Єдиний унікальний номер № 549/353/26 Провадження № 2/538/1695/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Кунець М.Г., перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини до спільного розгляду з первісним позовом у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
У провадженні Лохвицького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Після відкриття провадження у справі від відповідачки ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання як непрацездатної дружини.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви та матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом необхідна одночасна наявність двох умов: взаємопов`язаності позовних вимог та доцільності їх спільного розгляду.
При цьому сама по собі наявність між сторонами сімейних правовідносин не є безумовною підставою для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду, оскільки суд повинен оцінити характер заявлених вимог, підстави їх виникнення, предмет доказування та можливість ефективного спільного розгляду.
Як убачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є розірвання шлюбу між сторонами.
Натомість предметом зустрічного позову є стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.
Таким чином, заявлені сторонами позовні вимоги мають різний предмет та різні фактичні підстави.
Для вирішення первісного позову суду необхідно встановити обставини, передбачені статтями 110-112 Сімейного кодексу України, зокрема обставини сімейного життя подружжя, причини пред`явлення позову про розірвання шлюбу та можливість подальшого збереження шлюбу.
Водночас для вирішення зустрічного позову необхідно встановити обставини, передбачені статтею 75 Сімейного кодексу України, зокрема непрацездатність одного з подружжя, потребу в матеріальній допомозі та можливість другого з подружжя надавати таку допомогу.
Задоволення зустрічного позову про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини не виключає повністю або частково задоволення первісного позову про розірвання шлюбу. Так само вирішення питання про розірвання шлюбу не зумовлює необхідності одночасного вирішення питання про стягнення аліментів.
Отже, заявлені позовні вимоги не є взаємовиключними, мають самостійний предмет доказування та можуть бути розглянуті окремо одна від одної.
Суд також враховує, що спільний розгляд зазначених вимог не забезпечить процесуальної економії та не сприятиме більш ефективному вирішенню спору, оскільки кожна із заявлених вимог потребує встановлення окремих юридично значимих обставин та дослідження самостійного кола доказів.
Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 22 грудня 2023 року у справі № 592/546/23, відповідно до яких вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання непрацездатної особи, за наявності різного предмета доказування та відсутності взаємовиключності вимог, можуть розглядатися окремо.
За таких обставин суд доходить висновку, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 не відповідає умовам, передбаченим частиною другою статті 193 ЦПК України, для її прийняття до спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
При цьому повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 права на звернення до суду із самостійним позовом про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.
Керуючись статтями 193, 194, 258-261, 353 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
1.Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини для спільного розгляду з первісним позовом у цивільній справі (№ 549/353/26) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - повернути заявниці.
2.Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє її права звернутися до суду із самостійним позовом про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.
3.Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів цивільної справи.
4.Продовжити розгляд цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
5.Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ