Рішення № 141370426 у справі № 600/1252/26 від 02.11.2026

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1252/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маренича І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Ротарь І.А.,

представника позивача Беціан М.О.,

представника відповідача Агатія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН БЛЕК СПА" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Блек Спа" (далі-позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області від 24.11.2025 року № 00000/40752/Ж10/24-13-07-07- 08.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акта перевірки, які ґрунтуються на припущеннях та формальному тлумаченні норм Податкового кодексу України, без належного дослідження первинних документів і реального змісту господарських операцій. Стосовно будівельних матеріалів позивач стверджує, що матеріали оприбутковано на рахунку 205 "Будівельні матеріали", передано генеральному підряднику ТОВ "ДаВінчі+" за актами приймання-передачі та використано під час будівництва власного відпочинкового комплексу, що підтверджено звітами про використання матеріалів і актами списання. Відсутність у звітах окремих відомостей (норм витрат, площ, залишків) не свідчить про відсутність господарської операції, а тотожність звітів та актів списання зумовлена тим, що вони відображають одну й ту саму операцію. Контролюючий орган, на думку позивача, підмінив податковий контроль оцінкою технологічних аспектів будівництва.

Стосовно поліграфічних послуг ТОВ "Буковинський видавничий дім" позивач зазначає, що вони придбані для пакування продукції та інформування споживачів у межах діяльності закладу громадського харчування, а договір із виконавцем пред`являвся під час перевірки.

Щодо послуг водопостачання КП "Чернівціводоканал" позивач вказує, що вода в обсязі 2000 м.кв. була необхідна для заповнення, промивання та тестування басейнів, перевірки систем водопостачання, водовідведення та фільтрації будованого комплексу, тобто використана в господарській діяльності.

Стосовно операцій із ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" позивач наголошує, що поставку товарів підтверджено договором, видатковими накладними, зареєстрованими податковими накладними, документами відповідального зберігання та бухгалтерського обліку, товари оплачено та реалізовано покупцям, а висновки відповідача ґрунтуються на аналізі "ланцюгів постачання" та порушеннях, які, можливо, допустили треті особи. Позивач посилається на індивідуальний характер відповідальності платника податків та практику Верховного Суду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 20.04.2026 р.

Відповідач подав відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що придбані позивачем будівельні матеріали та послуги на загальну суму 4093830 грн (ПДВ 818766 грн), а також поліграфічні послуги (63583,33 грн, ПДВ 12717,67 грн) та послуги водопостачання (53740,00 грн, ПДВ 10748,00 грн) не використані в господарській діяльності, у зв`язку з чим на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України позивач мав нарахувати податкові зобов`язання на загальну суму ПДВ 842231 грн.

На думку відповідача, договір генерального підряду не містить календарного графіка, строків виконання етапів, норм витрат матеріалів замовника, порядку повернення залишків; звіти про використання матеріалів не містять найменувань робіт, об`єктів, площ; не надано журналів виконання робіт, актів на приховані роботи, дозвільних документів на будівництво; передача матеріалів генпідряднику не відображена в бухгалтерському обліку.

Щодо поліграфічних послуг та водопостачання відповідач вказує на відсутність у позивача діяльності, яка потребувала б таких послуг, ненадання договору з ТОВ "Буковинський видавничий дім", невідповідність дат, відсутність у позивача транспортних засобів та обліку талонів на воду.

Стосовно операцій з ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" відповідач зазначає, що операції є нереальними, оскільки не надано документів про перевезення товару, відрядження директора до м. Дніпро, сертифікатів якості. Вказує, що у позивача відсутній об`єкт оподаткування "склад", ланцюг постачання не підтверджено (циклічні операції з ТОВ "МЕГАСЕІЛ ТРЕЙД", відсутність реалізації плівки імпортером ТОВ "ГЕФЕСТ УНІПРОМ"), відсутні фізичні, технічні, технологічні можливості та трудові ресурси для здійснення операцій. Тому податковий кредит за серпень 2025 року завищено на суму 2473879 грн.

Позивачем надано пояснення, відповідно до змісту яких вказує, що дозвільні документи та договір із ТОВ "Буковинський видавничий дім" надавалися під час перевірки, однак не відображені в акті, а також долучив копії дозволу на виконання будівельних робіт, договорів генерального підряду, видаткових накладних на придбання матеріалів генпідрядником та інші документи.

20.04.2026 відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою позивача. Розгляд справи призначено на 04.05.2026.

04.05.2026 відкладено розгляд справи у зв`язку з клопотання представника позивача. Розгляд справи призначено на 18.05.2026.

18.05.2026 відкладено розгляд справи до 08.06.2026

08.06.2026 відкладено розгляд справи у зв`язку з клопотання представника позивача. Розгляд справи призначено на 22.06.2026.

22.06.2026 протокольною ухвалою занесеною до журналу судового засідання закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті на 26.08.2026.

26.08.2026 судом оголошено перерву до 07.09.2026.

07.09.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебування головуючого судді на лікарняному. Розгляд справи призначено на 28.09.2026.

28.09.2026 судом оголошено перерву у зв`язку з неявкою позивача. Розгляд справи призначено на 21.10.2026.

21.10.2026 судом закінчено стадію дослідження письмових доказів та перейдено до стадії ухвалення судового рішення, яке було проголошено 02.11.2026.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

ТОВ "Голден Блек Спа" (код ЄДРПОУ 45301282) зареєстроване 23.01.2024, основний вид діяльності за КВЕД 41.10 "Організація будівництва будівель", зареєстроване платником ПДВ з 01.03.2025. Товариство є орендарем земельної ділянки площею 1,7374 га (кадастровий номер [номер приховано]:01:002:1188) у с. Остриця Чернівецького району Чернівецької області, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

На підставі наказу від 09.10.2025 № 2066-п та направлень від 15.10.2025 № 3568/Ж3/24-13-07-07, № 3569/Ж3/24-13-07-07, № 3570/Ж3/24-13-07-07 посадовими особами ГУ ДПС у період з 15.10.2025 по 23.10.2025 (з урахуванням продовження строку наказом від 20.10.2025 № 2142-п) проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2025 року в податковій декларації з ПДВ від 19.09.2025 № [номер приховано] від`ємного значення ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, з моменту його виникнення (березень - серпень 2025).

За результатами перевірки складено акт від 30.10.2025 № 43915/Ж5/24-13-07-07-08/45301282 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.1, абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації за серпень 2025 року), на суму 3316110 грн.

У свою чергу, сума 3316110 грн складається з :

1) заниження податкових зобов`язань за рядком 4.1 декларацій на 842231 грн на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України, з них за червень 2025 року - 23465 грн (поліграфічні послуги - 12717 грн, водопостачання - 10748 грн) і за серпень 2025 року - 818766 грн (будівельні матеріали та послуги);

2) завищення податкового кредиту за рядком 10.1 декларації за серпень 2025 року на 2473 879 грн за операціями з ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД".

Окрім того, актом перевірки також встановлено наступне :

- в охопленому перевіркою звітному періоді позивач не оформляв взаємовідносин з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у декларації від`ємного значення з ПДВ (розділ ІІ описової частини);

- за даними бухгалтерського обліку сальдо рахунку 15 "Капітальні інвестиції" збільшилося з 19078538,91 грн на початок до 22151326,06 грн на кінець перевіреного періоду (в акті - "[номер приховано]"), рахунку 104 "Машини та обладнання" - з 1292815,00 грн до 1819905,80 грн; рахунку 109 "інші основні засоби" - з 7538418,64 грн до 7538418,64 грн (п.2.7 загальних положень);

- будівельні матеріали оприбутковано на рахунку 205 "Будівельні матеріали" та списано проводками Дт 151 "Капітальне будівництво" Кт 205; послуги бетононасоса ТОВ "Будівельна компанія Роднічок" віднесено безпосередньо на рахунок 151 "Капітальне будівництво"; податковий кредит за будівельними роботами генпідрядника ТОВ "ДаВінчі+" (акти № 13- 16, 18 від 28.05.2025, № 24 від 31.07.2025) контролюючим органом не знімався; середньооблікова чисельність працівників ТОВ "ДаВінчі+" становила від 6 до 11 осіб у березні - серпні 2025 року (акт с. 6-11, 13, 17, 18 );

- до складу придбань позивача, які не оскаржується, входять водний атракціон "Пістолет", комплект склопластикових секцій водної гірки (ТОВ "УКРКОМПОЗИТ"), промислова сушильна машина, а також імпортовані товари (садові меблі, лежаки, парасолі від сонця, банні рушники, теплові насоси, столові прибори, тарілки тощо); щодо імпортних операцій (рядок 11.1 декларацій) та розрахунку суми бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1) порушень не встановлено;

- у ході перевірки за листом ГУ ДПС від 15.10.2025 № 2393/Ж12/24-13-07-07-08 проведено інвентаризацію запасів позивача в присутності працівників контролюючого органу; будь-яких висновків про нестачу товарно-матеріальних цінностей акт перевірки не містить;

- оплату товарів ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" позивач здійснив у безготівковій формі, товари оприбутковано проводкою Дт 281 "Товари на складі"; за договором відповідального зберігання від 11.08.2025 позивач передав на зберігання ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" на склад за адресою: м. Дніпро, вул. Зимових Походів, буд. 45-Б, приміщення 3 - 21770 шт. пакувальних коробок і 430 рулонів плівки, а 25 - 29.08.2025 прийняв зі зберігання 21760 шт. коробок і 430 рулонів плівки; у період з 25.08.2025 по 29.08.2025 позивач реалізував сімом покупцям - платникам ПДВ 21760 шт. коробок та 430 рулонів плівки на загальну суму 12627579,50 грн без ПДВ, склавши та зареєструвавши податкові накладні;

- за даними інформаційних баз ДПС, наведеними в акті перевірки (с. 41), у ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" з 18.06.2024 обліковується об`єкт оподаткування "склад" на праві оренди саме за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Зимових Походів, буд. 45-Б, літ. 1-А, приміщення 3; зазначене товариство є платником ПДВ з 01.08.2023;

- обсяг податкових зобов`язань позивача за серпень 2025 року від постачання товарів на митній території України (13044246 грн без ПДВ, ПДВ 2608849 грн), що включає реалізацію придбаних у ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" товарів, контролюючим органом не коригувався.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 24.11.2025 № 00000/40752/Ж10/24-13-07-07-08, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 3316110 грн (далі - ППР).

Не погоджуючись з податковими повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано ст. 78 ПК України.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пп 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно матеріалів справи, позивачем 19.09.2025 №[номер приховано] подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2025 від`ємного значення.

Отже, ГУ ДПС дотримано умови приписів Податкового кодексу України та наявні підстави для призначення та проведення посадовими особами контролюючого органу документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу, місце постачання яких розташоване за межами митної території України (підпункт «а»), та в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (підпункт «г»).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. За абзацом «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні такої суми вона, зокрема, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати визначені цією статтею обов`язкові реквізити.

Як встановлено матеріалами справи, за результатами вказаної перевірки складено акт №43915/Ж5/24-13-07-07-08/45301282 від 30.10.2025.

Так, за результатами вказаної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 24.11.2025 № 00000/40752/Ж10/24-13-07-07-08, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 3316110 грн (далі - ППР).

Як же зазначалось, спірне ППР ґрунтується на двох самостійних підставах:

1) донарахуванні податкових зобов`язань за пунктом 198.5 статті 198 ПК України щодо товарів і послуг, реальність придбання яких відповідач не заперечує, але вважає, що їх використано поза господарською діяльністю;

2) виключенні з податкового кредиту сум ПДВ за операціями з ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД", які відповідач вважає нереальними.

Ці підстави мають різний предмет доказування, тому суд оцінює їх окремо.

Суд враховує, що в силу частини другої статті 77 КАС України саме відповідач має довести правомірність спірного ППР, тобто наявність обставин, з якими закон пов`язує обов`язок платника нарахувати податкові зобов`язання за пунктом 198.5 статті 198 ПК України, або відсутність реальних господарських операцій. При цьому висновки контролюючого органу мають ґрунтуватися на встановлених під час перевірки фактах, а не на припущеннях, та не можуть суперечити обставинам, які сам контролюючий орган зафіксував у акті перевірки.

Щодо донарахування податкових зобов`язань за пунктом 198.5 статті 198 ПК України (будівельні матеріали та послуги - ПДВ 818766 грн).

Аналіз пункту 198.5 статті 198 ПК України свідчить, що обов`язок нарахувати податкові зобов`язання виникає лише у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, перелічених у цьому пункті, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Тобто юридично значимою обставиною є не недоліки оформлення документів, а встановлений факт використання товарів у конкретній операції, яка не є господарською діяльністю, та дата початку такого використання. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 480/1798/22.

Натомість акт перевірки не визначає жодної конкретної операції, в якій будівельні матеріали та послуги нібито використано поза господарською діяльністю (безоплатна передача, використання для особистих потреб, втрата, нестача тощо). Висновок контролюючого органу зроблено методом виключення : оскільки, на думку відповідача, документи про хід будівництва є неповними, то матеріали "фактично не брали участь в господарській діяльності". Такий висновок не відповідає диспозиції пункту 198.5 статті 198 ПК України, яка вимагає позитивного встановлення факту використання товарів у негосподарській операції.

Більше того, висновок відповідача прямо суперечить обставинам, встановленим ним же в акті перевірки:

- матеріали оприбутковано на рахунку 205 та списано на рахунок 151 "Капітальне будівництво", на якому, за Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, процитованою у відзиві, відображаються витрати на будівництво, що здійснюється господарським або підрядним способом для власних потреб підприємства; сальдо рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у перевіреному періоді зросло з 19078538,91 грн до 22151326,06 грн. Створення платником власних необоротних активів для подальшого використання в діяльності, спрямованій на отримання доходу, є господарською діяльністю у розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а пункт 198.1 статті 198 ПК України прямо відносить до податкового кредиту суми податку, сплачені у зв`язку з будівництвом, спорудженням, створенням необоротних активів;

- акт фіксує, що частину створених об`єктів ("Кухня та бар літнього майданчику", "Вулична зона відпочинку") введено в експлуатацію та передано в оплатну оренду ФОП ОСОБА_1 , тобто вони вже використовуються в операціях, які є об`єктом оподаткування;

- основним видом діяльності позивача є КВЕД 41.10 "Організація будівництва будівель", а земельна ділянка орендована саме для будівництва об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Отже, будівництво комплексу повністю узгоджується зі статутною діяльністю позивача;

- контролюючий орган не заперечив реальність будівельних робіт генпідрядника ТОВ "ДаВінчі+" і не виключив з податкового кредиту ПДВ за актами виконаних робіт (№ 13-16, 18 від 28.05.2025, № 24 від 31.07.2025), а також зафіксував наявність у генпідрядника від 6 до 11 працівників. Визнаючи реальність будівельних робіт на об`єкті, відповідач одночасно стверджує, що матеріали, з яких ці роботи виконувалися, не використовувалися в господарській діяльності. Ці висновки є взаємовиключними;

- відповідач визнав без зауважень придбання для того ж об`єкта водного атракціону, секцій водної гірки, теплових насосів, садових меблів, лежаків тощо, тобто фактично визнав, що позивач створює відпочинковий комплекс, як об`єкт майбутньої господарської діяльності.

Суд також звертає увагу на внутрішні розбіжності акта щодо визначення бази нарахування та періоду. Сума 4093830 грн, щодо якої донараховано податкові зобов`язання, відповідає сумі оприбуткування на рахунок 205 (з урахуванням послуг бетононасоса, віднесених на рахунок 151), а не сумі податкових накладних постачальників за той самий період (близько 4,48 млн грн), і жодним чином не співвідноситься з вартістю матеріалів, переданих генпідряднику за актами приймання-передачі (11964941,76 грн), на недоліки яких посилається відповідач. До бази нарахування включено також послуги бетононасоса, які, як встановлено в самому акті, віднесено безпосередньо на рахунок 151 і які взагалі не передавалися генпідряднику, тому доводи відповідача про недоліки звітів ТОВ "ДаВінчі+" до цих послуг незастосовні.

Податкові зобов`язання на всю суму віднесено до серпня 2025 року, хоча товари придбавалися з березня по серпень 2025 року, а їх списання відбувалося 28.05.2025, 31.07.2025 та 31.08.2025. Пункт 198.5 статті 198 ПК України пов`язує обов`язок нарахування податкових зобов`язань зі звітним періодом, у якому товари призначаються для використання або починають використовуватися в негосподарських операціях. Акт перевірки дати такого використання не встановлює, а вибір серпня 2025 року жодним чином не мотивовано. Водночас поліграфічні послуги та водопостачання, на думку відповідача, "використано не в господарській діяльності" в червні 2025 року, тобто в місяці придбання. Відсутність єдиного підходу до визначення періоду свідчить про довільність висновків акта.

У висновку акта та у відзиві відповідач посилається, серед іншого, на підпункт "а" пункту 198.5 статті 198 ПК України (операції, місце постачання яких розташоване за межами митної території України). Обставин постачання будь-яких товарів за межі митної території України актом не встановлено, тому посилання на цей підпункт є безпідставним.

Під час перевірки на вимогу контролюючого органу проведено інвентаризацію запасів позивача. Акт не містить даних про виявлення нестачі будівельних матеріалів чи будь-яких розбіжностей між даними обліку та фактичною наявністю. Суд зауважує, що саме інвентаризація є належним способом установлення факту відсутності товарів у платника, а її результати контролюючий орган у висновках не використав.

Посилання відповідача на відсутність у договорі генерального підряду календарного графіка, норм витрат матеріалів, порядку повернення залишків, на неповноту звітів про використання матеріалів, неподання журналів робіт і актів на приховані роботи, а також на невідповідність окремих положень договору постанові Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 стосуються цивільно-правових аспектів виконання договору підряду. Ці обставини можуть впливати на взаємні права та обов`язки сторін договору, але самі по собі не свідчать про використання матеріалів в операціях, що не є господарською діяльністю позивача. Так само недоліки первинних документів не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо її реальність підтверджується іншими даними (зокрема, даними обліку, які контролюючий орган не спростував).

Доводи відповідача про неподання дозвільних документів на будівництво, відсутність державної реєстрації договору оренди землі, передачу частини ділянки в суборенду та оформлення паспортів прив`язки тимчасових споруд на ім`я фізичної особи стосуються дотримання містобудівного та земельного законодавства, контроль за яким не належить до компетенції контролюючого органу в межах податкової перевірки. Пункт 198.5 статті 198 ПК України не пов`язує обов`язок нарахування податкових зобов`язань з наявністю чи відсутністю дозвільних документів на будівництво. Крім того, позивачем подано до суду дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ012250904970 від 16.09.2025, тобто виданий до початку перевірки.

Посилання відповідача на пояснення ТОВ "ДаВінчі+" від 17.07.2025 про закупівлю ним частини матеріалів за рахунок авансів не спростовує використання матеріалів позивача, оскільки пунктом 16 договору генерального підряду прямо передбачено обидва способи забезпечення будівництва матеріалами (компенсація витрат підрядника або закупівля замовником самостійно), а пунктом 37 - право замовника надавати генпідряднику матеріали. Відповідач не встановив дублювання конкретних найменувань матеріалів та не навів доказів того, що матеріали позивача були використані на інших об`єктах чи іншими особами.

З огляду на абзац другий пункту 198.3 статті 198 ПК України право на податковий кредит не залежить від того, чи почали придбані товари використовуватися в оподатковуваних операціях у тому ж звітному періоді. Тривале будівництво об`єкта, введення його в експлуатацію частинами та відкладене отримання доходу є звичайними умовами інвестиційної діяльності і не можуть розцінюватися як використання товарів поза господарською діяльністю.

Отже, донарахування податкових зобов`язань на суму ПДВ 818766 грн за серпень 2025 не ґрунтується на встановлених обставинах та суперечить фактам, зафіксованим в акті перевірки.

Щодо поліграфічних послуг ТОВ "Буковинський видавничий дім" (ПДВ 12717 грн).

Так, відповідач не заперечує факту надання послуг з друкування коробок для піци, крафтових пакетів і пакетів 220х90 (акт № 392 від 26.06.2025, податкова накладна зареєстрована в ЄРПН), а донараховує податкові зобов`язання з тих підстав, що в позивача "відсутня господарська діяльність", яка потребувала б таких послуг, а основним видом діяльності є будівництво.

Такий висновок суперечить обставинам, встановленим в акті перевірки: позивач має на балансі та передав в оренду "Кухню та бар літнього майданчику", реалізував ФОП ОСОБА_1 посуд і столові прибори, імпортував 3000 наборів ножів та виделок і 1920 тарілок (імпортні операції визнано без порушень), а земельна ділянка орендована, зокрема, для обслуговування закладів громадського харчування. Придбання пакувальних та брендованих матеріалів для такої діяльності має очевидний зв`язок із господарською діяльністю позивача. Код основного виду діяльності за КВЕД не обмежує право платника здійснювати інші види діяльності і не є підставою для висновку про негосподарський характер витрат.

Розбіжність між датою акта (26.06.2025) та зазначеною в ньому датою договору (30.06.2025) є технічним недоліком оформлення документа, який не спростовує факту надання послуг. Віднесення вартості послуг на рахунок 93 "Витрати на збут" також свідчить про їх облік як витрат господарської діяльності. Відповідачем не встановлено жодної операції, яка не є господарською діяльністю, в якій ці послуги були б використані.

Щодо послуг водопостачання КП "Чернівціводоканал" (ПДВ 10748 грн).

Факт придбання 2000 м.куб. води (договір № 15017 від 16.06.2025, рахунок-акт № 51 від 16.06.2025, рахунок-акт № 9658 від 30.06.2025, податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН) відповідач не заперечує. Висновок про відсутність діяльності, яка потребувала б такого обсягу води, суперечить змісту самого акта, в якому об`єкт будівництва описано як "нове будівництво відпочинкового комплексу з басейнами та малими архітектурними формами", а серед визнаних без зауважень придбань - водний атракціон та секції водної гірки. Пояснення позивача про використання води для заповнення, промивання та тестування басейнів і інженерних систем відповідає встановленому характеру об`єкта; відповідач цих пояснень не спростував.

Відсутність у позивача власних транспортних засобів не свідчить про неможливість отримання води, оскільки договір прямо передбачає доставку автоцистернами, а позивач подав до суду договір № 18п/06/2025 від 12.06.2025 щодо перевезення. Невідображення в бухгалтерському обліку талонів на воду є недоліком обліку, який не має наслідком виникнення обов`язку нарахувати податкові зобов`язання за пунктом 198.5 статті 198 ПК України.

Щодо податкового кредиту за операціями з ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" (ПДВ 2473879 грн).

Суд виходить з того, що підставою для формування податкового кредиту є реальне придбання товарів для використання в господарській діяльності, підтверджене належними первинними документами та податковими накладними. Верховний Суд неодноразово наголошував, що висновки про нереальність операцій мають ґрунтуватися на сукупності доказів, які беззаперечно свідчать про відсутність руху активів, а не на припущеннях чи податковій інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання.

Висновок відповідача про нереальність операцій суперечить обставинам, зафіксованим у самому акті перевірки, а саме:

а) у розділі 3 акта контролюючий орган прямо зазначив, що в перевіреному періоді позивач не оформляв взаємовідносин з ризиковими контрагентами, відображення яких вплинуло на визначення від`ємного значення ПДВ. При цьому ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" в акті названо основним постачальником позивача, а операції з ним сформували переважну частину податкового кредиту серпня 2025 року. Висновок про "безтоварність" цих операцій не узгоджується з власною оцінкою відповідача щодо відсутності ризикових контрагентів;

б) обґрунтовуючи "відсутність фізичних, технічних можливостей", відповідач навів витяг з інформаційних баз ДПС (с. 39-42 акта), з якого вбачається, що у ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" з 18.06.2024 зареєстровано орендований об`єкт оподаткування "склад" саме за адресою, де відповідно до договору відповідального зберігання зберігався товар (м. Дніпро, вул. Зимових Походів, буд. 45-Б, приміщення 3). Отже, власні дані відповідача підтверджують наявність у постачальника складу для зберігання товару;

в) акт фіксує оплату товару в безготівковій формі та його оприбуткування на рахунку 281 "Товари на складі", що свідчить про реальні витрати позивача;

г) кількісні показники руху товару, наведені в акті, повністю узгоджуються між собою: зі зберігання повернуто 21760 шт. коробок і 430 рулонів плівки, і саме таку кількість (21760 шт. та 430 рулонів) позивач реалізував покупцям 25-29.08.2025, тобто в межах тих самих днів, коли товар знімався зі зберігання. Ціна придбання коробок (464,88 грн) нижча за ціну продажу (469,50-516,60 грн), що свідчить про наявність ділової мети операцій;

ґ) договорами поставки з покупцями передбачено передачу товару на складі продавця з вивезенням його покупцем власними силами та за власний рахунок, а адреси доставки покупців (м. Дніпро та м. Київ) узгоджуються зі зберіганням товару в м. Дніпро. За таких умов відсутність у позивача власного об`єкта оподаткування "склад", товарно-транспортних накладних на перевезення та документів про відрядження директора не спростовує руху товару, оскільки відповідно до умов договорів перевезення товару позивачем не здійснювалося;

д) податкові зобов`язання позивача за серпень 2025 року від реалізації цих самих товарів покупцям (у складі 13044246 грн обсягу постачання, ПДВ 2608849 грн) контролюючий орган визнав і не коригував. Визнання реальності продажу товару одночасно з твердженням, що цей товар позивач ніколи не отримував, є внутрішньо суперечливою позицією, яка не може бути покладена в основу правомірного податкового рішення.

Висновки відповідача щодо "циклічності" операцій між ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" та ТОВ "МЕГАСЕІЛ ТРЕЙД" і відсутності реалізації плівки імпортером ТОВ "ГЕФЕСТ УНІПРОМ" стосуються взаємовідносин третіх осіб на попередніх ланках постачання, учасником яких позивач не був. Водночас сам відповідач встановив, що плівку ввезено на митну територію України за митними деклараціями № 001058 від 31.07.2025 та № 001018 від 24.07.2025, тобто законне ввезення товару в обіг підтверджено митним оформленням. Невиконання імпортером обов`язку зі складання податкових накладних свідчить про можливе порушення податкової дисципліни саме цією особою, а не про відсутність товару.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 (провадження № 11-200апп21) виснувала, що платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними; невиконання контрагентами податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети чи обізнаності платника.

Верховний Суд також послідовно зазначає, що порушення постачальниками у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення покупцем вимог щодо формування податкового кредиту, а відповідальність платника податків має індивідуальний характер (постанови від 10.09.2018 у справі № 826/8016/13-а, від 21.04.2021 у справі № 815/2417/16, від 13.07.2022 у справі № 440/1292/20, від 14.04.2026 у справі № 520/525/20); податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгах постачання з інформаційних баз носить інформативний характер і сама по собі не є належним доказом нереальності операцій; відсутність у контрагента матеріальних і трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції (постанова від 06.02.2018 у справі № 804/4940/14).

Відповідач не встановив і не довів обізнаності позивача з можливими порушеннями третіх осіб чи злагодженості дій з ними. Акт не містить даних про вироки чи інші процесуальні рішення щодо посадових осіб позивача або його контрагента, про проведення зустрічних звірок, направлення запитів покупцям чи постачальнику, а твердження про відсутність трудових ресурсів не конкретизовано (не зазначено, щодо якого саме суб`єкта та на підставі яких даних зроблено такий висновок). Відсутність сертифікатів якості на товар законодавство не визначає умовою формування податкового кредиту.

Отже, висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за серпень 2025 на суму 2473879 грн ґрунтується на припущеннях та суперечить обставинам, встановленим у самому акті перевірки.

Щодо інших розбіжностей акта перевірки.

Суд також звертає увагу, що в підпункті 3.3.4 акта перевірки показник рядка 21 декларації за серпень 2025 зазначено в сумі 4319462 грн, тоді як за даними декларації, наведеними в цьому ж акті (с. 4), сума від`ємного значення за рядком 21 становить 4199462 грн (з урахуванням бюджетного відшкодування в сумі 120000 грн). Таблиця відхилень (с. 50 акта) порівнює показник рядка 19 (4319462 грн / 1003352 грн), а не рядка 21, щодо якого прийнято спірне ППР. Крім того, завищення рядка 16 декларації на суму 23465 грн акт пов`язує з порушеннями за пунктами 3.1 та 3.2 акта, хоча порушення за пунктом 3.2 (операції з ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД") стосуються виключно серпня 2025 року і на перенесене з липня від`ємне значення вплинути не могли.

Зазначені розбіжності самі по собі не є самостійною підставою для скасування спірного ППР, однак у сукупності з викладеним вище свідчать про недотримання відповідачем вимог обґрунтованості, повноти та всебічності, встановлених частиною другою статті 2 КАС України.

Щодо інших доводів сторін.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що під час перевірки надавалися журнали виконання робіт, акти на приховані роботи, журнали авторського нагляду та інша виконавча документація, оскільки ці твердження не підтверджені відповідними доказами, а директор позивача підписав акт перевірки з відміткою про надання документів у повному обсязі. Водночас ця обставина не впливає на результат вирішення спору, оскільки, як зазначено вище, обов`язок нарахування податкових зобов`язань за пунктом 198.5 статті 198 ПК України пов`язаний із встановленням факту використання товарів у негосподарських операціях, а не з повнотою виконавчої документації будівництва, а висновок суду ґрунтується на обставинах, встановлених самим відповідачем.

Інші доводи сторін не спростовують висновків суду та не впливають на результат вирішення справи. Суд враховує, що, як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04), хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може сприйматися як вимога детально відповідати на кожен аргумент; міра виконання цього обов`язку може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування, не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення. Висновки акта перевірки щодо використання товарів і послуг поза господарською діяльністю позивача та щодо нереальності операцій з ТОВ "ГУДС ПРОМ ТРЕЙД" не ґрунтуються на встановлених обставинах та суперечать фактам, зафіксованим у самому акті перевірки.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 24.11.2025 № 00000/40752/Ж10/24-13-07-07-08 прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).

Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, дають суду підстави для висновків, які спростовують доводи відповідача, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір у сумі 33280,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 24.11.2025 № 00000/40752/Ж10/24-13-07-07- 08.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН БЛЕК СПА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати - судовий збір у розмірі 33280,00 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 10 листопада 2026 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН БЛЕК СПА" (вул. С. Воробкевича , 31 А, кв.241, м. Чернівці, 58006, Код ЄДРПОУ 45301282);

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58603, Код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя І.В. Маренич