Постанова № 141370574 у справі № 308/18702/25 від 10.11.2026

Справа № 308/18702/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 листопада 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року у складі судді Деметрадзе Т.Р., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 22 березня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №[номер приховано], який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

20 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №20/08/21, відповідно до якого до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №[номер приховано].

Згідно Договору факторингу №20/08/21, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 8 210,27 грн., з яких: 8 208,57 грн. - заборгованість тілом кредиту; 1,7 грн. - сума заборгованості за відсотками.

На підставі наведеного, ТОВ «Цикл Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №[номер приховано] в розмірі 8210,27 грн., сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн..

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №[номер приховано] від 22.03.2019 в розмірі 8 210.27 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати в розмірі 2422.40 гривень.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить заочне рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу за подачу позовної заяви у розмірі 3000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції неправильно застосував норму процесуального права, ототожнивши поняття «підтверджені витрати» та «фактично сплачені витрати», у зв`язку з чим постановив необґрунтоване рішення керуючись хибними висновками, що порушує принцип повного або часткового відшкодування судових витрат. Згідно позиції Верховного Суду не є обов`язковою наявність платіжного доручення, якщо існують інші належні докази зобов`язання оплатити послуги щодо надання правничої допомоги.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду в частині розподілу судових витрат у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, є рішення суду першої інстанції у частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, в іншій частині рішення суду не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині відшкодування витрат на правничу допомогу не відповідає.

Відмовляючи у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи стороною позивача не було надано документів, що свідчать про здійснення їх оплати.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У ч.ч. 4 - 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як передбачено ч.ч. 3-5, 8 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21), зважаючи на конкретні обставини справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру, ураховуючи складність справи та фінансовий стан її учасників, погодилась з висновками суду апеляційної інстанції про зменшення судових витрат на правничу допомогу та не вбачала підстав для задоволення касаційної скарги.

Встановлено, що представництво інтересів позивача ТОВ «Цикл Фінанс» здійснювалося адвокатом Гулієвою Сабіною Агавердіївною на підставі договору про надання правової допомоги №43453613/1 від 25 серпня 2025 року та додаткової угоди № [номер приховано] від 25 серпня 2025 року.

У пункті 4.8 Договору про надання правової допомоги №43453613/1 від 25 серпня 2025 року визначено тарифи надання послуг клієнту.

Згідно п. 4.9 Договору про надання правової допомоги у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення, клієнт зобов`язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 6000 грн.

У позовній заяві зазначено щодо орієнтовного розрахунку судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, що становить 3000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано:

- Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 14 листопада 2026 року;

- Акт [номер приховано] про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14 листопада 2025 року згідно якого сторони підтверджують, що адвокат надав, клієнт прийняв (правову) допомогу загальною вартістю 3000 грн., зокрема: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Цикл Фінанс», на що витрачено 0,5 год. на загальну вартість 500,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи позивач, на що витрачено 2 год. на загальну вартість 2000,00 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) на що витрачено 0,5 год. на загальну вартість 500 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Таку правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

За результатами розгляду даної справи, заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року, позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8210,27 задоволено.

До апеляційної скарги додано платіжну інструкцію № АОDI153 від 06.03.2026, згідно якої, ТОВ «Цикл Фінанс» сплатило Гулієвій Сабіні Агавердівні 3000 грн., призначення платежу: «оплата 3709А правничу допомогу з-но договору №43453613 1 від 25.08.2025, та АКТ [номер приховано] від 14.11.2025».

Відповідач заперечень щодо не співмірності розміру заявлених вимог до стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. не подавав.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що стороною позивача в процесі розгляду справи судом першої інстанції, у відповідності до положень процесуального закону, надано достатньо доказів в підтвердження витрат на правничу допомогу, у розмірі співмірному зі складністю справи та наданих послуг, а враховуючи відсутність заперечень відповідача та задоволення вимоги по суті спору, наявні підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» 3 000 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у частині відмови у стягненні з відповідача судових витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» судові витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 3000 грн..

Разом з тим, ТОВ «Цикл Фінанс» в апеляційній скарзі просило суд стягнути з ОСОБА_1 3633,60 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги та 3000 грн. витрат на правничу допомогу за подачу апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Разом з тим, за подання апеляційної скарги на рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судовий збір не сплачується, що узгоджується з висновками, викладеними у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до п. 22. якого у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.

За наведених обставин, судовий збір, сплачений ТОВ «Цикл Фінанс» за оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року в апеляційному порядку не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , оскільки судовий збір апелянтом сплачено помилково.

Вимога про стягнення судових витрат на правничу допомогу за подання апеляційної скарги підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Таким чином, під час вирішення питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінкою сторін під час судового процесу тощо.

На підтвердження понесених позивачем у суді апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу, до апеляційної скарги додано:

- Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборговансоті від 06 березня 2026 року;

- Акт [номер приховано] про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14 листопада 2025 року згідно якого сторони підтверджують, що адвокат надав, клієнт прийняв (правову) допомогу загальною вартістю 6000 грн., зокрема: підготовка апеляційної скарги на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2026 у цивільній справі №308/18702/25, на що витрачено 4 год. на загальну суму 6000 грн.

- Платіжна інструкція № АОDI152 від 06.03.2026, згідно якої, ТОВ «Цикл Фінанс» сплатило Гулієвій Сабіні Агавердівні 6000 грн., призначення платежу: «оплата 3709А правничу допомогу з-но договору №43453613 1 від 25.08.2025, та АКТ [номер приховано] від 06.03.2026».

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, апеляційний суд дійшов до висновку про надмірність витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000,00 грн., та вважає, що такі підлягають частковому задоволенню у сумі 1000 грн., що є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 35, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задовольнити.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року у частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 000 (одна тисяча тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2026 року.

Головуючий:

Судді: