Справа № 542/496/26
Провадження № 2-п/542/11/26
У Х В А Л А
Іменем України
09 листопада 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Журавель О.В.,
розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 червня 2026 року у справі № 542/496/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшла заява від представника відповідача - адвоката Зачепіло З.Я., у якій вона просить визнати поважними причини пропуску та поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 червня 2026 року у справі № 542/496/26 та скасувати його.
Розглянувши подану заяву представника відповідача - адвоката Зачепіло З.Я, перевіривши матеріали справи в межах досліджуваного питання, суд дійшов такого висновку.
З 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX.
Він передбачає обов`язкову реєстрацію та використання електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18.10.2023, зокрема, для адвокатів.
За змістом положень ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до закону зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Поряд з цим, ч. 5 ст. 14 ЦПК України, встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. (ч. 8 ст. 14 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 14 ЦПК України, якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.
Встановлено, що представник відповідача є адвокатом, тобто в силу приписів ст. 14 ЦПК України повинна мати зареєстрований електронний кабінет.
Адвокат Зачепіло З.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала до суду заяву в паперовій формі, яка скріплена її власноручним підписом.
Разом з тим, в порушення вказаних вимог закону адвокатом Зачепіло З.Я. не зазначено у заяві про наявність або відсутність у неї електронного кабінету.
При цьому, слід зауважити, що зазначення адреси електронної пошти не тотожне зазначенню відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Слід також зауважити, що головною умовою обміну документами між судом та користувачем електронного кабінету є наявність відомостей про РНОКПП/ЄДРПОУ в додаткових відомостях про учасника справи в автоматизованій системі документообігу суду. У випадку некоректного заповнення або повної відсутності даних в цьому полі не дозволить системі ідентифікувати в повній мірі користувача, а відповідно, й не буде надано можливості перегляду матеріалів справи в кабінеті.
При цьому, суд наголошує, що обмеження, які пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд» є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя, тому що містять елементи правової дисципліни, у зв`язку з чим законодавець зобов`язав певних учасників справи обов`язково зареєструватися користувачами цих підсистем.
Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з вимогами абзацу 2 ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Крім того, у заяві про скасування заочного рішення представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. просила звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Надаючи оцінку заяві у цій частині, суд зауважує, що пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір". При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої цієї статті.
Частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Отже, статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний аналіз зазначеного Закону та статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому у статті 5 цього Закону, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
При прийнятті Закону України "Про судовий збір" законодавець передбачив можливість застосування Закону України "Про захист прав споживачів" при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Таким чином, споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що від сплати судового збору за подання позовів, споживачі звільнені лише у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів. Тобто відповідачі при подачі заяви про перегляд заочного рішення мають сплачувати судовий збір за ставками, встановленими Законом України "Про судовий збір".
Отже, при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору, оскільки спір у справі, з огляду на зміст позовних вимог та статус ОСОБА_1 як учасника справи не пов`язаний із захистом його прав як споживача.
Поряд з цим, постанови Верховного Суду, на які посилається у своїй заяві представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. не є ревалентними у цій справі, оскільки вони прийняті у справах з інших правовідносин, тому суд не може їх застосовувати у конкретних спірних правовідносинах.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, зокрема, фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
А тому за подання заяви про перегляд заочного рішення слід сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, заяву представника відповідача - адвоката Зачепіло З.Я. слід залишити без руху та надати їй строк для усунення зазначених недоліків, а саме: реєстрації електронного кабінету відповідно до статті 14 ЦПК України та подання до суду відомостей про наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а також для сплати судового збору у розмірі 665,60 грн на рахунок НОМЕР_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 260, 261, 285, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника відповідача - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення- залишити без руху.
Надати відповідачу та представнику відповідача - адвокату Зачепіло З.Я. строк для усунення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз`яснити, що в разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута особі, яка її подала.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.