Ухвала № 141371715 у справі № 541/4657/26 від 10.11.2026

Справа № 541/4657/26

Провадження № 2/541/3084/2026

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2026 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А. вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до повноліття у розмірі 1/2 частини з усіх видів доходів із подальшою індексацією, відповідно до закону, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також аліменти на утримання непрацездатної дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначаються докази, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

В частині 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В частинах 1, 2 статті 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В позовній заяві, всупереч п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відсутній виклад обставин з обґрунтуванням позовних вимог з урахуванням положень ст.182 СК України, які встановлюються судом при вирішенні питання про визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню.

Право на утримання дружини пов`язується з її непрацездатністю, перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку, а також із наявністю у чоловіка можливості надавати таку матеріальну допомогу. До позовної заяви не додано до матеріалів справи належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють право на отримання аліментів на свій розклад, зокрема, не виключно: доказів перебування на утриманні, матеріального становища сторін, актів обстеження житлово-побутових умов, що підтверджували б спільне або роздільне проживання, ведення господарства, потребу у матеріальній допомозі, не долучена довідка про доходи позивачки тощо. Позивачка не долучила жодного доказу на підтвердження матеріального становища відповідача і його спроможності сплачувати аліменти в заявленому розмірі 1/2 та 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, а також щодо інших, визначених в ч.1 ст.182 СК України, обставин, які впливають на розмір аліментів.

Згідно зі ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на те, що позивачка подала позов, який не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати строк, достатній для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 4, 175, 177, 185, 187України, суддя

п ос т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -залишити без руху, встановивши позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.

Інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. А. Морозовська