Ухвала № 141371279 у справі № 761/35194/26 від 10.11.2026

У Х В А Л А

10 листопада 2026 року м. Київ

Справа №761/35194/26

Провадження: № 22-ц/824/18525/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,

розглянувши апеляційну скаргу Заселян Ольги Сергіївни в інтересах Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Шевченко І. М.,

у справі за заявою за заявою Головного управління ДПС у місті Києвіпро розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Таскомбанк»,

в с т а н о в и в:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року у задоволенні заяви ГУ ДПС у м. Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю відмовлено

Не погодившись із таким судовим рішенням, Заселян О. С. в інтересах ГУ ДПС у м. Києві направила 09 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляцінйого суду від 27 жовтня 2026 року апеляційну скаргу Заселян О. С. в інтересах ГУ ДПС у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року залишено без руху для подання до суду відповідного клопотання (заяви) із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що є предметом оскарження, оскільки скарга подана після закінчення строку оскарження, встановленого ст. 350 ЦПК України.

27 жовтня 2026 року Заселян О. С. в інтересах ГУ ДПС у м. Києві направила до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначав, що судом першої інстанції в резолютивній частині рішення було визначено тридцятиденний строк на його апеляційне оскарження. При цьому, повний текст судового рішення надійшов до підсистеми «Електронний суд» 09 вересня 2026 року, а 11 вересня 2026 року був зареєстрований заявником. З огляду на це вважає, що перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 09 вересня 2026 року, а тому подання апеляційної скарги 09 жовтня 2026 року відбулося в межах установленого судом першої інстанції тридцятиденного строку.

Крім того, заявник звертав увагу на гарантоване статтею 129 Конституції України право на апеляційний перегляд справи та посилався на положення частини першої статті 127 ЦПК України щодо поновлення процесуального строку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2026 року апеляційну Заселян О. С. в інтересах Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року залишено без руху та надано строк для подання до суду відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд виходив із того, щоапеляційна скарга на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року подана скаржником 09 жовтня 2026 року, тобто, з пропуском строку, встановленогост. 350 ЦПК України.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважав, що підстави для поновлення процесуального строку за вказаними скаржником обставинами відсутні, оскільки посилання на зазначений судом першої інстанції тридцятиденний строк не є достатньою підставою для його поновлення, оскільки для цієї категорії справ ч. 3 ст. 350 ЦПК України встановлено спеціальний п`ятиденний строк, про який представник заявника міг дізнатися шляхом ознайомлення з відповідними положеннями процесуального закону. Отже, апелянтом не наведено об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги.

На виконання вищевказаної ухвали 05 листопада 2026 року Коцур С. О. в інтересах ГУ ДПС у м. Києві направив через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування заяви зазначив, що запровадження в Україні воєнного стану, систематичні обстріли критичної та цивільної інфраструктури, зокрема дата-центрів, а також періодичні відключення електроенергії, що, на його думку, ускладнює належне виконання працівниками своїх службових обов`язків. Також наводить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, щодо необхідності врахування умов воєнного стану під час вирішення питання про дотримання процесуальних строків. Зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві вжило всіх можливих заходів для своєчасного подання апеляційної скарги, у зв`язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходив з наступного.

За правилом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розгляд справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб врегульовано статтями 347-350 глави 12 Розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України.

Частиною 3 ст. 350 ЦПК України встановлено, що ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.

Отже, для оскарження рішень у справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб, законодавцем встановлено п`ятиденний строк.

Згідно з частиною першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях зауважував, що норми, які регулють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності, зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані ( рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2020 року у справі «Перетяка і Шереметьєв проти України»).

Як убачається з матеріалів справи, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року ухвалено за відсутності учасників справи.

Згідно з довідкою про доставку електронного документа рішення суду від 08 вересня 2026 року доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 09 вересня 2026 року о 16 год 01 хв 56 с (а. с. 134).

Тобто, повний текст судового рішення був доставлений до електронного кабінету заявника наступного дня після його ухвалення, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується апелянтом.

Оцінюючи наведені Коцурем С. О. в інтересах ГУ ДПС у м. Києві в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що вони стосуються загальних умов функціонування державних установ в умовах воєнного стану та зводяться до посилань на систематичні обстріли критичної й цивільної інфраструктури, зокрема, дата-центрів, а також періодичні відключення електроенергії, які, на думку апелянта, ускладнюють виконання працівниками своїх службових обов`язків.

Разом із тим, наведені обставини самі по собі не свідчать про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги. Визначальним у даному випадку є не загальна наявність об`єктивно складних умов воєнного стану, а те, чи зумовили такі умови конкретні перешкоди для вчинення відповідної процесуальної дії саме протягом установленого законом строку.

Однак апелянт не навів конкретних відомостей про періоди та тривалість відключень електроенергії, їхній вплив на роботу ГУ ДПС у м. Києві, а також не зазначив, у чому саме полягала неможливість подання апеляційної скарги, зокрема з використанням підсистеми «Електронний суд». Доказів на підтвердження того, що протягом установленого законом строку робота установи була обмежена настільки, що унеможливлювала звернення до суду, матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, не змінює наведених висновків, оскільки саме по собі врахування умов воєнного стану не означає автоматичного визнання їх поважною причиною пропуску процесуального строку. Аналогічні висновки викладені також в ухвалі Верховного Суду від 27 січня 2026 року у справі № 947/3466/25.

Отже, наведені апелянтом обставини мають загальний характер, не підтверджені належними доказами та не перебувають у доведеному причинно-наслідковому зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження саме в цій справі.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Отже, згідно з правовою позицію Європейського суду з прав людини у справах "Пономарьов проти України", "Мушта проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин,у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заселян О. С. в інтересах ГУ ДПС у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 рокуслід відмовити.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заселян Ольги Сергіївни в інтересах Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 рокувідмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Т. О. Невідома

Судді: С. М. Верланов

В. А. Нежура