Ухвала № 141370805 у справі № 759/27443/25 від 05.11.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 листопада 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 759/27443/25

номер провадження: 22-ц/824/11886/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року у складі судді Петренко Н.О., у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року позовні вимоги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 89 686 грн 02 коп., яка складається із:

заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 4 401 грн 86 коп.;

інфляційної складової боргу у розмірі 761 грн 51 коп., три проценти річних у розмірі 209 грн 14 коп.;

заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 15 615 грн 81 коп.;

інфляційної складової боргу у розмірі 3 946 грн 19 коп., три проценти річних у розмірі 1 070 грн 32 коп.;

заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 022 грн 45 коп.;

інфляційної складової боргу у розмірі 1 022 грн 75 коп., три проценти річних у розмірі 274 грн 96 коп.;

заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 39 372 грн 43 коп.;

інфляційної складової боргу у розмірі 5 571 грн 87 коп., три проценти річних у розмірі 1 547 грн 03 коп., пеню у розмірі 1 882 грн 21 коп.;

заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 8 171 грн 13 коп.;

інфляційної складової боргу у розмірі 1 086 грн 82 коп., три проценти річних у розмірі 300 грн 45 коп., пеню у розмірі 365 грн 55 коп.;

заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 39 грн 89 коп.;

заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 23 грн 65 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 12 травня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року.

20 липня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 19 липня 2026 року, в якому він просить зупинити провадження у цивільній справі №759/27443/25 за позовом КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби у складі Збройних Сил України.

Клопотання мотивоване тим, що на даний час відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України, а саме, у військовій частині НОМЕР_1 з 01 липня 2025 року, що підтверджується довідкою форми 5 від 28 липня 2025 року №9257.

Вказує, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь №4966 від 05 травня 2026 року, він приймав участь у бойових діях у період з 29 жовтня 2025 року по 05 березня 2025 року, в результаті чого отримав поранення 31 січня 2026 року, що пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини поранення №2018 від 24 лютого 2026 року.

Зазначає, що відповідно до довідки ВЛК від 16 липня 2026 року №2026-0716-1118-5915-0 він направлений на стаціонарне обстеження для подальшого переогляду до НВМКЦ ГВКГ, що підтверджує проходження служби відповідачем у лавах Збройних Сил України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи клопотання про зупинення упровадження у справі, колегія суддів приходить до висновку про зупинення апеляційного провадження у справі з таких підстав.

Основні засади забезпечення національної безпеки і оборони держави визначені Конституцією України.

Згідно з ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.

Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.

У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд. Тобто, це є обов`язок суду, а не право зупинити провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 постанови від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 (провадження №14-74цс25) зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Так, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №9257 від 28 липня 2025 року, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 01 липня з 01 липня 2025 року по теперішній час (а.с.127).

Зазначене підтверджується відомостями військового квитка ОСОБА_1 (а.с.127-128).

Крім того, відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №4966 від 05 травня 2026 року, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в період з 29 жовтня 2025 року по 06 лютого 2026 року, з 07 лютого 2026 року по 05 березня 2026 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Краматорський район, Іллінівська сільська територіальна громада (а.с.129).

З урахуванням наведеного та редакції п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (див.: пункти 73, 96, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 (провадження №14-74цс25).

Зазначена норма є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі.

Отже, враховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження ОСОБА_1 військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Оскільки колегія суддів приходить до висновку про зупинення апеляційного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, то ОСОБА_1 слід зобов`язати повідомити Київський апеляційний суд про настання підстав для поновлення апеляційного провадження у справі №759/27443/25 (провадження № 22-ц/824/11886/2026).

Керуючись п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И В :

Зупинити апеляційне провадження у справі №759/27443/25 (провадження № 22-ц/824/11886/2026) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити Київський апеляційний суд про настання підстав для поновлення апеляційного провадження у справі №759/27443/25 (провадження № 22-ц/824/11886/2026).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: