Ухвала № 141370972 у справі № 759/22272/21 від 09.11.2026

справа № 759/22272/21

провадження № 88-ц/824/34/2024

головуючий у суді І інстанції Бабич Н.Д.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Писаної Т.О.,

суддів Приходька К.П., Журби С.О.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 550 308,81 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 04 серпня 2022 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задоволено частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року - скасовано.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 33 453,40 грн (тридцять три тисячі чотириста п`ятдесят три гривні 40 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги всього у розмірі 825,48 грн на користь держави.

23 квітня 2026 року до Київського апеляційного суду через підсиситему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами.

Подана заява обґрунтована тим, що 24 березня 2026 року йому стали відомі обставини, які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи, а саме: скасування документа, на якому базується рішення і розрахунок пені.

Вказує, що задовольняючи позов та розраховуючи розмір пені, суд використав зазначений розрахунок заборгованості від 19 липня 2022 року № 78520, який є документом, на якому базувався розрахунок пені і встановлення факту наявності заборгованості.

На думку заявника, основний доказ, який було покладено апеляційний судом в основу постанови від 25 жовтня 2022 року - розрахунок заборгованості за аліментами № 78520 від 19.07.2022 року є недопустимим доказом, а станом на сьогодні цей розрахунок є скасованим, тому вважає, що зазначені обставини є істотними.

Щодо строку подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами посилається на те, що постанова Київського апеляційного суду від 23.03.2026 року у справі № 759/9508/16-ц, якою було скасовано документ - розрахунок заборгованості від 19.07.2022 року, була надіслана до кабінету відповідача у підсистемі електронний суд 24.03.2023 року, а отже, вважає, що процесуальний строку на подання заяви у 30 днів з дня коли позивач дізнався про існування обставин, що є підставою для перегляду судового рішення - дотримано.

Дослідивши матеріали поданої заяви та долучені до неї документи, суд робить висновок про відмову у відкритті провадження стосовно поданої заяви та вказує на таке.

Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Водночас пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено граничний строк подання такої заяви, а саме не пізніше трьох років з дня набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

За змістом частини третьої статті 424 ЦПК України строки, визначені частиною другою цієї статті, не можуть бути поновлені.

Отже, процесуальним законом встановлено два строки для звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами: тридцятиденний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про відповідні обставини, та граничний трирічний строк, який обчислюється з дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому трирічний строк є присічним, тобто таким, що не підлягає поновленню незалежно від причин його пропуску.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 2-747/11 (провадження № 61-17738св23) Верховний Суд вказав, що: "відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено, що, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили. Такий строк є присічним, тобто він за будь-яких обставин не підлягає поновленню, незалежно від поважності причин його пропуску, які взагалі не оцінюються.

Про необхідність врахувати зазначене вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у цій справі, якою справу повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду".

Судова практика з цього приводу є усталеною (див ухвалу ВС від 06 травня 2026 року у справі №465/2694/14-ц; від 02 вересня 2026 року у справі № 757/31896/19-ц).

Як убачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Таким чином, зазначена постанова набрала законної сили 25 жовтня 2022 року, а встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк для звернення із заявою про її перегляд за нововиявленими обставинами закінчився 25 жовтня 2025 року.

Натомість із заявою про перегляд указаної постанови ОСОБА_1 звернувся лише 23 квітня 2026 року, тобто після спливу встановленого законом граничного трирічного строку.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання заявника на те, що про обставини, які він вважає нововиявленими, йому стало відомо 24 березня 2026 року, оскільки зазначена обставина має значення для обчислення тридцятиденного строку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України, однак не змінює початку перебігу та тривалості граничного трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини другої цієї статті.

Інше тлумачення наведених процесуальних норм фактично нівелювало б встановлене законом обмеження щодо граничного строку перегляду судових рішень, що набрали законної сили, та суперечило б принципу юридичної визначеності як складовій верховенства права.

Посилання заявника на те, що постанова Київського апеляційного суду від 23 березня 2026 року у справі № 759/9508/16-ц, якою, за його твердженням, скасовано розрахунок заборгованості від 19 липня 2022 року № 78520, була доставлена до його електронного кабінету 24 березня 2026 року, не спростовує наведеного висновку суду.

Так, відповідно до пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, може бути самостійною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Водночас пунктом 2 частини другої статті 424 ЦПК України для подання заяви з цієї підстави передбачено граничний десятирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Однак зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних процесуальних правовідносин, оскільки заявник посилається не на обставину скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, а на скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 19 липня 2022 року № 78520.

Сам по собі розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, складений державним виконавцем, не є судовим рішенням у розумінні пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України, а є документом, який містить відомості щодо обчислення заборгованості у виконавчому провадженні.

Отже, навіть якщо зазначений розрахунок було визнано незаконним та скасовано відповідним судовим рішенням, це не свідчить про скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що в постанові, про перегляд якої просить заявник, апеляційний суд, вирішуючи спір по суті, послався на розрахунок заборгованості від 19 липня 2022 року № 78520 як на доказ, що підтверджував розмір заборгованості зі сплати аліментів, та використав його для визначення розміру пені. Однак використання певного письмового доказу під час вирішення спору не надає такому доказу статусу судового рішення, скасування якого могло б утворювати підставу, передбачену пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України.

З огляду на викладене, посилання заявника на скасування розрахунку заборгованості не змінює правової природи заявленої ним підстави перегляду та не дає підстав для застосування десятирічного граничного строку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 424 ЦПК України.

Крім того, колегія суддів враховує, що встановивши пропуск заявником присічного строку апеляційний суд відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та не з`ясовує зміст заяви, правову природу обставин, на які посилався заявник, та процесуальну підставу, з якою пов`язується необхідність перегляду судового рішення, оскільки заява про перегляд судового рішення суду за нововиявленими обставинами по суті не підлягає перегляду, а тому нововиявлені обставини, наведені у заяві, не оцінюються.

Отже, наведені заявником доводи не свідчать про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України підстави для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, а за своєю суттю стосуються оцінки доказів, які були предметом дослідження під час апеляційного розгляду справи.

Відтак заявник фактично обґрунтовує необхідність перегляду постанови обставинами, які він відносить до істотних для справи та які, на його думку, не були і не могли бути йому відомі під час її розгляду, тобто посилається на підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, для якої законом установлено граничний трирічний строк звернення.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами подана після спливу встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічного строку, який відповідно до частини третьої цієї статті поновленню не підлягає.

При цьому посилання заявника на дотримання тридцятиденного строку з дня, коли йому стало відомо про обставини, на які він посилається, не усуває факту пропуску граничного строку звернення до суду.

Недотримання умови щодо подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в межах трьох років з дня набрання рішенням законної сили є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку. Цей строк є присічним, а тому поновленню не підлягає.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 261/4637/13-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 753/11003/13-ц, від 25 січня 2023 року у справі справа № 2-1014/98, від 11 грудня 2024 року у справі № 2-747/11, від 20 серпня 2026року у справі № 686/5748/13-ц.

За таких обставин, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами слід відмовити.

Керуючись ст. 423, 424, 427 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба