Рішення № 141370256 у справі № 742/4004/26 від 09.11.2026

Провадження № 2/742/2746/26

Єдиний унікальний № 742/4004/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» - адвокат Пархомчук С.В. - звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 138209 від 02.06.2025 року, обґрунтовуючи вимоги тим, що за вказаним договором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» надало відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн, зобов`язання за яким позичальником виконувалися неналежно.

На підставі Договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 року право вимоги перейшло до позивача, перед яким станом на 20.02.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 6 188,80 грн (з яких: 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2 188,80 грн - прострочена заборгованість за відсотками), у зв`язку з чим, а також через залишення відповідачем без виконання досудової вимоги від 20.03.2026 року, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 6 188,80 грн заборгованості, 2 662,40 грн судового збору та 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17.07.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить розглядати справу без участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Згідно ч.1ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, суд 09.11.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

02 червня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 138209.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальнику було надано кредит у розмірі 4 000,00 грн зі строком користування 90 днів (до 30 серпня 2025 року) та сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі 0,72 % на добу (262,8 % річних).

Для зарахування кредитних коштів та здійснення розрахункових операцій Відповідачу було перераховано кошти на картковий рахунок та видано/використано платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов Договору Позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти згідно з графіком розрахунків.

Факт виконання Кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів та користування Відповідачем картковим рахунком підтверджується випискою з особового рахунка та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів від 02.06.2025 року.

19 грудня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 19122025/2.

Відповідно до умов Договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 року ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило Новому кредитору - ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» свої права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно з Витягом із Реєстру боржників від 19.12.2025 року до Договору факторингу № 19122025/2, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 138209 від 02.06.2025 року у загальному розмірі 6 188,80 грн.

За наданим розрахунком структура заборгованості за Кредитним договором № 138209 становить 6 188,80 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2 188,80 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

20 березня 2026 року ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» направило Відповідачу Вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором у розмірі 6 188,80 грн протягом 30 днів, однак вказана вимога залишена Відповідачем без виконання.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

VІ. Висновки суду.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що Кредитний договір № 138209 від 02.06.2025 року укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , суд доходить висновку про доведеність факту його укладення та виникнення між сторонами відповідних кредитних правовідносин.

Підписання відповідачем Кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора підтверджує її волевиявлення, спрямоване на набуття цивільних прав та обов`язків за Кредитним договором, забезпечує ідентифікацію особи, яка його підписала, та підтверджує цілісність правочину. Підписуючи договір у такий спосіб та погоджуючись із його умовами, відповідач підтвердила свою волю на укладення договору на запропонованих кредитодавцем умовах, а відтак прийняла на себе відповідні договірні зобов`язання.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, відповідно до яких кредитодавець виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів, а відповідач, у свою чергу, зобов`язалася повернути отримані кошти та сплачувати проценти й інші передбачені договором платежі у порядку та строки, визначені договором.

Як встановлено судом, кредитні кошти були фактично надані відповідачу 4 000,00 грн, що підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема випискою за картковим рахунком відповідача.

Водночас відповідач належним чином свої договірні зобов`язання не виконала, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернула та передбачені договором платежі у повному обсязі не сплатила, унаслідок чого виникла заборгованість.

Крім того, судом встановлено, що 19.12.2025 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19122025/2, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 138209 від 02.06.2025 року. Отже, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора у відповідному зобов`язанні та має право вимагати від відповідача належного виконання невиконаного нею грошового зобов`язання.

Відтак, суд вважає доведеними факт укладення Кредитного договору № 138209 від 02.06.2025 року, факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань. За таких обставин у позивача виникло право вимагати від відповідача виконання відповідного грошового зобов`язання.

Дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що ними підтверджуються факт укладення Кредитного договору № 138209 від 02.06.2025 року, отримання відповідачем кредитних коштів, виникнення грошового зобов`язання та його неналежне виконання.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, відзиву на позов не подала, проти позовних вимог не заперечила, доказів на їх спростування, погашення заборгованості чи неправильності її розрахунку суду не надала.

Факт укладення договору, отримання кредитних коштів та розмір заборгованості відповідачем не оспорювалися та відповідачем не спростована.

Відтак, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 138209 від 02.06.2025 року у розмірі 6 188,80 грн

VII. Розподіл судових витрат.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

VІІІ. Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення витрат на правову у розмірі 15 500 грн.

22.10.2026 до суду надійшла заява від представника позивача про розподіл судових витрат, у якій останній просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 500 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. ч. 1 - 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 137 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» та Адвокатським бюро «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ», копію Акта про отримання правової допомоги від 19.10.2026 року на суму 15 500,00 грн, а також докази оплати правової допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане на ім`я адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, та розгляд справи в спрощеному провадженні відповідно до вимог ч. 4статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст. 509, 526, 546, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 138209 від 02.06.2025 року у розмірі 6 188 (шість тисяч сто вісімдесят вісім) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43561872, адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК