Ухвала № 141370274 у справі № 744/785/19 від 09.11.2026

09.11.26

Справа № 744/785/19

Провадження № 6/744/17/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Гнипа О. І.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області заяву представника заявника ОСОБА_1 в інтересах заявника ОСОБА_2 , стягувач - ОСОБА_3 , про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 в інтересах заявника ОСОБА_2 звернулася до Семенівського районного суду Чернігівської області із заявою про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню, в якій просила:

1) зупинити виконання судового наказу Семенівського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2019 року у справі № 744/785/19, провадження № 2-н/744/13/2019, у виконавчому провадженні № 78255333 в частині стягнення аліментів, що перевищує 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , починаючи з 03 вересня 2026 року;

2) визнати судовий наказ Семенівського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2019 року у справі № 744/785/19, провадження № 2-н/744/13/2019, таким, що починаючи з 03 вересня 2026 року не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, що перевищує 1/6 частину всіх видів його заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку.

В обґрунтування зазначених вимог представник заявника у заяві зазначила, що 27 травня 2019 року Семенівським районним судом Чернігівської області у справі № 744/785/19, провадження № 2-н/744/13/2019, видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

03 червня 2025 року головним державним виконавцем Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області відкрито виконавче провадження № 78255333, ідентифікатор доступу до АСВП - 8Е26146В6531, з примусового виконання зазначеного судового наказу. При цьому у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження виконавчий документ зазначено як «судовий наказ № 7/785/1944». Водночас із самого судового наказу, змісту постанови про відкриття виконавчого провадження та інших наданих документів однозначно вбачається, що предметом виконання є судовий наказ Семенівського районного суду Чернігівської області у справі № 744/785/19. Зазначення у постанові державного виконавця номера «7/785/1944» є очевидною технічною помилкою при перенесенні реквізитів виконавчого документа, за якої цифри «44», що входять до першої частини номера справи «744», помилково зазначено після цифр «19». При цьому ПІБ боржника та стягувача, їх РНОКПП, дитина, на утримання якої стягуються аліменти, дата її народження, розмір аліментів та дата початку їх стягнення у судовому наказі й постанові державного виконавця збігаються, що виключає будь-які сумніви щодо того, який саме виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні.

Крім того, судовим наказом Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2024 року у справі № 748/3841/24, провадження № 2-н/748/604/24, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання другої спільної дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. За вказаним судовим наказом постановою головного державного виконавця від 11 червня 2025 року відкрите окреме виконавче провадження № 78325761, ідентифікатор доступу до АСВП - 53ВБ4Б5Д57Д3. Отже, на примусовому виконанні одночасно перебувають два окремі судові накази, відповідно до яких із заявника підлягають стягненню аліменти у розмірі по 1/4 частині доходу на кожну дитину, тобто сукупно - 1/2 частина всіх видів його заробітку (доходу). При цьому в судовому наказі Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10.09.2024 дату народження ОСОБА_2 помилково зазначено як ІНФОРМАЦІЯ_3 . Правильною датою народження заявника є ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується його паспортом та прямо зазначено, зокрема, у судовому наказі Семенівського районного суду Чернігівської області від 27.05.2019 та рішенні цього ж суду від 09.07.2026. Зазначена описка не створює сумнівів щодо тотожності особи боржника.

У подальшому ОСОБА_2 , реалізуючи передбачене частиною сьомою статті 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) право боржника за судовим наказом на звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області з відповідним позовом. Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2026 року у справі № 750/11080/25 позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Зазначеним рішенням суд зменшив розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з 1/2 частини всіх видів доходу до 1/3 частини всіх видів доходу, та визначив подальше стягнення на утримання двох дітей аліментів у єдиному розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 03 вересня 2026 року.

На думку представника заявника, починаючи з 03 вересня 2026 року встановлений двома попередніми судовими наказами сукупний розмір аліментного зобов`язання заявника у 1/2 частину доходу, сформований двома окремими стягненнями по 1/4 частині на кожну дитину, змінений судовим рішенням, яке набрало законної сили, на єдину 1/3 частину доходу на двох дітей. Представник посилається на те, що відповідно до частини другої статті 183 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо аліменти стягуються на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, а частиною третьою цієї статті встановлено, що після досягнення найстаршою дитиною повноліття, якщо ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Звідси представник робить висновок, що законодавець виходить із рівності часток дітей у межах єдиної частки аліментів, визначеної судом, а тому у межах установленої рішенням суду 1/3 частини доходу на двох дітей рівна частка, яка припадає на кожну дитину, становить 1/6 частину доходу. При цьому, як зазначено у заяві, заявник не ставить перед судом питання про повторне визначення чи зміну розміру аліментів у порядку статті 432 ЦПК України, оскільки розмір аліментного зобов`язання вже змінений рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 09.07.2026, яке набрало законної сили 03.09.2026, а предмет цієї заяви полягає виключно у приведенні подальшого примусового виконання раніше виданого судового наказу у відповідність до нового обсягу аліментного зобов`язання, встановленого судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У судове засідання учасники справи (заявник ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_3 , а також зазначена в заяві інша особа - Чернігівський відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У справі убачається можливим розглянути заяву за відсутності учасників справи. Згідно з частиною третьою статті 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, розглянувши заяву про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судовим наказом Семенівського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2019 року у справі № 744/785/19, провадження № 2-н/744/13/2019, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Цей наказ перебуває на примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 78255333.

Судовим наказом Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2024 року у справі № 748/3841/24, провадження № 2-н/748/604/24, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Цей наказ перебуває на примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 78325761.

Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2026 року у справі № 750/11080/25, яке набрало законної сили 03 вересня 2026 року, розмір аліментів на утримання обох дітей зменшено з 1/2 до 1/3 частини всіх видів доходу та визначено подальше стягнення в єдиному розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно з частинами першою та третьою статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу, і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень. Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» судові накази належать до виконавчих документів.

Отже, судовий наказ, як особлива форма судового рішення, має подвійну правову природу: він є одночасно і судовим рішенням і виконавчим документом.

Статтею 173 ЦПК України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу. Ця спеціальна норма не передбачає визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, саме частково.

На відміну від неї, частина друга статті 432 ЦПК України, яка стосується виконавчого документа загалом, встановлює, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відсилання у статті 173 ЦПК України до статті 432 цього Кодексу суд розуміє як відсилання до порядку вирішення цього питання.

Така відмінність узгоджується з правовою природою судового наказу. У разі часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, судове рішення, на виконання якого його видано, залишається незмінним. Натомість обов`язок боржника та його обсяг визначені в самому судовому наказі, тому його часткове визнання таким, що не підлягає виконанню, фактично змінювало б зміст судового рішення.

Сутність процедури за статтею 432 ЦПК України полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, які підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника та виникли після ухвалення рішення, або процесуальних підстав помилкової видачі виконавчого документа.

Зміна ж розміру аліментів, стягнутих за судовим наказом, здійснюється в позовному порядку (частина сьома статті 170 ЦПК України, стаття 192 СК України). Саме цим правом заявник скористався.

Заявник просить визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню, лише в частині, що перевищує 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу), і зупинити його виконання в цій самій частині. Вимоги про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у цілому заявник не заявляв, а суд вирішує заяву в межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України). Стаття 173 ЦПК України такого способу захисту, як часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, не передбачає.

Навіть за умови застосування до судового наказу слів «повністю або частково», що містяться в частині другій статті 432 ЦПК України, підстав для задоволення заяви суд не вбачає.

Рішенням суду від 09 липня 2026 року визначено єдиний розмір аліментів на двох дітей - 1/3 частини доходу, що узгоджується з частиною другою статті 183 СК України. Окремих часток на кожну дитину рішення не визначає і не встановлює, що обов`язок за судовим наказом від 27 травня 2019 року припинився саме в частині, що перевищує 1/6.

Частина третя статті 183 СК України застосовується після досягнення найстаршою дитиною повноліття і не дає підстав раніше розподіляти єдину частку між окремими судовими наказами. Найстарша дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - повноліття не досягла. Тому 1/6 частини доходу є власним розрахунком заявника, а не встановленим судом обсягом обов`язку. Вказівка сторони заявника на те, що заявник не просить змінювати розмір аліментів, цього висновку не спростовує, оскільки суд оцінює зміст вимоги, а не її назву.

Крім того, межа 1/6 за одним судовим наказом сама по собі не забезпечує виконання 1/3 частини, визначеної рішенням суду. За збереження стягнення 1/4 частини за судовим наказом від 10 вересня 2024 року, питання про який вирішує суд, що його видав (частина перша статті 432 ЦПК України), сукупний розмір становив би 5/12 частини доходу.

Також зміна часток чи розміру аліментів може бути підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, або його повернення стягувачу в порядку пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» за письмовою заявою стягувача. Із цього висновку не випливає можливість часткового визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у межах частки, обчисленої заявником.

Вимога про зупинення виконання судового наказу в частині також не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 432 ЦПК України до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Однак, це спеціальні забезпечувальні заходи і зупинення виконання за виконавчим документом застосовується лише у разі розгляду заяви. Оскільки заяву розглянуто по суті, підстав для такого заходу немає.

Крім того, ні частина третя статті 432 ЦПК України, ні пункт 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» не згадують про зупинення виконання в певній частині. Коли законодавець допускає часткове застосування, він прямо про це зазначає: «повністю або частково» в частині другій статті 432 ЦПК України, «у частині стягнення» в частині четвертій статті 34 зазначеного Закону для окремо визначеного випадку. Судовий наказ містить єдиний припис про стягнення аліментів у частці від доходу.

Ухвала, за якою одна частина цієї частки виконувалася б, а інша ні, фактично встановлювала б новий розмір стягнення. Інших передбачених законом підстав для зупинення виконання сторона заявника не навела, а судовий наказ як судове рішення є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 18 ЦПК України).

Заявник не позбавлений права скористатися іншими передбаченими законом способами захисту. Для боржника за судовим наказом про стягнення аліментів закон передбачає, зокрема, позов про зменшення розміру аліментів (частина сьома статті 170 ЦПК України), перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами (частина восьма статті 170 ЦПК України) та заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у цілому (стаття 173 ЦПК України), яку подають до суду, що його видав. Обґрунтованість такого звернення суд оцінить у разі його подання.

Відмова в задоволенні заяви не впливає на чинність рішення від 09 липня 2026 року, яке також є обов`язковим до виконання і виконується в установленому законом порядку.

За таких обставин суд переконаний у відсутності підстав для задоволення заяви.

Згідно з частиною третьою статті 124 ЦПК України, якщо закінчення строку, обчислюваного днями, припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Отже, останнім днем строку складення повного тексту цієї ухвали є понеділок, 09.11.2026, як перший робочий день після встановленої раніше судом дати складення повної ухвали 08.11.2026 (неділя).

Керуючись ст. ст. 13, 160, 161, 170, 173, 258-261, 353-355, 432 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 183 Сімейного кодексу України, статтями 3, 34 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 в інтересах заявника ОСОБА_2 , стягувач - ОСОБА_3 , про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню - відмовити повністю з усіх заявлених вимог.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею її повного тексту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали, враховуючи також умови праці суду на території активних бойових дій, складено 09 листопада 2026 року.

Суддя: О. І. Гнип