Постанова № 141371412 у справі № 200/9313/25 від 10.11.2026

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року справа №200/9313/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року (повне судове рішення складено 18 лютого 2026 року) у справі № 200/9313/25 (суддя в І інстанції Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (далі - ДУ «Торецька ВК №2»), про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30000,00 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30000,00 грн щомісячно (з урахуванням фактично виплаченої суми) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в період з 31.10.2011 по 30.01.2023 проходила службу, зокрема, в Державній установі «Торецька виправна колонія (№2)». У період з 24.02.2022 по 01.06.2022 відповідачем не було виплачено в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі до 30 000 грн на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану", що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 з розрахунку 30 000 грн на місяць.

Зобов`язано Державну установу «Торецька виправна колонія (№2)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в травні 2022 року відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку установи був розрахований фактичний час несення служби особами рядового і начальницького складу за період 24.02.2022 по 25.04.2022 відповідно до вимог постанови № 168 (із змінами). Згідно з абзацом 3 пункту 1 передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), які у свою чергу володіють даними щодо реального навантаження під час воєнного стану на персонал чи особовий склад підлеглих підрозділів чи структур.

Відповідно до наказу начальника державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» від 24.05.2022 № 120/ОС, ОСОБА_1 було нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі за фактичний час несення служби позивача згідно додатку до наказу, де відображена фактична кількість ГОДИН несення служби (розрахована у годинах, в розрахунковому місячному періоді проходження служби (24 години на добу), а саме в період з 24.02.2022 по 28.02.2022 - 8 годин; в період з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 111 годин; в період з 01.04.2022 по 25.04.2022 - 80 годин, за період з 24.02.2022 по 25.04.2022.

Зазначає, що відповідачем були здійснені нарахування позивачу додаткової винагороди в межах виділених бюджетних асигнувань для виплати на зазначені цілі у зазначений період з 24.02.2022 по 25.04.2022 у такому порядку: Розрахунковий період з 24.02.2022 по 28.02.2022, за який нараховано 357,20 грн, за розрахунковий період з 01.03.2022 по 31.03.2022, за який нараховано 4476,63 грн, за розрахунковий період з 01.04.2022 по 25.04.2022, за який нараховано 3333,60 грн (витяг з наказу № 120/ОС від 24.05.2022 долучений до матеріалів справи).

При цьому, необхідно відокремлювати «несення служби» від «проходження служби», оскільки вказані поняття за своїм змістом не є тотожними , в той час як постанова КМУ № 168 оперує поняттям саме «несення служби».

Аналіз актів законодавства, зокрема Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (пункти 8 та 14 ч.3 ст. 1, ч.8 ст. 22, ч.4 ст. 28, абзац 4 ч.2 ст. 29); Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 550-XIV (що визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб), вказує на те, що поняття «несення служби» визначає суспільні відносини, які виникають під час безпосереднього виконання обов`язків особами рядового і начальницького складу, в тому числі у період визначеного часу або у межах правового режиму.

До таких обов`язків відносять, зокрема, несення служби у складі наряду чергової частини, блокпосту, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування; несення служби у нічний час; гарнізонної та вартової служби.

В даному випадку, час несення служби ОСОБА_1 в установі Державної кримінально-виконавчої служби за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року визначається конкретною кількістю робочих годин, протягом яких вона була при виконанні своїх безпосередніх посадових обов`язків та несла службу.

З 24 лютого по 25 квітня 2022 року ОСОБА_1 несла службу в установі - 199 годин. Виходячи з наведеної кількості годин несення служби, позивачу була нарахована додаткова винагорода, тобто згідно фактичного несення служби, що відповідає приписам абз. 1 п. 1 постанови КМУ № 168 та узгоджується із поняттям «несення служби», яким оперує законодавець в зазначеній постанові.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Позивач, ОСОБА_1 , в період з 31.10.2011 по 30.01.2023 проходила службу зокрема в Державній установі «Торецька виправна колонія (№2)».

З метою отримання додаткової винагороди відповідно до вимог пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», 31.10.2025 позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою.

Листом від 13.11.2025 відповідач повідомив позивача, що у листі Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).

Відповідно до наказу начальника державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» від 24.05.2022 № 120/ОС ОСОБА_1 було нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі за фактичний час несення служби позивача згідно додатку до наказу де відображена фактична кількість ГОДИН несення служби (розрахована у годинах, в розрахунковому місячному періоді проходження служби (24 години на добу), а саме в період з 24.02.2022 по 28.02.2022 - 8 годин; в період з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 111 годин; в період з 01.04.2022 по 25.04.2022 - 80 годин, за період з 24.02.2022 по 25.04.2022.

Відповідачем були здійснені нарахування позивачу додаткової винагороди в межах виділених бюджетних асигнувань для виплати на зазначені цілі у зазначений період з 24.02.2022 по 25.04.2022 у такому порядку: розрахунковий період з 24.02.2022 по 28.02.2022, за який нараховано 357,20 грн, за розрахунковий період з 01.03.2022 по 31.03.2022, за який нараховано 4476,63 грн, за розрахунковий період з 01.04.2022 по 25.04.2022, за який нараховано 3333,60 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем не було проведено повного розрахунку при звільненні та не виплачено в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 01.06.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану", що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

На підставі частин першої та другої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (далі Порядок № 925/5).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку № 925/5 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Згідно пункту 1 Постанови №168 (в редакції на час її прийняття 28.02.2022 року), на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України постановлено установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року № 400, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30000 гривень щомісячно та 100000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», якими виключено в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а саме доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

За положеннями пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022, вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком, до якого включено, серед інших, і Донецьку область.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, позивач має право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у період з 24.02.2022 по 31.05.2022.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, яка набрала чинності 08.07.2022 та застосовується з 01.06.2022, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови № 168 в абзаці першому: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнити словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Враховуючи зазначене, суд звертає увагу, що в даному випадку в період лютий-травень 2022 року пункт 1 постанови №168 має застосовуватись в чинній на той час редакції, якою було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Суд також зауважує, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 змін до постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому постановою № 168 у первинній редакції.

Таке тлумачення змісту постанов КМУ №168 та №793 наведене, зокрема, в постанові Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22, що враховується судом, відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу додаткову винагороду відповідачем нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі за фактичний час несення служби позивача згідно додатку до наказу де відображена фактична кількість ГОДИН несення служби (розрахована у годинах, в розрахунковому місячному періоді проходження служби (24 години на добу), а саме в період з 24.02.2022 по 28.02.2022 - 8 годин; в період з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 111 годин; в період з 01.04.2022 по 25.04.2022 - 80 годин, за період з 24.02.2022 по 25.04.2022.

Відповідачем були здійснені нарахування позивачу додаткової винагороди в межах виділених бюджетних асигнувань для виплати на зазначені цілі у зазначений період з 24.02.2022 по 25.04.2022 у такому порядку: розрахунковий період з 24.02.2022 по 28.02.2022, за який нараховано 357,20 грн, за розрахунковий період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року, за який нараховано 4476,63 грн, за розрахунковий період з 01.04.2022 по 25.04.2022, за який нараховано 3333,60 грн.

Суд зазначає, що Постановою № 168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, які застосовуються з 01.06.2022, на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Верховним Судом сформовано висновок щодо застосування пункту 1 Постанови №168 (у редакції від 22 березня 2022 року) у постанові від 02 листопада 2023 року у справі №160/11851/22, який надалі підтримано й в інших справах за подібних обставин, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 200/297/23, від 25 січня 2024 року у справі №520/8343/22, від 21 березня 2024 року у справі № 160/12980/22, від 28 березня 2024 року у справі № 480/1364/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 160/10532/22 та інших.

При цьому Верховним Судом зазначено, що у поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови № 168, тотожні поняттю «проходження служби». Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Суд зауважив, що положення пункту 1 Постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Тобто, Постанова № 168 (у редакції постанови від 22 березня 2022 року) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.

Крім того, у постанові від 18 січня 2024 року Верховний Суд констатував про безпідставність доводів ДУ «Центр пробації» про те, що за відсутності відповідних наказів командирів (начальників), на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, відсутні і підстави для нарахування та виплати такої винагороди, позаяк, за висновком Суду, вказане свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.

З довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачки вбачається, що в спірний період їй виплачувалось грошове забезпечення за повні місяці.

Отже, у період з 24.02.2022 до 31.05.2022 позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно.

Посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 суд відхиляє, оскільки роз`яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер. Застосуванню до спірних правовідносин підлягає постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення.

Беручи до уваги вищенаведене, окружний суд дійшов вірного висновку про здійснені відповідачем протиправні дії щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячно додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. на місяць, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022 року за період з 24.02.2022 до 31.05.2022. Порушені права позивача на отримання додаткової винагороди у належному розмірі підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 200/9313/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 10 листопада 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук