Ухвала № 141371275 у справі № 759/16081/24 від 10.11.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№22-ц/824/15861/2026

Унікальний №759/16081/24

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П. перевірив на відповідність вимогам ст.ст. 354-356 ЦПК України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРОПРОДУКТ» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРОПРОДУКТ» про визнання незаконним та скасування наказу,-

установив:

ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року зобов`язано керівника ТОВ «НВП «АГРОПРОДУКТ» Пархоменка Г.І. подати до суду звіт про виконання судового рішення у цивільній справі №759/16081/24 у частині скасування Наказу №29.1-К від 31.10.2023 в частині надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати протягом двадцяти днів з дня отримання ухвали.

Стягнуто з ТОВ «НВП «АГРОПРОДУКТ» на користь держави штраф у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «НВП «АГРОПРОДУКТ» оскаржило її у апеляційному порядку.

Проте, апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно із ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала була постановлена 10 лютого 2026 року.

В апеляційній скарзі, поданій 06 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд», апелянт посилається на те, що згідно наказу виконуючого обов`язки директора ТОВ «НВП «АГРОПРОДУКТ» №31.1-К від 30 грудня 2024 з 01 січня 2025 по 31 липня 2026 керівник ТОВ «НВП «АГРОПРОДУКТ» Пархоменко Г.І. перебував у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується відповідним наказом.

На період відпустки виконуючого обов`язки директора ТОВ «НВП «АГРОПРОДУКТ» Пархоменка Г.І. іншого виконуючого обов`язки директора або особи, уповноваженої представляти інтереси ТОВ «НВП «АГРОПРОДУКТ» та виконувати процесуальні обов`язки керівника, не призначалося.

У зв`язку з цим, керівник ТОВ «НВП «АГРОПРОДУКТ» був фактично позбавлений можливості особисто прийняти участь в судовому засіданні, забезпечити підготовку та подання звіту про виконання судового рішення, своєчасно ознайомитися зі змістом ухвали Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/16081/24, а також вчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

Саме тому, вже після фактичного повернення до виконання посадових обов`язків керівнику ТОВ «НВП «АГРОПРОДУКТ» стало відомо про існування ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року.

Відповідно до положень ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) або через представника.

Отже, процесуальні права та обов`язки учасника справи належать безпосередньо юридичній особі, а не виключно її керівнику як фізичній особі.

Саме по собі перебування керівника Товариства у відпустці не свідчить про припинення діяльності юридичної особи, втрату нею процесуальної дієздатності чи об`єктивну неможливість вчинення нею процесуальних дій.

При цьому, організація діяльності юридичної особи, зокрема забезпечення належного представництва її інтересів у суді, належить до сфери її внутрішньої організації та управління. Сама по собі тривала відсутність керівника не позбавляла Товариство можливості забезпечити здійснення своїх процесуальних прав через іншу уповноважену особу або представника.

Водночас, апелянтом не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для призначення особи, яка виконувала б обов`язки керівника на період його відсутності, уповноваження іншого представника Товариства, або вчинення інших необхідних дій для забезпечення належного представництва його інтересів у суді.

За таких обставин, наведені заявником доводи фактично свідчать не про існування об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного апеляційного оскарження судового рішення, а про неналежну організацію самим Товариством забезпечення реалізації власних процесуальних прав.

При цьому, ризик негативних процесуальних наслідків, зумовлених неналежною організацією діяльності юридичної особи, не може покладатися на суд та інших учасників справи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання якими не допускається.

Реалізація юридичною особою права на апеляційне оскарження передбачає необхідність забезпечення належної організації її діяльності з метою дотримання встановлених процесуальним законом строків.

Таким чином, наведені заявником обставини перебування керівника Товариства у відпустці без збереження заробітної плати не свідчать про наявність об`єктивних, незалежних від волі Товариства обставин, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали, надійшла до електронного кабінету апелянта 28 лютого 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу (Т. 1 а.с. 199).

У зв`язку з цим, враховуючи вимоги ст. 354 ЦПК України, апеляційну скаргу слід було подати не пізніше 16 березня 2026 року.

Проте, апеляційну скаргу було подано 06 серпня 2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Отже, апеляційна скарга повинна була бути подана не пізніше 16 березня 2026 року, однак апелянтом не зазначено об`єктивних причин, які завадили йому це зробити.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, апелянту слід зазначити поважні причини пропуску строку для подання апеляційної скарги на зазначене судове рішення, а саме неможливості подання апеляційної скарги у строк не пізніше 16 березня 2026 року, тобто протягом 15 днів з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРОПРОДУКТ» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.

Неусунення недоліків є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.П. Приходько