Рішення № 141371302 у справі № 175/14069/25 від 09.11.2026

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №175/14069/25

Провадження № 2/552/5285/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого суді - І.О. Сидоренко,

за участю:

секретаря судового засідання - Попович Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про про виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася представник позивача ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі майна, належного на праві приватної власності. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 є власницею 12/25 нерухомого майна, зареєстрованого у Єдиному деражвному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 2316436714242, що складається з житлового будинку загальною площею 108 кв.м., житловою площею 57,3 кв.м., позначеного на плані літерою «А», господарсько-побутових будівель і споруд: літня кухня «И», сарай «К», літній душ «Л», вбиральня «М», сарай «Н», літній душ «О», вбиральня «П», сарай «Р», огорожа «№1», огорожа «№ 2», частка колодязя «№ 3», частка колодязя «№4», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на дату подання позовної аяви у зв`язку із зміною територіальної підсудності смт Райгородок входить до складу Миколаївської громади Краматорського район, Донецької області.

Право власності позивачки на вказане майно зареєстроване на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 138, виданого 19.03.1921 року державним нотаріусом Другої Слов`янської нотаріальної контори Грецькою Тетяною Петрівною.

Також ОСОБА_1 є власницею земельною ділянки за цією ж адресою площею 0,1612 га, кадастровий номер № [номер приховано]:04:000:0855 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 139, виданого 19.03.1921 року державним нотаріусом Другої Слов`янської нотаріальної контори Грецькою Тетяною Петрівною.

Власниками іншої частини будинку є - ОСОБА_2 (частка 13/75), ОСОБА_3 (частка 13/75), ОСОБА_4 (частка 13/75).

ОСОБА_1 , а перед тим її спадкодавець ОСОБА_5 , завжди користувалася такими приміщеннями житлового будинку літера «А», позначеними на поверховому плані під номерами житлова № 104 площею 8,8 кв.м., житлова № 103 площею 15,3 кв.м., житлова № 102 площею 8,8 кв.м., кухня № 101 площею 13,6 кв.м., санвузол № 105 площею 2,1 кв.м., та коридор № 1 площею 10,2 кв.м. Загалом 58,8 кв.м., з яких 32,9 кв.м. - житлова 25,9 кв.м. - допоміжна.

Інші співвласники завжди користувалися спільно іншими приміщеннями будинку.

ОСОБА_1 не має родинних відносин з відповідачами, приміщення що перебувають у фактичному користуванні відповідачів та ОСОБА_1 облаштовані окремими входами та є повністю ізольованими. У 2021 року коли ОСОБА_1 оформила спадщину на майно та вирішувала питання в позасудовому порядку про поділ майна, але на початку 2022 року після початку повномасштабної війни вона переїхала до м. Львова втратила контакти з сусідами (відповідачі по справі).

Технічна можливість виділу позивачу в натурі її частки нерухомого майна можливий, що підтверджується відповідним висновком експерта.

Тому, з урахуванням змінених позовних вимог просить суд виділити ОСОБА_1 в натурі на праві приватної власності частку із майна, а саме 12/25 частки житлового будинку та господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що складається з: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,8 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м., що складається з приміщень:101/13,6 кв.м., 102/8,8 кв.м., 103/15,3 кв.м., 104/8,8 кв.м., 105/2,1 кв.м., І/10,2 кв.м., літня кухня «Б», 1/2 частка сараю «В», сарай «Г», погріб «Ж», гараж «З», літній душ «О», вбиральня «П», сарай «Р», огорожа «№2», частка колодязі «№ 3» та визнати за нею право власності на виділене майно як на окремий об`єкт нерухомого майна; припинити право спільної часткової власності на 12/25 житлового будинку та господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпро від 07 жовтня 2025 року дана цивільна справа направлена до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області за підсудністю.

07.11.2025 року ухвалою суду по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.11.2025 року ухвалою суду витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.04.2026 року ухвалою суду витребувано з Другої Слов`янської державної нотаріальної контори копію спадкової справи ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26, з 01 червня 2026 року, була змінена територіальна підсудність судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, шляхом передачі її Київському районному суду м. Полтави.

08.10.2026 року ухвалою суду залучено у якості правонаступника відповідача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , її спадкоємця ОСОБА_3 .

23.10.2026 року закрито підготовче судове засідання, справа призначена до судового розгляду

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте направили на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, в яких заявлені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися неодноразово, а саме рекомендованим повідомленням та через оголошення про виклик особи, у зв`язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до технічного паспорту № 1049, будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , має наступні технічні характеристики: загальна площа 108 кв.м., житлова площа 57,3 кв.м., допоміжна площа 50,7 кв.м., будинок позначений на плані літерою «А», та складається з: кухні під № 101 площею 13,6 кв.м., житлової кімнати під № 104 площею 8,8 кв.м., житлової кімнати під № 103 площею 15,3 кв.м., житлової кімнати під № 104 площею 8,8 кв.м., санвузлу під № 105 площею 2,1 кв.м., коридору під № І 10,0 кв.м., що становить першу частину будинку. Друга частина будинку складається з: коридору під № 201- 2,7 кв.м., комори під № 202 площею 1,9 кв.м., кухні під № 203 площею 11,00 кв.м., житлової кімнати під № 204 площею 8,6 кв.м., житлової кімнати під № 205 площею 15,8 кв.м., веранди ІІ площею 9,2 кв.м. Господарсько-побутові будівлі та споруди: літня кухня «И», сарай «К», літній душ «Л», вбиральня «М», сарай «Н», літній душ «О», вбиральня «П», сарай «Р», огорожа «№1», огорожа «№ 2», частка колодязя «№ 3», частка колодязя «№4».

Право власності на 12/25 часток даного житлового будинку належить позивачу ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 19.03.2021 року державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Грецькою Т.П., зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також, позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:04:000:0855 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 19.03.2021 року державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Грецькою Т.П. право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , за технічними показниками об`єкт може бути поділено, може бути новоутворено два об`єкта нерухомого майна - житловий будинок літ. А-1 та житловий будинок літ. А-2.

12/25 часток будинку, що належать позивачу ОСОБА_1 складаються з житлового будинку А-1 загальною площею 58,8 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м., що складається з приміщень:101-13,6 кв.м., 102-8,8 кв.м., 103-15,3 кв.м., 104-8,8 кв.м., 105-2,1 кв.м., І-10,2 кв.м., літня кухня «Б», 1/2 частка сараю «В», сарай «Г», погріб «Ж», гараж «З», літній душ «О», вбиральня «П», сарай «Р», огорожа «№2», частка колодязя «№ 3».

Вирішуючи вказаний спір, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2023 у справі №161/23210/21).

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55.

Пунктами 1.2, 2.4, 3.10, 3.11 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18 червня 2007 року, передбачено, що поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2), який готує суб`єкт господарювання.

Згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 липня 2021 року (справа № 310/7011/17), здійснено висновок про те, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Приймаючи до уваги, що сторони дійсно є співвласниками об`єкта нерухомого майна, позивач виявив бажання виділити свою частку нерухомого майна з спільної часткової власності, в позасудовому порядку зробити це не уявляється можливим через відсутність зв`язку з відповідачами, з технічної точки зору такий поділ є можливим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню

При цьому суд виходить з вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач в судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 12,13, 81, 89, 141, 259, 263-265,268, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про про виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Виділити в натурі на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , частку із майна, а саме 12/25 частки житлового будинку та господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що складається з: Житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,8 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м., що складається з приміщень:101/13,6 кв.м., 102/8,8 кв.м., 103/15,3 кв.м., 104/8,8 кв.м., 105/2,1 кв.м., 1/10,2 кв.м., літня кухня «Б», 1/2 частка сараю «В», сарай «Г», погріб «Ж», гараж «З», літній душ «О», вбиральня «П», сарай «Р», огорожа «№2», частка колодязі «№ 3».

Припинити право спільної часткової власності на 12/25 житлового будинку та господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на виділене майно як на окремий об`єкт нерухомого майна.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Київського районного

суду м. Полтави І.О. Сидоренко