Ухвала № 141370433 у справі № 600/6633/26 від 10.11.2026

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/6633/26-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про ОСОБА_1 як про особу, яка перебуває у статусі військовозобов`язаного;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5661 від 21.10.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу ОСОБА_1 та направлення до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.10.2026 року №332 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку як особи, визнаної непридатною до військової служби.

Ухвалою суду від 10 листопада 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідачів докази та встановлено строк для їх подання до суду.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якому він просить суд зупинити дію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21 жовтня 2026 року №5661 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 жовтня 2026 року №332 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військового частини НОМЕР_1 до вирішення цієї справи по суті та до набрання законної сили рішення суду у цій справі.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що попри наявні чинні документи та висновок ВЛК від 2016 року про визнання позивача непридатним до військової служби, 21 жовтня 2026 року посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 примусово доставили ОСОБА_1 до ТЦК, безпідставно змінивши у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів статус на «військовозобов`язаний». В подальшому позивача на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22 жовтня 2026 року №332 було зараховано до списків особового складу і наразі він проходить службу та направлений у відрядження до в/ч НОМЕР_2 для проходження базової загальновійськової підготовки. Позивач не погоджується з діями відповідачів щодо призову на військову службу та зарахування його до списків особового складу частини та оскаржує їх у даному позові, однак при цьому вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів, оскільки їх чинність, на думку заявника, призведе до створення реальної загрози життю та здоров`ю позивача шляхом направлення його на виконання бойових завдань та виконання бойових розпоряджень. Крім цього, позивач вважає, що наслідки дії оскаржуваних наказів можуть бути незворотними, що також унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача. Також позивач посилався на очевидну протиправність оскаржуваних у цьому позові наказів.

Розглянувши клопотання про забезпечення даного позову та перевіривши додані до неї матеріали, суд зазначає таке.

Згідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Водночас суд зауважує, що положеннями пункту 10 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Отже, наведена процесуальна норма містить пряму заборону вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Як вбачається зі змісту позову, його предметом є наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21 жовтня 2026 року №5661 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 жовтня 2026 року №332 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військового частини НОМЕР_1 . Тобто, станом на день звернення до суду з цим позовом та клопотанням про його забезпечення ОСОБА_1 проходить військову службу під час мобілізації.

Указане свідчить про те, що ОСОБА_1 наразі має статус військовослужбовця та проходить військову службу по мобілізації, а наказ про призов його на військову службу під час мобілізації, дію якого заявник просить суд зупинити у клопотанні про забезпечення позову, фактично, вичерпав свою дію, що унеможливлює його зупинення.

За таких обставин та враховуючи положення пункту 10 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про неможливість вжиття заходів забезпечення позову у цій справі як шляхом зупинення дії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21 жовтня 2026 року №5661 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, так і шляхом зупинення дії наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 жовтня 2026 року №332 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військового частини НОМЕР_1 до набрання законної сили рішення суду у цій справі, про що також просить заявник.

До цього варто зауважити, що зупинення дії наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 жовтня 2026 року №332 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військового частини НОМЕР_1 до набрання законної сили рішення суду у цій справі, призведе до неможливості командира (начальника) указаної чи іншої військової частини віддавати накази військовослужбовцю ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, який наразі триває в Україні. Утім, зупинення судом дії таких наказів або розпоряджень командира (начальника) прямо заборонено законом (пункт 10 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

Твердження ж заявника про очевидну протиправність оскаржуваних наказів наразі є передчасними, адже фактично зводяться до надання правової оцінки обставинам справи до ухвалення рішення по суті. Натомість наведення в ухвалі суду про забезпечення позову очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень буде, фактично, означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в даному випадку є неприпустимим та порушуватиме такі визначальні принципи адміністративного судочинства як змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі (стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України). Суб`єктивні переконання заявника не можуть свідчити про явну протиправність оскаржуваних у цьому позові наказів.

З огляду на викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність поданого клопотання про забезпечення позову, а тому таке задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.П. Лелюк