Постанова № 141371440 у справі № 200/1043/26 від 10.11.2026

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року справа №200/1043/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року (повне судове рішення складено 01 квітня 2026 року) у справі № 200/1043/26 (суддя в І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ, Управління), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача, викладені у листі № 52857-48184К-02/8-050025 від 24 листопада 2025 року, щодо здійснення з 01.09.2025 обмеження-перерахунку розміру пенсії по втраті годувальника, призначеної ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління відновити з 01.09.2025 нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії в зв`язку з втратою годувальника у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати на підставі наявної у матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, одержаної померлим годувальником за роботу в зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не мало права самостійно, без отримання її згоди, змінювати порядок обчислення її пенсії по втраті годувальника. Застосування обраного відповідачем способу обчислення пенсії призвело до суттєвого зменшення розміру пенсії позивачки в зв`язку з втратою годувальника.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Зобов`язано Управління здійснити з 01.09.2025 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати на підставі наявної у матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, одержаної померлим годувальником за роботу в зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, та виплатити суму недоотриманої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за результатами аналізу матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що відсутні документи годувальника, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням тарифної ставки згідно вимог Постанови №207-7.

До надходження відсутніх документів, зазначених вище, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів розмір пенсії з 01.09.2025 ОСОБА_1 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідно року відповідно до пункту 9 Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами).

Головне управління зазначає, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією, однак довідка про заробітну плату померлого годувальника відсутня в матеріалах пенсійної справи.

Також, в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 відсутні первинні документи, а саме положення про преміювання, яке підтверджує преміальну оплату на підприємстві, годинна тарифна ставка та нічні.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсії являється довідка, видана підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка була призвана на військові збори, а підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 02.11.2000.

Позивачці видано посвідчення № НОМЕР_2 від 22.10.2008, за яким вона є дружиною померлого громадянина з числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

З рішення (розпорядження) № 914620144423 (дата розрахунку 28.02.2025) випливає, що пенсія позивачці призначена відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пенсія в разі втрати годувальника) та з 01.03.2025 виплачується в розмірі 23610,00 грн (у межах максимального розміру). Водночас указано, що основний розмір пенсії ОСОБА_2 від середнього заробітку становить 48698.97 грн, максимальний розмір пенсії 23610.00 грн. Згідно з розрахунком заробітної плати для обчислення пенсії середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив 97397,94 грн.

Відповідно до рішення (розпорядження) № 914620144423 від 29.08.2025 (дата розрахунку 26.08.2025) про перерахунок пенсії, з 01.09.2025 пенсія позивачці виплачується в розмірі 13713.97 грн. Водночас указано, що основний розмір пенсії ОСОБА_2 від середнього заробітку становить 12930.67 грн. Згідно з розрахунком заробітної плати для обчислення пенсії середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 25861.34 грн.

Позивачка звернулася із заявою від 09.09.2025 щодо перерахунку пенсії по заробітку в ЧАЕС.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.09.2025 № 914620144423 позивачці відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки до заяви долучені сканкопії копій документів та довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами.

Також листом від 17.11.2025 № 51454-46482/К-02/8-0500/25 ГУ ПФУ повідомило позивачку про те, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні та отримуєте пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення щодо найбільш доцільного варіанту обчислення пенсії по інвалідності та пенсій у зв`язку з втратою годувальника відповідно до пункту 9 Порядку № 1210 приймається органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону3 України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що поширює свою дію на Закон № 796, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796. Вказані норми, визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (20.03.2024). З урахуванням рекомендацій, наданих Міністерством соціальної політики України, щодо механізму виконання означеного Рішення, виплата пенсій, призначених відповідно до Закону №796, без обмеження максимальним розміром проводиться після перерахунку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Також зазначено, що проведення перерахунку на виконання Рішення КСУ від 20.03.2024 здійснюється за документами, наявними в електронній пенсійній справі на момент перерахунку, зокрема, довідок про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Водночас, у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронних пенсійних справ, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100 % тарифної ставки згідно вимог постанови №207-7, підстави для врахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до частини 1 статті 54 Закону №796 відсутні. До надходження відсутніх документів, зазначених вище, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів розмір пенсії позивачки з 01.09.2025 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на січень відповідно року відповідно до пункту 9 Порядку №1210.

Аналогічні за змістом відомості наведені в листі ГУ ПФУ № 52857-48184К-02/8-050025 від 24 листопада 2025 року.

Водночас до суду надана копія довідки Відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля» № 04-22/452 від 13.02.2007 за квітень - липень 1989 року, в якій наведені відомості про фактичну заробітну плату ОСОБА_2 в зоні відчуження із якої визначається пенсія, у тому числі щодо премій за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження.

Також надана копія розрахунково-платіжної відомості про донарахування і виплату заробітної плати ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження при ЛНА на ЧАЕС за період з 20.04.1989 по 14.07.1989.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності проведення органом Пенсійного фонду України перерахунку пенсії позивача, а також обмеження максимального розміру пенсії.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).

За змістом статті 1 Закону № 796-XII цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до ч. 1 і ч. 2 статті 54 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986- 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.

Судом установлено, що розмір пенсії позивачки до 31.08.2025 обчислювався відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII, а саме із заробітку померлого годувальника, одержаного за роботу в зоні відчуження.

З 01.09.2025 ГУ ПФУ перерахувало пенсію позивачки. Розмір пенсії з 01.09.2025 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII.

Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.

Як випливає з обставин справи, ОСОБА_1 не висловлювала бажання на розрахунок її пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідач посилається на відсутність первинних документів, у тому числі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.

Проте указані обставини не були перешкодою для розрахунку пенсії позивачки до 31.08.2025 включно.

Судом установлено наявність довідки № 04-22/452 від 13.02.2007 про заробітну плату померлого годувальника.

Крім того, суд зазначає, що за змістом Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи статті 2 Закону № 3668-VI у частині вимог щодо обмеження максимального розміру пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що на них поширюється дія Закону № 796-XII, першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII суперечать вимогам частин першої, другої статті 8, частини першої статті 41 Конституції України.

Отже, на виконання вказаного Рішення Конституційного Суду України пенсія має виплачуватися без обмеження максимальним розміром. Проте виконання цього Рішення не передбачає перегляд середньомісячного заробітку для розрахунку пенсії.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність перерахунку пенсії позивачки з 01.09.2025 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.

Щодо рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.09.2025 № 914620144423 суд зазначає, що це рішення не є спірним у межах цієї справи. Позивачка не оскаржує рішення про відмову в перерахунку пенсії.

Водночас, фактично, позивачка оскаржує дії ГУ ПФУ щодо перерахунку її пенсії з 01.09.2025, що є належним способом захисту її прав.

Щодо позовної вимоги, якою позивачка просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, викладені у листі № 52857-48184К-02/8-050025 від 24 листопада 2025 року, щодо здійснення з 01.09.2025 обмеження-перерахунку розміру пенсії по втраті годувальника, суд зазначає, що позивачка, фактично, оскаржує дії ГУ ПФУ щодо перерахунку її пенсії з 01.09.2025. Посилання в цьому випадку на невизначені дії, що наведені у вказаному листі є недоречним, оскільки може створювати певну невизначеність у розумінні рішення суду.

Тому у вказаній частині позовних вимог окружний суд вірно вважав за потрібне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо перерахунку пенсії позивачці з 01.09.2025 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Також судом установлено, що до проведення спірного перерахунку відповідачем застосовувалося обмеження розміру пенсії позивачки десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024, не підлягає обмеженню розмір пенсії позивачки десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

На підставі наведеного, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 200/1043/26 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 10 листопада 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук