Постанова № 141370576 у справі № 308/18134/25 від 10.11.2026

Справа № 308/18134/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 листопада 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року у складі судді Хамник М.М., у справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 16 червня 2022 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до якого останньому надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідач взятого на себе зобов`язання щодо повернення коштів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 10 листопада 2025 року має заборгованість у сумі 54785,37 грн., яка складається з наступного: 46855,98 грн. - заборгованість за кредитом; 7929,39 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. - пеня; 0 грн. - штраф.

Позивач зауважує, що на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Акцент-Банк».

Посилаючись на вказані обставини, АТ «Акцент-Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.06.2022 року у розмірі 54785,37 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 16.06.2022 в сумі 54785 грн. 37 коп., яка складається з наступного: 46855,98 грн. - заборгованість за кредитом; 7929,39 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00грн. - пеня; 0 грн. - штраф.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати із сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє давокат ОСОБА_2 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 29.01.2026 року по справі №308/18134/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що наданими банком документами не передбачено нарахування відсотків, комісій та пені, так як в анкеті-заяві процентна ставка не зазначена, а Тарифи Банку, а також Умови та Правила надання банківських послуг відповідачем не підписані. Крім того вказує, що позивачем не надається жодного доказу, що свідчив би про внесення його до довірчого списку, та можливість позивача генерувати електронний цифровий підпис. Більш того, позивач відсутній у переліку "Кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг", отже й не має законних підстав для генерації електронного цифрового підпису, а тому твердження банку, що банк і позичальник узгодили істотні умови кредитного договору не відповідає фактичним обставинам справи. Також вказує, що позивачем не надано жодного документу, який би свідчив про факт видачі кредиту та факт отримання кредитних документів.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 16 червня 2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» удосконаленим електронним підписом (УЕП).

На підставі вказаної анкети-заяви ОСОБА_1 ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

У пункті 2 анкети-заяви визначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць з першого дня користування кредитом.

Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» та запевнення клієнта до договору надання банківських послуг, шляхом накладення електронного підпису, чим підтвердив: отримання примірника договору; своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття, обслуговування своїх рахунків, отримання споживчого кредиту здійснюється відповідно до тарифів, які розміщуються на веб сайті банку у розділі картки та інші послуги; факт укладення договору; зобов`язався виконувати умови договору.

У довідці за картками повідомляється, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до вересня 2028 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року.

З довідки за лімітами слідує, що кредитний ліміт за укладеним кредитним договором у період з 16.06.2022 по 20.05.2025 неодноразово змінювався та коливався від 8000 грн. до 41900 грн..

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 16.06.2022, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 10.11.2025 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить (тілом кредиту) становить - 46855,98, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 45107,17 грн., заборгованість за тілом кредиту (прострочений) - 1748,81; загальний залишок заборгованості по процентам становить 7929,39 грн., з яких: заборгованість за процентами на поточну заборгованість - 1926,31 грн.; заборгованість за процентами на прострочену заборгованість - 6003,08 грн.. Разом заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 54785,37 грн.

З виписки по картці ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та періодично частково погашав заборгованість. У період з 16.06.2022 по 10.11.2025 сума витрат становила 802853.21 грн., сума зарахувань становила 748427.49 грн., сума комісій становила 9344.99 грн. та сума кешбеку - 707.3 грн.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 59 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, Закон України «Про електронні довірчі послуги» розрізняє кваліфікований (КЕП) та удосконалений (УЕП) електронні підписи за рівнем безпеки та юридичної сили. КЕП вважається найвищим рівнем захисту, що прирівнюється до власноручного підпису, використовує захищені носії та базується на кваліфікованому сертифікаті, тоді як УЕП є менш захищеним варіантом.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» підписана відповідачем за допомогою удосконаленого електронного підпису. До позовної заяви додано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Наявні у справі докази, зокрема виписка по картці та довідка за картками, підтверджують факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов`язань за договором № б/н від 16 червня 2022 року щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі та відсутності у нього заборгованості за кредитним договором, чи наявної заборгованості в іншому розмірі.

Посилання апелянта на те, що підписання паспорту споживчого кредиту не можна вважати підтвердженням того, що сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, не свідчить про помилковість нарахування процентів, оскільки такі нараховувалися на підставі підписаної відповідачкою анкети-заяви № б/н від 16 червня 2022 року, а не на підставі паспорту споживчого кредиту.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 червня 2022 року за тілом кредиту та відсотками.

Проте, колегія суддів не погоджується із заявленим позивачем розміром відсотків, які підлягають до стягнення з наступних підстав.

З розрахунку заборгованості вбачається, що банком застосовувалася процентна ставка у розмірі 40,80 річних (3,4 % на місяць), яка погоджена сторонами в анкеті-заяві та процентна ставка у розмірі 81,60 рірних (6,8 % у місяць) за процентами на прострочену заборгованість, яка анкетою-заявою не передбачена та зазначена лише у паспорті споживчого кредиту.

У свою чергу, паспорт споживчого кредиту за програмою кредитна картка «Зелена», який підписано ОСОБА_1 , колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка була надана відповідачу і яка зберігала свою чинність та була актуальною, як вказано у даному паспорті споживчого кредиту, до 20.06.2022, тобто лише чотири дні з моменту підписання паспорту споживчого кредиту. В анкеті-заяві позичальника не міститься інформації щодо банківського продукту, який надається позичальнику, яку саме банківську картку отримує відповідач. Зі змісту даного паспорта вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо. При цьому, анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку не містить в собі посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову частину договору. За даних обставин, вказана інформація не може бути прийнята судом до уваги, в якості доказу на підтвердження конкретних умов кредитування.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині нарахування відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.06.2022 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», як невід`ємну частину кредитного договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: процентну ставку, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.a-bank.com.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (16.06.2022 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (05.12.2025 року), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за збільшеною відсотковою ставкою 6,8 % у місяць, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, провадження №14-131цс19.

Таким чином, заявлена банком до стягнення заборгованість за процентами які нараховані на прострочену заборгованість за процентною ставкою 81,60 річних (6,8% у місяць) у розмірі 6003,08 грн., є необґрунтованою та стягненню не підлягає. З ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» слід стягнути 48782,29 грн. заборгованості за кредитним договором, яка складається з 46855,98 грн. за тілом кредиту та 1926,31 грн. за процентами на поточну заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, висновки суду в частині розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог статті 376 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Частиною 10 статті 141 ЦПК України встановлено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За подання позовної заяви АТ «Акцент-Банк» сплачено 2422,40 грн судового збору (а.с. 7). За подачу апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн (а.с. 113).

Беручи до уваги розмір заявлених позовних вимог (54785,37 грн.) та їх часткове задоволення (48782,29 грн.), пропорційно судом задоволено позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» на 89,04%.

Загальний розмір судових витрат по справі становить 6056 грн., а отже на позивача слід покласти 10,96 % від судових витрат - 663,74 грн., а на відповідача 89,04 % судових витрат - 5392,26 грн.

Разом із тим відповідачем було понесено судові витрати у розмірі 3633,60 грн у зв`язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч.10 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути різницю судових витрат у розмірі 1758,66 грн. (5392,26 - 3633,60).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович задовольнити частково.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ - 14360080, МФО - 307770) заборгованість за кредитним договором у розмірі 48782,29 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 46855,98 грн. та заборгованості за процентами на поточну заборгованість - 1926,31 грн. В решті - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ - 14360080, МФО - 307770) судовий збір у розмірі 1758,66 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2026 року.

Головуючий:

Судді: