Ухвала № 141370427 у справі № 600/6593/26 від 09.11.2026

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/6593/26-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень (наказів).

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (яке, за листом Відповідача, прийнято через ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його до військової частини НОМЕР_1 , прийняте 02- 03.06.2026 (реквізити рішення позивачу невідомі, оскільки воно йому не вручалося);

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 письмово повідомити командира військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення про призов ОСОБА_1 , для вирішення командиром відповідно до його компетенції питання про виключення позивача зі списків особового складу цієї військової частини;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (реквізити наказу Позивачу невідомі);

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а якщо суд вважатиме, що це рішення належить до дискреційних повноважень, - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення його зі списків особового складу з урахуванням правової оцінки суду.

Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Завданням адміністративного судочинства, у розумінні ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок реалізації права на звернення до адміністративного суду та способи судового захисту регламентує ст. 5 зазначеного Кодексу, за змістом якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 2-4 ч. 1 цієї статті).

За правилами ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 245 КАС України, відповідно до пунктів 2 - 4, 10 ч. 2, ч. 3, 4, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Поряд із цим, згідно з положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України як обов`язкову вимогу до форми та змісту позовної заяви зобов`язує зазначати в такому процесуальному документі зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Встановлення суддею недодержання вказаної вимоги є підставою для постановлення ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачено ч. 1 ст. 169 КАС України.

Вищевикладені норми засвідчують, що зміст позовних вимог повинен відповідати закону, узгоджуватись з визначеними у КАС України повноваженнями суду при вирішенні справи і способом судового захисту, який у цьому випадку визначений ст. 5, 245 вказаного Кодексу, а також забезпечувати можливість ефективного захисту, зокрема, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, які звернулись до суду.

Тобто, лише у разі зазначення у позовній заяві вимог, які відповідають вищенаведеним критеріям, можна констатувати виконання позивачем положень п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України та відповідність позовної заяви приписам процесуального закону щодо її форми та змісту.

Суд зазначає, що реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України право на судовий захист, й звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, який, на її думку, повинен застосувати суд в разі задоволення вказаних у позові вимог. Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення і щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача. Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

Предмет і підстава позову є основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (його індивідуалізуючи ознаки). Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

У поданому до суду позові позивач, серед іншого, просить:

визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (яке, за листом відповідача, прийнято через ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про його призов на військову службу під час мобілізації та направлення його до військової частини НОМЕР_1 , прийняте 02- 03.06.2026;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу позивача, що в прохальній частині позову не конкретизовано зміст позовних вимог, в т.ч. не вказано номер та дату рішення (наказу) ІНФОРМАЦІЯ_1 чи ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також не вказано номер та дату наказу командира військової частини НОМЕР_1 , які ним оскаржуються.

Крім того, в позовній заяві позивачем не зазначено відповідачем перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зі змісту позовної заяви не зрозуміло, які рішення (накази) відповідачів позивач оскаржує та до яких саме відповідачів звернуто позовні вимоги.

Суд зауважує, що позовні вимоги мають бути конкретизовані та не ілюзорні.

До того ж, адресовані суду вимоги позову не відповідають процесуальному закону й у такому вигляді не може бути прийняті судом до розгляду, оскільки не містить вимог про те, яким саме чином (у який спосіб) належить захистити право та/або інтерес, про порушення якого стверджується позивач у позові - шляхом визнання таких рішень, дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання адміністративних актів нечинними та їх скасування, або в інший спосіб, який узгоджується з приписами процесуального закону і повноваженнями суду при вирішенні справи.

Суд не наділений повноваженнями самостійно та замість особи, яка ініціює вирішення відповідного юридичного спору, визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки право звертатись до суду, якому кореспондує обов`язок визначення способу захисту, предмета позову та зазначення викладу змісту позовних вимог у позовній заяві, належать саме позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Це правило поширюється й на реалізацію закріпленого у ст. 5 вказаного Кодексу права на звернення до суду та повинне дотримуватись при виконанні пов`язаного з ним обов`язку щодо подання такої позовної заяви, яка за змістом та формою, у тому числі в частині викладу вимог позову, відповідає процесуальному закону.

Згідно п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Судом встановлено, що всупереч наведеної норми, позивач не обґрунтував порушення оскаржуваним рішенням (наказом) ІНФОРМАЦІЯ_1 та/або ІНФОРМАЦІЯ_4 його прав, свобод та інтересів, а також не надав докази, що підтверджують вказані обставини.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, а тому її належить залишити без руху з наданням позивачу можливості усунути такі недоліки шляхом уточнення позовних вимог і викладення їх змісту з урахуванням положень процесуального закону, що визначають спосіб судового захисту та повноваження суду при вирішенні справи.

Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Судом встановлено, що позивачем оскаржуються рішення (наказ) про його призов, а також наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування його до списків особового складу військової частини, однак оригінали або належним чином засвідчені копії оскаржуваних індивідуальних актів до суду позивачем не надано та не вказано обґрунтовані підстави неможливості подання вказаних документів.

При цьому, із змісту позову видно, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з червня 2026 року.

Поряд з цим, представник позивача не надав до суду належні та допустимі докази, які підтверджують, що він здійснив у період з червня по листопад 2026 року усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання оскаржуваних позивачем індивідуальних актів.

Частиною 5 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання встановлено ст. 167 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що позивач у вступній частині адміністративного позову зазначає третіх осіб: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Однак, всупереч наведених норм позивачем до позову не додано клопотання про залучення до участі у справі вищевказаних установ та не обґрунтовано, яким чином судове рішення в даній справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Згідно з положеннями п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви

У позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про витребування доказів у ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та військової частини НОМЕР_1 .

Стосовно заявленого у позові клопотання та доданого до позову клопотання про витребування, суд зазначає наступне.

До основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з п. 4, 5, 9 ч. 3 ст. 2 КАС України, належать, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За правилами ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч. 1, 4 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 та 4 ст. 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

За змістом ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Окрім цього, у відповідності з вимогами ч. 4, 7 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У даному випадку, у позовній заяві позивачем додано клопотання про витребування у відповідачів доказів, зокрема:

1) у відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , у тому числі в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що входить до його структури): рішення (наказ) про призов позивача на військову службу під час мобілізації, прийняте 02- 03.06.2026, або витяг з нього; рішення про взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних 02- 03.06.2026, на яке відповідач посилається в листі № 1129/16127, або письмове підтвердження його відсутності; іменний список команди та документи про направлення позивача до військової частини НОМЕР_1 03.06.2026; документи, що стали підставою доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 02.06.2026 (звернення до органів Національної поліції, протоколи, рапорти), або письмове підтвердження їх відсутності; відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача станом на 02.06.2026;

2) у ІНФОРМАЦІЯ_9 : постанову військово-лікарської комісії щодо позивача від 03.06.2026 (довідка № 2026-0603-1314-0964-3) з відомостями про дату й час її підписання членами комісії та набуття остаточного статусу, а також медичні документи і результати обстежень, на підставі яких її складено;

3) у ІНФОРМАЦІЯ_10 : облікові документи позивача, на підставі яких його 01.04.2022 взято на військовий облік, зокрема облікову картку, протокол ВЛК № 48 від 01.04.2022, вилучений військовий квиток НОМЕР_2 від 16.07.2002 та наявні документи про визнання позивача непридатним і виключення з військового обліку в липні 2002 року; документи, долучені ІНФОРМАЦІЯ_11 до відзиву від 26.08.2026 у справі № 140/10296/26 Волинського окружного адміністративного суду, а саме "Наказ про призов", поіменні списки та довідку ВЛК щодо позивача;

4) у відповідача 2 (військової частини НОМЕР_1 ): наказ (витяг з наказу) про зарахування позивача до списків особового складу військової частини та документи, на підставі яких позивача прийнято до її особового складу.

Суд зауважує, що всупереч наведених норм процесуального закону, такі докази до позовної заяви позивачем не додані.

Посилання представника позивача у позові, що ним надсилалися адвокатські запити до ІНФОРМАЦІЯ_9 за № АЗ-2032 від 10.06.2026, № АЗ-2038 від 15.06.2026 та № АЗ-2151 від 29.07.2026, судом не береться до уваги, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_12 , не зазначений у позові відповідачем у справі та не звернуто до нього жодних позовних вимог.

Інших адвокатських запитів до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , а також до ІНФОРМАЦІЯ_7 матеріали додані до позову не містять.

Отже, представник позивача письмово не повідомив про об`єктивну неможливість самостійного подання документів, про витребування яких просить, а також не надав доказів, які б підтверджували здійснення усіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання відповідних документів, для подальшого подання їх безпосередньо до суду.

Суд зазначає, що всупереч п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України представником позивача у позовній заяві не наведено жодних обґрунтувань неможливості подання ним доказів, які він просить витребувати, а також не надано до суду докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання наведених ним доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.02.2026 у справі № 990/37/26, від 22.01.2026 у справі № 990/22/26.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 171, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький