справа № 361/697/25
головуючий у суді І інстанції Петришин Н.М.
провадження № 22-ц/824/1520/2026
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 листопада 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
У січні 2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес позика» (надалі по тексту - позивач, кредитодавець, товариство) до ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач, позичальник).
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 17 жовтня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» і ОСОБА_1 укладено договір № 478056-КС-001 про надання кредиту, згідно з умов якого відповідач отримала кредит, на засадах строковості, поворотності та платності, у розмірі 15 000 грн, строком на 24 тижні, на умовах сплати процентів за користування кредитом.
Вказаний договір укладено в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Позивачем перераховано ОСОБА_1 суму кредиту у розмірі 15 000 грн на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , тобто ТОВ «Бізнес позика» виконало зобов`язання за договором у повному обсязі.
Однак, відповідач договірні зобов`язання порушила, умови договору належним чином виконала частково, тому станом на 06 січня 2025 року відповідач має борг у загальному розмірі 60 110 грн 72 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 43 522 грн 92 коп.; суми прострочених платежів за комісією - 1 587 грн 80 коп. У зв`язку з цим, позивач ТОВ «Бізнес позика» просив стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 60 110 грн 72 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором № 478056-КС-001 про надання кредиту від 17 жовтня 2023 року у розмірі 35 750 грн, судовий збір у розмірі 1 453 грн 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дистанційно, в електронній формі уклала договір № 478056-КС-001 про надання кредиту від 17 жовтня 2023 року, при укладенні договору відповідач ознайомлена з умовами надання кредиту, порядком його погашення, встановленим розміром відсотків, отримала грошові кошти у кредит у зазначеному договором розмірі, однак своєчасно його не повернула, відсотки та комісію не сплатила. У цій справі позикодавець має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів. Проценти після закінчення строку дії договору, тобто з 02 квітня 2024 року нараховувалися безпідставно, тому суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту та про часткове задоволення позовних вимог в частині процентів.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Бізнес Позика» подало апеляційну скаргу, у якій просить змінити заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» суми прострочених платежів по процентах, а саме: змінити стягнену суму прострочених платежів по процентах з 19 162 грн 20 коп. на нову суму - 43 522 грн 92 коп.
В іншій частині заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково зменшив суму нарахованих боржнику відсотків з огляду на те, що певна частина таких відсотків начебто була нарахована боржнику поза межами строку дії договору. Однак, такий підхід до обрахунку відсотків є помилковим, суд першої інстанції не дав належної оцінки наданому позивачем розрахунку заборгованості та не порівняв його із умовами, які прописані в кредитному договорі, внаслідок чого не встановив, що кредитором не застосовано до боржника жодних нарахувань штрафу чи пені або ж відсотків поза межами строку дії договору. Вказані у позовній заяві відсотки є такими, що нараховані боржнику виключно у межах дії договору (з 17 жовтня 2023 року по 02 квітня 2024 року) за користування кредитними коштами.
Апелянт вказує, що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, плата за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування та дня повернення кредиту.
Кредитним договором встановлюється орієнтований графік платежів за кредитним договором. Тобто, якщо позичальник сплачує заборгованість за кредитним договором згідно встановленого графіку платежів без порушень, йому дійсно потрібно було б сплатити за кредитним договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі у п.2.8. При цьому, порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення вартості кредиту, тому що процентна ставка, яка застосовується для нарахування процентів в такому випадку зі зниженої переходить уже на стандартну та нарахування процентів здійснюється в подальшому уже саме за стандартною ставкою за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення кредиту. В п.3.2.2. кредитного договору досягнуто сторонами згоди щодо можливості та підстав переходу зі «зниженої» на «стандартну» процентну ставку, що передбачено
Відтак, позивачем не було здійснено якихось окремих донарахувань боржнику (відсотків, комісії, штрафів і т.д.) після спливу строку дії кредитного договору, що вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, де видно, що після 02 квітня 2024 року сума заборгованості для відповідача не зростає.
Щодо правової позиції відповідача.
Станом на день ухвалення постанови апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Згідно з відповіді №1062700 від 24 січня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що відповідач зареєстрований з 17 травня 2002 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 104).
Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції надсилав відповідачу копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, разом з копією апеляційної скарги та долученими до неї додатками, на зареєстровану адресу відповідача.
Однак, відповідач кореспонденцію суду не отримала, надіслана апеляційним судом кореспонденція повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, апеляційний суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи, незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, апеляційний суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо апеляційної скарги.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, рішення суду першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку в частині задоволення позовних вимог про стягнення тіла кредиту, в цій частині оскаржуване рішення суду не переглядається.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
17 жовтня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 478056-КС-001 про надання кредиту (а.с. 27-35).
Відповідно до п. 2.1 договору, кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 15 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» та договором про надання кредиту.
За змістом п. п. 2.2-2.5 договору сторони погодили наступне: тип кредиту - кредит, строк кредитування - 24 тижні, тобто до 02 квітня 2024 року, процентна ставка: у день 2,00000000, фіксована, комісія за надання кредиту: 2 250 грн.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 39 000 грн (п. 2.8 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору, протягом строку (терміну) кредитування процента ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний у додатку № 1 до договору.
Щодо стягнення процентів за кредитним договором та їх розміру.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частин 1,2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 2.4. кредитного договору: стандартною фіксованою процентною ставкою за кредитом є 2,00000000%; зниженою фіксованою процентною ставкою в день є 1,15011689%. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно з п. 3.2. кредитного договору: протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний у п. 3.2.3. та додатку №1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Згідно з п. 3.2.1. кредитного договору: у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженого сторонами графіку платежів, що наведений у п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана у п. 2.4. договору.
Відповідно до п. 3.2.3. кредитного договору сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Встановлений цим пунктом кредитного договору графік платежів передбачає сплату відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.
Відповідно до графіку платежів передбачено сплату відповідачем загального платежу у розмірі 3 250 грн на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту, що складається з:
31 жовтня 2023 року
процентів за користування кредитом 2 587 грн 80 коп. та комісії 662 грн 20 коп.;
14 листопада 2023 року
процентів за користування кредитом 2 415 грн 28 коп. та комісії 834 грн 72 коп.;
28 листопада 2023 року
процентів за користування кредитом 2 415 грн 28 коп. та комісії 753 грн 08 коп., часткового платежу основної суми 81 грн 64 коп.;
Наступні платежі до 02 квітня 2024 року складаються з процентів за користування кредитом та часткового платежу основної суми.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 31 жовтня 2023 року відповідач здійснила перший платіж, передбачений графіком платежів у розмірі 3 250 грн: проценти за зниженою фіксованою процентною ставкою в день 1,15011689 % у розмірі 2 587 грн 80 коп. та комісія 662 грн 20 коп.
Докази, що в подальшому відповідачем здійснювалося погашення заборгованості згідно з графіком платежів - в матеріалах справи відсутні.
Згідно з п. 3.2.2. кредитного договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженого графіку платежів, що наведений у п. 3.2.3. та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочення по кредиту, та строк цієї прострочення більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана у п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний у п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів та до закінчення терміну дії договору 02 квітня 2024 року, нарахування процентів здійснювалося за стандартною процентною ставкою - 2,00000000.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 06 січня 2025 року відповідач має борг у загальному розмірі 60 110 грн 72 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 43 522 грн 92 коп.
При цьому відсотки за користування кредитними коштами нараховані боржнику виключно у межах дії договору з 17 жовтня 2023 року по 02 квітня 2024 року за стандартною процентною ставкою - 2,00000000 % у зв`язку з простроченням погашенням кредиту більше семи календарних днів (а.с. 18-20).
Колегія суддів апеляційного суду, перевіряючи розрахунок заборгованості в частині складової заборгованості за процентами за користування кредитом, встановив, що розрахунок здійснений позивачем відповідно до умов кредитного договору № 478056-КС-001 від 17 жовтня 2023 року: нарахування процентів відбулося за заниженою ставкою 1,15011689 % до 31 жовтня 2023 року, вподальшому з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, за стандартною процентною ставкою 2,00000000 % у день та в межах строку дії договору з 17 жовтня 2023 року по 02 квітня 2024 року.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, у встановленому порядку та строки не погашав заборгованість, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитом підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками - 43 522 грн 92 коп.
Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення. Підставами для скасування судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення боргу за нарахованими процентами за користування кредитом підлягає зміні, збільшивши розмір заборгованості за процентами, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 19 162 грн 20 коп. до 43 522 грн 92 коп.
Зважаючи, що апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом та задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі на задоволення вимог апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позивачем апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року в частині відмови про стягнення заборгованості за процентами змінити, збільшивши розмір заборгованості за процентами, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 19 162 грн 20 коп. до 43 522 грн 92 коп.
Викласти резолютивну частину заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року в наступній редакції:
«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про стягнення з ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 478056-КС-001 про надання кредиту від 17 жовтня 2023 року у розмірі 60 110 грн 72 коп., судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.»
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська