УХВАЛА
09 листопада 2026 р. Справа № 520/21791/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 по справі № 520/21791/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів, шляхом надання (направлення) до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку та наданням доказів на їх обґрунтування.
27.10.2026 до суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви зазначає, що поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Посилається на введення на території України воєнного стану та зазначає, що Харківська міська територіальна громада належить до територій, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Враховуючи факт проведення бойових дій на території Харківської області, проведення обстрілів, відсутність електропостачання та враховуючи технічні можливості Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, робота значно ускладнена та є небезпечною для співробітників Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а життя та безпека співробітників є пріоритетними. Крім того, апелянт вказує, що звернення до Другого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою поза межами процесуальних строків не обумовлено суб`єктивною поведінкою Управління та не залежало від волевиявлення останнього.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи вказаного клопотання та матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів електронної справи вбачається, що оскаржуване рішення було прийнято Харківським окружним адміністративним судом 07.09.2026 в порядку спрощеного провадження, а отримано відповідачем 07.09.2026 о 17:35 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа в кабінет апелянта. Таким чином, з урахуванням абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України рішення вручене апелянту 08.09.2026. Таким чином, перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження, з урахуванням ч. 1 ст. 120 КАС України розпочинається з 08.09.2026 та закінчується 08.10.2026.
З апеляційною скаргою Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до суду 15.10.2026, тобто з пропуском встановленого вказаною нормою 30-ти денного строку.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (Постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).
Верховний Суд, формуючи усталену судову практику щодо строку апеляційного оскарження, неодноразово зазначав (для прикладу, в постановах від 27.08.2026 у справі №420/1087/24, від 31.08.2026 у справі №640/4462/21 тощо), що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Крім того, суд наголошує, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Водночас у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілхан проти Туреччини" ((В.П.), №22277/93, 27.06.2000, параграф 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Тому, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
Цей висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №520/109/20.
Верховний Суд звертав увагу й на практику Європейського суду з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.06.2006 у справі "Каменівська проти України" (заява №18941/04), у якій наголошено, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guйrin v. France, рішення від 29.07.1998, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. Perez de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998-VIII, с. 3255, п. 45).
Вищевикладене дає колегії суддів підстави для висновку про те, що апеляційний перегляд справи належить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Право на апеляційний перегляд справи гарантується, однак його реалізація повинна відбуватись з дотриманням встановлених процесуальним законом вимог, зокрема, в межах визначеного строку апеляційного оскарження.
Це право повинно реалізовуватись зацікавленими особами добросовісно, без зайвих зволікань, а строк апеляційного оскарження може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які обумовлюються існуванням об`єктивних обставин, підтверджених доказами. Поновлюючи строк на апеляційне оскарження, суди повинні навести належні мотиви, які б вказували на наявність достатніх підстав для такого висновку та засвідчували, що поновлення строку не порушує принципів верховенства права та одних з його основних елементів: правової визначеності; остаточності рішень суду.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що заявником як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження повторно наведено ті самі обставини, які вже були предметом оцінки суду при вирішенні питання про залишення апеляційної скарги без руху. Саме у зв`язку з визнанням зазначених причин неповажними апелянту було надано строк для подання заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Однак у поданій заяві апелянт знову посилається на ті самі обставини, не навівши жодних нових фактів чи доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску строку. За таких обставин відсутні об`єктивні, непереборні та підтверджених належними доказами перешкоди, які унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
Посилання апелянта на введення воєнного стану, ракетні обстріли, повітряні тривоги та перебої з електропостачанням мають загальний характер і самі по собі не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку без наведення конкретних обставин, які б свідчили про їх безпосередній вплив на неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 по справі №520/21791/26.
Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 у справі №520/21791/26, протягом встановленого строку на усунення недоліків, скаржником не надано.
Також згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 118, 121, 295, 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 по справі №520/21791/26 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026по справі № 520/21791/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий