Постанова № 141371462 у справі № 440/14288/24 від 10.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 р. Справа № 440/14288/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 01.12.25 по справі № 440/14288/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і виплати в неповному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до п.1 Постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 05.03.2022 по 28.04.2023, виходячи з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та виконанні бойових (спеціальних) завдань;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виходячи з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 05.03.2023 по 28.04.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтуванні посиланням на те, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним Збройних Сил України та в період спірних правовідносин проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підпорядкована частині НОМЕР_1 , за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 у період з 05.03.2023 по 28.04.2023 був залучений до виконання задач з евакуації поранених з лінії зіткнення у населеному пункті м. Лиман Донецької області згідно бойового розпорядження. Після повернення з району ведення бойових дій дізнався, що за період з 05.03.2023 по 28.04.2023 йому нараховувалась додаткова винагорода з розрахунку 30000 грн. на місця пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань. Вважаючи, що йому неправильно нараховано та виплачено додаткову винагороду до грошового забезпечення а саме 30000,00 грн. замість 100000,00 грн. пропорційно кількості днів за період з 05.03.2023 по 28.04.2023, позивач звернувся з цим позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по справі №440/14288/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що позивачем на підтвердження виконання бойового розпорядження (спеціального) завдання з евакуації поранених з лінії зіткнення у населеному пункті м. Лиман Донецької області, було надано наявні форми 100, що були складені санітарною групою, до складу якої належав позивач, що підтверджується відповіддю відповідача № 664 від 08.05.2023. Звертає увагу, що зазначені документи складаються виключно у випадку евакуації поранених з лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно; на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій. Вважає, що подані документи достатньою мірою підтверджують те, що позивач перебував у районі ведення бойових дій і має право на отримання додаткової винагороди відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», виходячи з розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 05.03.2023 по 28.04.2023.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами, що викладені в апеляційній скарзі, та вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи ( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у них доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підпорядкована Військовій частині НОМЕР_1 .

У період з 05.03.2023 по 28.04.2023 позивач, як військовослужбовець медичного пункту військової частини, виконував свої функціональні обов`язки та бойові (спеціальні) завдання, згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) групами військовослужбовців з надання медичної допомоги військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_2 в межах розташування Військової частини НОМЕР_2 , місце розташування АДРЕСА_1 .

29.04.2023 позивач звернувся з рапортом до Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив повідомити в письмовій формі на підставі чого у період з 05 березня 2023 року по 28 квітня 2023 року включно перебував безпосередньо в районі ведення бойових дій та повідомити чому не проведено нарахування додаткової винагороди.

Листом від 08.05.2023 Військова частина НОМЕР_2 повідомила ОСОБА_1 , що Військова частина НОМЕР_2 отримала бойове (спеціальне) завдання згідно з бойовим розпорядженням щодо зміни місця розташування та здійснити переміщення в район смт. Дробишеве. На підставі такого бойового розпорядження підрозділам Військової частини НОМЕР_2 згідно з бойовим розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_2 було визначено місце розташування АДРЕСА_1 . Військовослужбовці медичного пункту військової частини виконували свої функціональні обов`язки та бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) групами військовослужбовців з надання медичної допомоги військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_2 в межах розташування Військової частини НОМЕР_2 . Згідно з Наказом Міністра оборони України №44/нм від 25.01.2023 з 01 лютого 2023 року були внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 червня 2018 року за №745/3219 винагорода в розмірі 30000,00 гривень виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань). За фактом виконання бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), командир підрозділу доповів рапортом про участь кожного військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань та була нарахована і виплачена додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань».

Посилаючись на ненарахування та невиплату додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 за період з 05 березня 2023 року по 28 квітня 2023 року, позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що в ході розгляду справи не знайшла підтвердження протиправність дій (бездіяльності) відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, виходячи з розрахунку 100000 гривень за період з 05.03.2023 по 28.04.2023.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі також - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, ураховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі також - Постанова № 168).

З моменту видання редакції Постанови № 168 неодноразово змінювалися.

В первинній редакції Постанови № 168 від 28.02.2022 питання виплати додаткової винагороди було внормовано так: (пункт 1) Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою КМУ № 217 від 07.03.2022, якій надано застосування з 24 лютого 2022 року, виключено зі вказаного пункту Постанови № 168 в абзаці першому слова (крім військовослужбовців строкової служби).

Постановами КМУ № 350 від 22.03.2022, № 754 від 01.07.2022 розширено, а в подальшому уточнено коло осіб, які мають право на виплату додаткової винагороди, в решті норма не зазнавала змін до 07.07.2022 року.

Постановою КМУ № 793 від 07.07.2022 у Постанову № 168 внесено такі зміни:

1. У пункті 1

1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць;

Доповнено Постанову № 168 пунктом 2-1 такого змісту:

2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Подальші зміни й доповнення до Постанови № 168, внесені КМУ з липня 2022 року по січень 2023 року, не стосуються порядку й підстав виплати додаткової винагороди військовослужбовцям ЗСУ.

Однак Постановою КМУ № 43 від 20.01.2023 пункт 2-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції:

2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

В такій редакції Постанова № 168 існувала до серпня 2023 року - тобто у період, що стосується предмету спору в цій справі.

Отже, з 20.01.2023 Постанова № 168 передбачала делегування керівникам відповідних міністерств та державних органів визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (в подальшому - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 (у редакції, чинній у період з лютого по травень 2023 року), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

- 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- 50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

- 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

- у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30000 гривень.

Предметом спору у цій справі є дії Військової частини щодо нарахування ОСОБА_1 суми додаткової винагороди за період з 05.03.2023 по 28.04.2023 у меншому розмірі, ніж передбачено у Постанові КМУ №168.

Як вже зазначалось, на момент виникнення спірних правовідносин до Постанови № 168 внесені зміни Постановою №43 від 20.01.2023, зокрема: - в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; - доповнено постанову пунктом 2-1, яким установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Отже, приписами Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважено керівників державних органів визначати не тільки порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також її розмір (в розмірі до 30000 грн).

Наказом Міноборони від 25.01.2023 за № 44 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233), Порядок № 260 доповнено новим розділом "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".

Згідно з пунктами 2, 4 Розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 в розмірі 30000 грн виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Системний аналіз положень Постанови № 168 та Розділу XXXIV Порядку № 260 дає підстави вважати суду, що вони не суперечать одна одним, оскільки цією постановою делеговано Міноборони визначити не тільки порядок і умови виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, а також її розмір.

Виплата військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень на місяць, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.

При цьому, в першій телеграмі Міністра оборони України від 07.03.2022 №248/1217 перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, був визначений альтернативно й передбачав можливість використання з цієї метою насамперед таких документів як бойовий наказ (бойове розпорядження), наказ (по стройовій частині) і журнал бойових дій, а рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань - в разі його наявності, то в наступних розпорядчих документах Міністра оборони України, починаючи з 25 березня 2022 року, перелік відповідних документів визначений імперативно та має обов`язково включати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постову відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад) та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

Вказані вище висновки щодо правозастосування викладені в постанові Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 560/1216/23, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді цієї справи.

За матеріалами справи за фактом виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) командир підрозділу доповів рапортом про участь ОСОБА_1 у виконанні бойових (спеціальних) завдань у період з 05 березня 2023 року по 28 квітня 2023 року та йому була нарахована і виплачена додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, що не заперечується позивачем.

Водночас документи, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, які є підставою для нарахування збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, зокрема, журнал бойових дій, рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях відсутні.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026 та 18.09.2026 було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 додаткові докази, а саме, належним чином завірені копії документів, що стосуються безпосередньо ОСОБА_1 :

- бойове розпорядження ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №БР-867 дск від 05.03.2023;

- бойових розпоряджень за період з 05.03.2023 по 28.04.2023 року;

- бойове розпорядження ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_1 №бр-867 дск від 27.02.2023;

- бойове розпорядження 32 ОСБ №286 від 02.04.2023, №294 від 04.04.2023, №298 від 05.04.2023, №314 від 08.04.2023;

- журнал бойових дій 32 ОСБ №62;

- витягів з Журналу бойових дій стосовно участі ОСОБА_1 у бойових діях та виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 05.03.2023 по 28.04.2023;

- рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь ОСОБА_1 у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 05.03.2023 по 28.04.2023 року;

- наказів про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період з 05.03.2023 по 28.04.2023 року;

- довідку з інформацією про суми та складові нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу за період з 05.03.2023 по 28.04.2023 року.

- докази щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у період з 05.03.2023 по 28.04.2023 у бойових діях, чи забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, які саме завдання і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 впродовж спірного періоду та чим це підтверджується. Тобто, якщо позивач протягом періоду щодо якого виник спір, проходив військову службу, але не виконував бойових чи інших завдань, які в розумінні п. 1 Постанови №168 дають підстави для виплати додаткової винагороди виходячи з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та виконанні бойових (спеціальних) завдань, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та де проходив службу в цей час.

На виконання вказаних ухвал відповідачем надано витяги з наказів про нарахування позивачу 30000 грн у спірний період, картки особового рахунку ОСОБА_1 , а також довідку від 07.08.2026 за № 4985, за змістом якої старший солдат ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період із 25.04.2022 по 25.08.2022, із 31.08.2022 по 03.09,2022, із 14.09.2022 по 28.01.2023, із 05.03.2023 по 04.06.2023 приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації.

Разом з тим така довідка не містить посилання на відповідний перелік документів, що підтверджують участь позивача у виконанні бойових завдань, пов`язаних з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Крім того, відповідач зауважив, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених Наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, виданих відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", смт Дробишеве (Краматорського району) Лиманської міської територіальної громади (UA1412011[телефон приховано]), де розташовувався підрозділ позивача, з 30.09.2022 не належить до територій, де ведуться бойові дії.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують участь позивача у спірний період у бойових завданнях, пов`язаних з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), виконання яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди.

За змістом апеляційної скарги позивач вважає достатніми та належними документами, що підтверджують право позивача на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » дск від 05.03.2023, проте з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду у постанові від 25.01.2024 у справі №560/1216/23 такі доводи є помилковими.

Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов`язків в районах проведення воєнних (бойових) дій під час дії воєнного стану у спірний період не створює для відповідача обов`язку щодо нарахування збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Водночас факт безпосередньої участі у таких діях та заходах має бути підтверджений додатковими доказами (наприклад, витягом з журналу бойових дій, витягом з журналу ведення оперативної обстановки, копією бойового донесення, копією рапорту начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу), де проходив службу в певні періоди часу військовослужбовець, про його участь у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань - із зазначенням кількості днів такої участі, довідкою про участь у бойових діях чи визначених заходах із зазначенням кількості днів такої участі.

Виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

Право на таку винагороду у військовослужбовців виникає виключно за умов та виконання військовослужбовцями завдань із переліку, встановленого телеграмою Міністра оборони України від 07.03.2022 №248/1217, телеграмою від 25.03.2022 №248/1298, Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29, наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 №566, що підтверджений сукупністю таких документів, як бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій, рапорт командира, зміст яких відображає суть виконаного завдання та період його виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

Посилання позивача на первинну медичну карту (форма 100), визначену Додатком 4 до Наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 09.07.2018 № 258 "Про затвердження Керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України", як підставу нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн, не приймаються до уваги, оскільки зазначений документ складається медиком після надання першої домедичної (екстреної медичної) допомоги й не є документом, що засвідчує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів відповідно до переліку.

Колегія суддів звертає увагу, що незважаючи на встановлений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов`язку, визначеного частиною 1 згаданої статті щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оскільки у ході розгляду справи не були підтверджені обставини порушення прав та інтересів позивача в частині призначення і виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання позивача на судові рішення у справі № 440/6513/24 не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у рішеннях або постановах судів першої та апеляційної) інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по справі № 440/14288/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова