Ухвала № 141370408 у справі № 580/11783/26 від 10.11.2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2026 року справа № 580/11783/26

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену довідкою № 2026-0928-1519-5562-3 від 28.09.2026 щодо ОСОБА_1 ;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оголошення ОСОБА_1 в розшук 24.10.2026;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості про перебування ОСОБА_1 в розшуку та направити до Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для його затримання.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, мотивоване перебуванням на лікуванні.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, звільнення від сплати та повернення визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру у 2026 році становить 1331 грн 20 коп. (3328 грн х 0,4).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому визначальним для встановлення кількості вимог немайнового характеру є зміст та самостійний предмет кожної з них, а не лише їх формулювання у прохальній частині позову.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову військово-лікарської комісії, оформлену довідкою від 28.09.2026, а також дії відповідача щодо оголошення його в розшук.

Водночас вимога про зобов`язання відповідача виключити відповідні відомості з реєстру «Оберіг» та направити до Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для затримання спрямована на усунення наслідків оскаржуваних дій щодо оголошення позивача в розшук.

Отже, за змістом заявлених позовних вимог суд розцінює їх як дві самостійні вимоги немайнового характеру, одна з яких стосується правомірності рішення військово-лікарської комісії, а інша - правомірності дій відповідача щодо оголошення позивача в розшук та усунення наслідків таких дій.

Таким чином, загальна сума судового збору за подання цього адміністративного позову становить 2662 грн 40 коп.

Водночас відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цього адміністративного позову, становить 2662 грн 40 коп.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частинами першою та другою статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за наявності визначених цією статтею умов.

Також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зокрема, такими умовами є перевищення розміру судового збору п`яти відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; належність позивача до визначених законом категорій осіб; а також випадки, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, суд повинен оцінити майновий стан особи та встановити наявність передбачених законом підстав для застосування відповідної пільги.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати належні докази на підтвердження обставин, які свідчать про її неспроможність сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

Оцінюючи доводи позивача про перебування на лікуванні, суд зазначає, що саме по собі посилання на таку обставину не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

Так, на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано належних доказів, зокрема медичних довідок, виписок із медичної карти стаціонарного хворого, документів про госпіталізацію, листків непрацездатності або інших документів, які б підтверджували факт та тривалість лікування.

Крім того, позивачем не надано доказів щодо свого майнового стану, зокрема відомостей про розмір отримуваних доходів, наявність майна, обов`язкових витрат та інших обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість сплатити судовий збір.

Також позивачем не наведено обставин та не подано доказів, які б свідчили про наявність інших передбачених статтею 8 Закону № 3674-VI підстав для звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин суд доходить висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Водночас суд звертає увагу, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати законним обмеженням, зокрема у вигляді вимоги щодо сплати судового збору, за умови дотримання справедливого балансу між інтересами забезпечення належного функціонування судової системи та правом особи на судовий захист.

Таким чином, позивачем не виконано вимоги частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а підстав для звільнення від його сплати судом не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня її подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене суддя дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення встановлених недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Керуючись статтями 132, 133, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, а саме:

2662,40 коп. - у разі подання позову в паперовій формі.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Ілля ТИХОНОВ