Постанова № 141371096 у справі № 369/3075/26 від 10.11.2026

Унікальний номер справи 369/3075/26

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/12147/2026

Головуючий у суді першої інстанції І. О. Фінагеєва

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

10 листопада 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю

«Київська область енергопостачальна компанія»

розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Лазарєвою Ольгою Володимирівною , на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2026 року,

у с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу за електричну енергію за зеленим тарифом за вересень 2025 року в сумі 18 468, 57 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості в сумі 488, 94 грн. та пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 4 493, 31 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу передано на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Лазарєву О.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2026 та направити справу для продовження розгляду до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом безпідставно перевірено місце реєстрації позивача - фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не місце реєстрації відповідача по справі - ТОВ «Київська область енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ: 42094646).

Зауважує, що судом було зроблено помилковий висновок про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, тобто за місцем реєстрації позивача з посиланням на ч.1 ст. 27 ЦПК України.

Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що відповідачем по справі є ТОВ «Київська область енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ: 42094646) з зареєстрованим місцем знаходження за адресою: 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємцив та громадських формувань, сформованим представником позивача станом на 17.02.2026, який було додано до позовної заяви.

Отже, звертаючись до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ: 42094646) заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії позивач застосував загальне правило підсудності розгляду справи за місцезнаходженням відповідача.

На думку апелянта, розгляд даної категорії справ не може розглядатися за правилами виключної або альтернативної підсудності, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості з відповідача ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» заборгованості за договором купівлі - продажу електричної енергії.

Відповідач ТОВ «Київська область енергопостачальна компанія» правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду віднесена до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно адміністративно територіального поділу не відноситься до Києво-Святошинського районного суду Київської області, а перебуває під юрисдикцією Печерського районного суду міста Києва.

Отже, суд вважав за необхідним направити за підсудністю цивільну справу №369/3075/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу до Печерського районного суду міста Києва (адреса: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А).

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з такого.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Відповідно до ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 застосувала загальне правило підсудності розгляду справи за місцезнаходженням відповідача ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ: 42094646), вона у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу електричної енергії, за «зеленим» тарифом приватним господарством. Місцезнаходження приватного господарства позивача: Київська область. Бучанський район, с. Фасівочка, вул. Колгоспна, буд 19.

Отже, судом, помилково у відповідності до ст. 187 ЦПК України, зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , адже вона є позивачем у справі.

Оскільки відповідачем у справі є ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ: 42094646) з зареєстрованим місцем знаходження за адресою: 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань (а.с. 13-22), позивач пред`явила позов саме до Києво -Святошинського районного суду Київської області, тобто за місцем знаходження відповідача за правилом загальної підсудності справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 в Україні утворено 136 нових та ліквідовано існуючі 490 районів. У Київській області, зокрема

Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідно до п.3-1 розділу XII Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Листом від 16.03.2021 року № 176/0/158-21 Верховний Суд роз`яснив, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів.

До ліквідації районів місто Вишневе входило до Києво-Святошинського району Київської області.

Отже, звернувшись до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ: 42094646) заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії ОСОБА_1 застосувала загальне правило підсудності розгляду справи за місцезнаходженням відповідача.

Зважаючи на викладені обставини колегія суддів вважає, що передаючи справу за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва суд першої інстанції не дослідив належним чином зміст позовних вимог та не звернув уваги на те, що правовідносини, що склались між сторонами стосуються стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» з відповідача ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія».

Ураховуючи викладене, ухвалу про передачу справи до іншого суду постановлено з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що ст.6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України, а справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Лазарєвою Ольгою Володимирівною , задовольнити.

Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна