Рішення № 141370695 у справі № 620/10904/25 від 29.10.2026

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/10904/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Калюжної В.В.,

представника позивача Кінебаса О.М.

представника відповідача Полегешко Л.А.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Гепард" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Гепард" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, в якому просить:.

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №18775/ж10/25-01-07-00 від 26.11.2024, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 465547 грн. 00 коп;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №18776/ж10/25-01-07-00 від 26.11.2024 яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4663391 грн 00 коп;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №18777/ж10/25-01-07-00 від 26.11.2024 яким було накладено штраф у розмірі 157133 грн. 50 коп.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправну бездіяльність посадових осіб відповідача, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому заперечують проти задоволення позову, вважають, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі висновків, викладених в акті перевірки та у відповідності до Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 15.12.2025 позовну заяву Приватного підприємства "Гепард" - залишено без руху; встановлено позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.12.2025 продовжено розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 28.01.2026 вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15:00 год. 04.02.2026.

Ухвалою суду від 23.03.2026 підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.04.2026 о 14:00 год.

У судовому засіданні представник позивача просив суд позов задовольнити з підстав, зазначених у позові та додаткових поясненнях до позову.

У судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Чернігівській області просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши позиції учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Приватне підприємство «Гепард» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 09.08.2001.

Працівниками Головного управління ДПС у Чернігівській області, на підставі наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 11.09.2024 №1269-п, у період з 23.09.2024 по 11.10.2024, проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Гепард» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2024, з питань правомірності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.20111 по 30.06.2024, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

Результати перевірки оформлено актом перевірки №14704/Ж/25-01-97-01-01 від 18.10.2024.

Згідно даного акту перевірки контролюючим органом зроблено висновки про наступні порушення з боку ПП «ГЕПАРД», зокрема,

- 1. п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 140.4.4, п. 140.4, ст 149, п.п. 140.5.4, п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 4, п. 5, п. 6, п. 11, п. 17, п. 18, п. 20 П (С) БО 15 «Дохід» у зв`язку з чим:

- завищено податок на прибуток на загальну суму 262 грн, в т.ч. за 2020 рік на суму 219 грн, за 2021 рік на суму 43 грн;

- занижено податок на прибуток на загальну суму 679022 грн, в тому числі за 2022 на суму 21691 грн, за 2023 на суму 227548 грн за 1 півр. 2024 на суму 429783 грн.

-п. 44.1 ст. 44, п. 14.1.71, п. 14.1.219 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187, п. 1881.1, ст. 188, п. 192.1, ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, ст. 200, п. 201, ст. 201 Податкового кодексу України у зв`язку з чим було занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 3 731 145 грн, в т.ч. за грудень 2023 року - 290943 грн, за січень 2024 року - 539440 грн, за лютий 2024 року - 300214 грн, за березень 2024 року - 1 033 002, за квітень 2024 року - 577856 грн, за травень 2024 - 721441 грн, за червень 2024 року - 268249 грн;

- п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі зазначеного акту ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 26.11.2024 №18775/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 465 547 грн 00 коп; №18776/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4 663 391 грн 00 коп; №18777/ж10/25-01-07-00, яким накладено штраф у розмірі 157 133 грн 50 коп.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпунктів 14.1.36, 14.1.71, 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу; ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Згідно пунктів 44.1 та 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 ПК України платниками податку - резидентами є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Пунктом 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (підпункт 135.1 статті 135 ПК України).

Згідно пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 140.4.4. пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 192.1 статті 192 ПК України встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Згідно пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду(пункт 201.1 статті 200 ПК України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Зважаючи на зміст наведених норм законодавчих актів та враховуючи, що вимоги заявленого позову полягають у скасуванні податкових повідомлень-рішень, предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність їх винесення та наявність чи відсутність порушень позивачем законодавчих приписів, зокрема, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у бухгалтерських документах.

Щодо податкового повідомлення-рішення №18775/ж10/25-01-07-00 від 26.11.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 465547 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Згідно наданих на перевірку документів, а саме: оборотів рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" встановлено, що у підприємства станом на 01.01.2018 та на 30.06.2024 обліковується кредиторська заборгованість по ООО «ТРАНЗИТ - СЕРВИС» (російська федерація) у сумі 813535,75 грн або 2765380,55 рублів. Згідно даних бухгалтерського обліку ПП «ГЕПАРД» було отримано грошових коштів в сумі 2765380,55 рублів, еквівалентом 813535,75 грн за товари, які так і не були відвантажені, у зв`язку з чим рахується кредиторська заборгованість по рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями", за якою минув строк позовної давності. Станом на 30.06.2024 дана заборгованість не погашена.

Контролюючим органом з метою отримання пояснень, копій документів щодо даної кредиторської заборгованості вручено позивачу запит від 11.10.2024 № б/н, проте позивач відповідь відповідачу не надав.

При досліджені даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ПП «ГЕПАРД» на адресу ООО «ТРАНЗИТ - СЕРВИС» (російська федерація) податкових накладних за період, з 01.01.2018 по 30.06.2024 не виписувало. Остання операція між контрагентами по даному договору здійснена до 01.01.2018.

Перевіркою встановлено, що з врахуванням вимог Закону України від 30.06.2023 № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану" відлік терміну позовної давності даної кредиторської заборгованості закінчено в квітні 2024 року, проте ПП «ГЕПАРД» не включено до складу рядка 2120 "Інші операційні доходи" Фінансової звітності малого підприємства заборгованість по взаємовідносинам з ООО «ТРАНЗИТ - СЕРВИС» в сумі 813535,75 грн, яка повинна бути відображена відповідно до п.15 П(С)БО 15 "Дохід", п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання".

Отже в ході проведення перевірки було встановлено, що ПП «ГЕПАРД», в порушення п. 15 П(С)БО 15 "Дохід", п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", не віднесено до складу доходів кредиторську заборгованість в розмірі 813535,75 грн, яка є безнадійною, внаслідок чого занизило значення рядка 2120 "Інші операційні доходи" Фінансової звітності малого підприємства за період з 01.01.2018 по 30.06.2024 податок на прибуток за 1 півр. 2024 року суму 813535,75 грн.

Позивач не погоджується з твердженням контролюючого органу про те, що відлік терміну позовної давності за даною кредиторською заборгованістю закінчився в квітні 2024 року у зв`язку з зупиненням строку позовної давності на період карантину та в зв`язку з введенням військового стану.

Так дійсно, на період дії карантину та воєнного стану строки давності, передбачені ПК України було призупинено.

Для більшості строків призупинення діяло у період, з 18.03.2020 по 01.08.2023 згідно пункту 52-2 та підпункту 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України.

Отже цей період не враховується при обчисленні строку давності у 1095 днів, проте з 01.08.2023 відновлено перебіг строків згідно Закону України №3219-ІХ від 30.06.2023.

За таких обставин строк обчислення кредиторської заборгованості (1095 днів) починається з 01.01.2018 (при цьому суд погоджується з доводами відповідача, що можливо строк розпочався і раніше, оскільки позивачем не надано документів) по 18.03.2020 = 804 дня та з 01.08.2023 по 30.06.2024 (кінця періоду перевірки) = 335 днів; разом виходить 1139 днів, що становить більше ніж 1095 днів.

За таких обставин суд погоджується з висновком відповідача, що ПП «ГЕПАРД», в порушення п. 15 П(С)БО 15 "Дохід", п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", не віднесено до складу доходів кредиторську заборгованість в розмірі 813535,75 грн, яка є безнадійною, внаслідок чого занизило значення рядка 2120 "Інші операційні доходи" Фінансової звітності малого підприємства за період, з 01.01.2018 по 30.06.2024, податок на прибуток за 1 півр. 2024 року суму 813535,75 грн.

Щодо не відображення 30% вартості товарів, придбаних у DPTUIMEKSFRUITDOOEL (Північна Македонія) в додатку РІ декларації з податку на прибуток підприємств.

В ході проведення перевірки позивачем надано контролюючому органу Контракт № 14/03 від 14.03.2023 між ПП «ГЕПАРД» та DPTU IMEKS FRUIT DOOEL, Північна Македонія. В ході проведення перевірки ПП "ГЕПАРД" за даними оборотів рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», митних декларацій встановлено, що підприємство протягом перевіряємого періоду здійснювало придбання товарів на умовах імпорту.

Відповідно до вимог підпункту 140.5.4. пункту 140.5. статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у, зокрема, нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 і підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов`язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу шостого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом сьомим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2017 №1045 "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. N 977» колишня Югославська Республіка Македонія (нова назва Північна Македонія) з 27.12.2017 була включена до держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

Згідно підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

З матеріалів справи слідує, що річний дохід ПП "ГЕПАРД" не перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, обсяг імпортних операцій з DPTUIMEKSFRUITDOOEL за період, з 01.01.2023 по 31.12.2023 склав 4339464,73 грн, що є менше 10 млн грн, тому операції не є контрольованими.

Перелік необхідної інформації для підтвердження витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» наведений у підпункті 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 ПК України.

Як слідує з матеріалів справи контролюючим органом вручено ПП "ГЕПАРД" запит від 11.10.2024 б/н з проханням надати: пояснення щодо причин не відображення 30 відсотків вартості товарів придбаних у контрагентів, зареєстрованих на території Північної Македонії у складі різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування за 2023 рік; інформацію для підтвердження витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 ПК України, проте позивачем ні в ході проведення перевірки, ні суду інформацію для підтвердження витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» не надано.

А тому суд погоджується з висновком відповідача, що позивачем порушено підпункт140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України, в результаті чого позивач занизив показник у рядку 3.1.6.1 «Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток на загальну суму 1 301 839,42 грн, в тому числі за 2023 рік на суму 1 301 839,42 грн.

Суд відхиляє посилання позивача на той факт, що документація подається платником податків лише на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оскільки Головне управління ДПС України у Чернігівській області є відокремленим підрозділом ДПС України, а тому на думку суду має право направляти платнику податків такий запит.

Щодо податкового повідомлення-рішення №18776/ж10/25-01-07-00 від 26.11.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4663391 грн 00 коп.: щодо реалізації овочів та фруктів нижче звичайних цін, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість суд зазначає таке.

Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що згідно аналізу Єдиного реєстру податкових накладних ПП «ГЕПАРД» протягом листопада 2020 року, березня 2021 року - травня 2021 року, січня 2022 року, травня 2023 - листопад 2023 року та червня 2024 року здійснювало реалізацію продуктів харчування (абрикосів свіжих, врожаю 2023 року, авокадо свіжих, врожаю 2023 року, баклажанів свіжих, врожаю 2023 року, винограду столового свіжого, врожаю 2023 року, гранатів свіжих, врожаю 2023 року, кабачків свіжих, врожаю 2023 року, помідорів свіжих врожаю 2023 року тощо на загальну суму 56 586 374 грн, в тому числі ПДВ 9 431 062 грн.

В ході проведення перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було направлено запит до Державної служби статистики України від 03.10.2024 №5481/5/25-01-07-03-04 щодо надання інформації щодо оптових цін у межах Чернігівської області та на території України та отримано відповідь від Державної служби статистики України від 16.10.2024 №09.1-05/171-24 з статистичною інформацію про середні споживчі ціни на окремі товари, з якої слідує, що ціни на овочі та фрукти у ПП «ГЕПАРД» значно нижчі ніж ціни надані Державною службою статистики України.

Станом на 30.06.2024 по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» у ПП «ГЕПАРД» обліковується кредиторська заборгованість за товар, що був імпортований на митну територію України на загальну суму 44 379 556 грн.

Отже підприємством не здійснено оплату за отриманий товар в розмірі 44 379 556 грн.

Станом на 30.06.2024 по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» у ПП «ГЕПАРД» обліковується дебіторська заборгованість за товар в розмірі 36 470 766 грн, в т.ч. 33 211 170 грн по контрагенту «Кінцевий споживач».

Отже станом на 30.06.2024 кінцевий споживач (або не ідентифіковані покупці) заборгували ПП «ГЕПАРД» 33 211 170 грн за придбані овочі та фрукти.

При детальному аналізі даних бухгалтерського та податкового обліку контролюючим органом встановлено, що собівартість придбаних овочів та фруктів протягом 2023 року -перше півріччя 2024 року без ПДВ становила: 87 632 830 грн, в т.ч. 61 223 580 грн у 2023 році та 26 409 250 грн у першому півріччі 2024 року та було сплачено 24 195 389 грн ПДВ на митниці при ввезені товарів на митну територію України в т.ч. 17 039 504 грн . у 2023 році та 7 155 885 грн у першому півріччі 2024 року.

Отже разом собівартість реалізованих товарів + сплачений при їх придбанні ПДВ становить 111 828 219 грн, в т.ч. 78 263 084 грн у 2023 році та 33 565 135 грн у першому півріччі 2024 року.

При цьому дохід від реалізації овочів та фруктів протягом 2023 року по перше півріччя 2024 року без ПДВ становив : 87 593 938 грн, в т.ч. 61 028 102 грн у 2023 році та 26 565 836 грн у першому півріччі 2024 року. Крім того було задекларовано податкових зобов`язань з ПДВ при реалізації овочів та фруктів на суму 17 518 787 грн, ПДВ на митниці при ввезені товарів на митну територію України, в т.ч. 12 205 620 грн у 2023 році та 5 313 167 грн у першому півріччі 2024 року. Отже, разом дохід від реалізації товарів + сплачений при реалізації ПДВ становить 105 112 725 грн, в т.ч. 73 233 722 грн у 2023 році та 33 565 135 грн у першому півріччі 2024 року.

Отже контролюючий орган при перевірці дійшов висновку, що при порівнянні дохід від реалізації овочів та фруктів протягом 2023 року по перше півріччя 2024 року без ПДВ становив: 87 593 938 грн, а його собівартість становила 87 632 830 грн, тобто збиток становив 38 892 грн, а тому діяльність ПП «Гепард» є заздалегідь збиткова та не направлена на отримання прибутку.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі -Закон №996-XIV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 14.1.231, п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Вищеперерахованими нормами ПК України встановлено, що право платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У справі, що розглядається, висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що при здійсненні перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку позивача було встановлено факт реалізації імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість, а внаслідок перевірки імпортних МД було з`ясовано відсутність націнки на реалізовану продукцію відносно митної вартості товару.

Крім того податковий орган, проаналізувавши ціни на продукти харчування (абрикосів, авокадо, баклажанів, винограду столового свіжого, гранатів, кабачків, помідорів) протягом спірного періоду зробив висновок про реалізацію позивачем таких продуктів за ціну меншу в порівняні з цінами продажу типового товару на внутрішньому ринку України.

Отже контролюючий орган при перевірці дійшов висновку, що при порівнянні дохід від реалізації овочів та фруктів протягом 2023 року по перше півріччя 2024 року без ПДВ становив: 87 593 938 грн, а його собівартість становила 87 632 830 грн, тобто збиток становив 38 892 грн, а тому діяльність ПП «Гепард» є заздалегідь збиткова та не направлена на отримання прибутку.

При розгляді цієї справи суд ураховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.03.2019 (справа № 826/14489/16), від 19.04.2019 (справа № 803/236/15-а), від 21.10.2019 (справа № 540/7843/18-а), від 09.10.2020 (справа № 826/11085/18), від 18.11.2021 (справа № 815/1057/15), в яких Верховний суд вказує, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на нарахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійснені господарської операції.

У постанові від 23.04.2019 у справі №804/6788/14 Верховний Суд, розвиваючи судову доктрину розумної економічної причини (ділової мети), зробив такий висновок: "…із визначеного в Податковому кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Відповідно, позбавлена розумної економічної причини операція, що збільшує витрати платника податку за наявності об`єктивної можливості до їх скорочення".

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №200/773/20-а підтримав правову позицію про те, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Відповідно до тлумачення нoрм Пoдаткoвoгo кoдексу України звичайнoю цінoю для здійснення розрахунку бази oпoдаткування ПДВ oперацій з пoстачання самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг є ціна, визначена зацікавленими стoрoнами у цивільнo-правoвoму дoгoвoрі, яка, свoєю чергoю, відповідає ринкoвій ціні (ціні, щo склалася на ринку тoварів/пoслуг). Факт доведення реалізації самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг за цінами, які не відпoвідають ринкoвим, пoкладається на oсoбу, яка вважає, щo ціна тoварів (рoбіт, пoслуг), визначена стoрoнами дoгoвoру, не відпoвідає ринкoвим. Тoбтo, oбoв`язoк дoведення невідпoвіднoсті ціни договору рівню звичайних цін покладається на контролюючий орган.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 01.09.2026 у справі 620/16712/24.

Суд зауважує, що податковим органом у цій справі доведено, що позивач здійснював реалізацію товару у відповідний звітний податковий період, але ціна реалізації продукції (товару) не відповідає ринковим (звичайним) цінам.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність податковим органом складу податкового правопорушення, що підтверджує правомірність спірного рішення у цій частині.

Суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Суб`єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваного рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ПП «ГЕПАРД» при реалізації овочів та фруктів занижено суму податкових зобов`язань у розмірі 3 164 193 грн, у тому числі за травень 2023 року у сумі 909 607 грн, за червень 2023 року у сумі 934105 грн, за липень 2023 року у сумі 444 888 грн, за жовтень 2023 року у сумі 405533 грн, за листопад 2023 року у сумі 313176 грн, за червень 2024 року у сумі 156884 грн.

Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду у спорах щодо встановлення реальності господарських операцій та отримання платником податкової вигоди суд відхиляє, оскільки подібності правовідносин судом не встановлено. Наведені позивачем постанови Верховного Суду ухвалені у адміністративних справах за інших фактичних обставин.

Суд зауважує, що формальне посилання позивача на постанови Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу, який до того ж зроблено на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних у матеріалах справи доказів, не є засвідченим застосуванням відповідачем норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Щодо операцій з ТОВ «ШАРІЄ», ТОВ «СІТІ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «КЕРМ ПРОДУКТ», ТОВ «БЕСТ ОПТ ТРЕЙДІНГ» суд зазначає наступне.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що за результатами аналізу бухгалтерських регістрів по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 2023 рік ПП «Гепард» не було відображено отримання грошових коштів (попередньої оплати) на загальну суму 2 230 000,00 грн, а саме від: ТОВ «Сіті Буд Девелопмент» (код 42072418) на суму 200 000,00 грн; ТОВ «Ліаріс» (код 43639312) на суму 1 000 000,00 грн; ТОВ «Бест Опт Трейдінг» (код 44002934) на суму 630 000,00 грн; ТОВ «Керм Продукт» (код 43858199) на суму 400000,00 грн.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних відсутня реєстрація ПП «Гепард» податкових накладних на ТОВ «Сіті Буд Девелопмент», ТОВ «Ліаріс», ТОВ «Бест Опт Трейдінг» та на ТОВ «Керм Продукт» на вищевказану суму.

В ході проведення перевірки ПП «Гепард» контролюючим органом вручено запит з даного питання, проте витребувані документи станом на 18.10.2024 позивачем не були надані.

06.11.2024 ПП «Гепард» до Головного управління ДПС у Чернігівській області надано заперечення №б/н, з якими надано копії листів і договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги з ТОВ «Ліаріс», ТОВ «Сіті Буд Девелопмент», ТОВ «Керм Продукт», ТОВ «Бест Опт Трейдінг», проте оригіналів вказаних документів під час проведення перевірки ПП «Гепард» не надано.

При цьому лист від ТОВ «БЕСТ ОПТ ТРЕЙДІНГ» (44002934) без номера та без дати на адресу ПП "ГЕПАРД" підписаний директором Зелений О.М., договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №05/05-23 від 05.05.2023 також підписаний директором Зелений О.М., проте згідно бази даних АС «Податковий блок» станом на 05.05.2023 директором ТОВ «БЕСТ ОПТ ТРЕЙДІНГ» був ОСОБА_1 (з 31.05.2021 по 27.02.2024), ОСОБА_2 призначений на посаду директора лише 28.02.2024, тобто 05.05.2023 останній не міг підписати лист та договір з ПП "ГЕПАРД".

Згідно з пунктом 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно пункту 44.6. статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (пункт 86.7 статті 86 ПК України).

Отже юридична особа щодо якої розпочалася документальна планова перевірка повинна з першого дня перевірки надавати посадовій особі контролюючого органу у повному обсязі оригінали документів за період, що підлягає перевірці, та з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема, договори на постачання товарів (виконання робіт або надання послуг), при цьому, якщо оригінали документів знаходяться в іншому місці чи вилучені правоохоронними органами, платник податків повинен офіційно повідомити про це контролюючий орган, оскільки це є єдиний законний виняток, що звільняє від презумпції їхньої відсутності.

Проте матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення перевірки позивач повідомляв відповідача про наявність оригіналів договорів в іншому місці чи про їх вилучення, наприклад, правоохоронними органами, представник позивача не вказував про це і у судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, ПП «Гепард» занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 371 666,67 грн, в т.ч. за травень 2023 року- 271 667 грн та за жовтень 2023 року - 100 000 грн (суми ПДВ з невідображених ПП «Гепард» в податковому зобов`язанні сум грошових коштів, які надходили від ТОВ «Сіті Буд Девелопмент» (код ЄДР 42072418), ТОВ «Ліаріс» (код ЄДР 43639312), ТОВ «Бест Опт Трейдінг» (код ЄДР 44002934) та ТОВ «Керм Продукт» (код ЄДР 43858199) як оплата за товар).

Твердження представника позивача щодо здійснення подвійної перевірки періодів, які вже контролюючим органом перевірялись, спростовуються актом перевірки, в якому міститься інформація про попередні перевірки платника податків.

Позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №18777/ж10/25-01-07-00 від 26.11.2024, яким накладено штраф у розмірі 157133 грн 50 коп. не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №18776/ж10/25-01-07-00 від 26.11.2024, в задоволенні якої судом відмовлено.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування своїх висновків, викладених в акті перевірки та довів правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши фактичні обставини справи, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши в сукупності докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже позов не підлягає задоволенню повністю.

Правові підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2026 року.

Позивач: Приватне підприємство "Гепард" (вул. Гоголя, буд. 22, кв. 12, м. Чернігів, Чернігівський район, Чернігівська область, 14005, код ЄДРПОУ - 31597958).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).

Суддя В.В. Падій