Рішення № 141371760 у справі № 554/17371/25 від 09.11.2026

Дата документу 09.11.2026 Справа № 554/17371/25

Провадження № 2/554/1993/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором без номера від 11.03.2024 року станом на 07.11.2025 року у розмірі 134 000,24 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 11.03.2024 року відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, на підставі якої отримала платіжну картку зі встановленим кредитним лімітом. Позивач вказує, що умови кредитування доведені до відповідача підписанням Паспорта споживчого кредиту, а також визначені у Витязі з Умов та Правил і Тарифах, розміщених на офіційному вебсайті банку.

Відповідно до розрахунку банку загальна сума заборгованості 134 000,24 грн. складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 100 923,09 грн. з них 99 451,29 грн. поточна заборгованість, 1 471,80 грн. прострочена заборгованість, заборгованості за відсотками у розмірі 32 627,15 грн. з них 7 896,89 грн. відсотки на поточну заборгованість за ставкою 40,8% річних, 24 730,26 грн. відсотки на прострочену заборгованість за подвійною ставкою 81,6% річних, пені у розмірі 450,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави під головуванням судді Сініцина Е.М. від 12 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, але з повідомленням учасників справи про час та дату розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечувала проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначала, що підписані нею документи не містять погодження істотних умов договору щодо розміру процентної ставки та штрафних санкцій, додані банком Умови та Тарифи не містять її підпису, нарахування пені та штрафів у період воєнного стану прямо заборонено пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а розрахунок заборгованості за тілом кредиту є необґрунтованим.

31 січня 2026 року представник позивача АТ «А-Банк» Каурова К.А. подала до суду відповідь на відзив, у якій позивач висловив незгоду з доводами відповідача та наполягав на повному задоволенні позову.

В обґрунтування відповіді на відзив позивач зазначив, що кредитний договір укладено як договір оферти та приєднання згідно зі статтями 641, 642 ЦК України, відповідач власноручним цифровим підписом підтвердила ознайомлення та згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, розміщеними на сайті банку, та зобов`язалася самостійно відстежувати зміни до них. Щодо процентної ставки та штрафних санкцій позивач покликався на те, що всі істотні умови кредитування, порядок нарахування базової ставки 40,8% та підвищеної ставки 81,6% річних, а також відповідальність за прострочення були узгоджені сторонами у підписаному Паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», посилаючись на висновок Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 284/157/20.

Крім того, позивач наголошував на використанні електронного підпису при укладенні договору відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» і правових висновків Верховного Суду у справі № 524/5556/19, а також на тому, що надана виписка за рахунком є належним первинним бухгалтерським документом.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 червня 2026 року № 1314/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відряджений до Шевченківського районного суду міста Полтави) у зв`язку з поданням заяви про відставку» суддю ОСОБА_2 звільнено з посади.

На підставі розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду міста Полтави Загорулько О.В. № 1357 від 31 серпня 2026 року щодо призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справи та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2026 року справу передано на розгляд головуючому судді Тімошенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави під головуванням судді Тімошенко Н.В. від 01 жовтня 2026 року цивільну справу за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 прийнято до свого провадження на підставі ч. 2 ст. 33 ЦПК України у зв`язку зі зміною складу суду.

У жовтні 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив. В обґрунтування поважності причин пропуску строку відповідач зазначила, що поштове відправлення з відповіддю на відзив вона фактично не отримувала, оскільки перебувала за межами України, а про наявність відповіді дізналася лише після ознайомлення з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд» у жовтні 2026 року.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач ОСОБА_1 зазначила, що доводи позивача є необґрунтованими та спростовуються актуальною судовою практикою. Зокрема, посилання банку на постанову Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 284/157/20 є неправомірним, оскільки Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 прямо відступила від зазначеного висновку та встановила, що паспорт споживчого кредиту є виключно формою переддоговірного інформування споживача і не є складовою частиною кредитного договору, а тому не фіксує погодження істотних умов щодо відсотків та неустойки.

08 жовтня 2026 року відповідачем подано додаткові письмові пояснення та письмовий доказ банківську виписку АТ «Акцент-Банк» по окремому кредиту № ABH0CW301134B7539 (розстрочка) від 08.10.2026 року, згідно з якою залишок боргу за розстрочкою становить 0,00 грн., що свідчить про повне погашення основного боргу за цим договором. Також відповідач подала заяву про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів та поданих письмових заперечень.

Представник позивача, відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.03.2024 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання Анкети-заяви. На підставі заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку. Кредитний ліміт банком в односторонньому порядку неодноразово збільшувався з початкового розміру до 101 000,00 грн.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифи банку. Дослідженням зазначених документів встановлено, що вони не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .

До матеріалів справи долучено Паспорт споживчого кредиту від 11.03.2024 року, підписаний позичальником, у якому в розділі щодо неустойки в графі «пеня» позивачем особисто зазначено «Не передбачено».

Згідно з наданою банком випискою по картковому рахунку за період з 11.03.2024 року по 07.11.2025 року загальна сума витрат становить 286 553,62 грн., а сума всіх зарахувань і платежів, внесених позичальником, становить 153 455,93 грн. У структурі виписки банк регулярно списував кошти на погашення відсотків за ставками 40,8% та 81,6% річних на загальну суму 32 627,15 грн., а також фіксовані штрафи на загальну суму 450,00 грн.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (у редакції Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано споживчий кредит, позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення і від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за таким договором, підлягають обов`язковому списанню кредитодавцем.

Кредитний договір укладено 11.03.2024 року під час дії воєнного стану, а всі штрафи нараховані банком у липні-листопаді 2025 року.

Крім того, у підписаному сторонами Паспорті споживчого кредиту нарахування пені прямо не передбачено. За таких обставин вимога банку про стягнення 450,00 грн. пені/штрафу є прямо протиправною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 1048, частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зробила висновок про те, що витяг з Тарифів та Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті банку, які не містять підпису позичальника, не можуть розцінюватися як частина укладеного між сторонами кредитного договору. Сама лише заява-анкета без визначення процентної ставки не дає підстав для договірного стягнення відсотків.

Посилання банку на підписання Паспорта споживчого кредиту суд відхиляє, оскільки Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 відступила від попередньої практики та сформулювала обов`язковий правовий висновок: паспорт споживчого кредиту не є складовою частиною кредитного договору, не фіксує волевиявлення сторін на погодження його умов, а є виключно документом додоговірного інформування споживача згідно зі статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки в підписаній анкеті-заяві розміру процентів сторонами не визначено, а Витяг з Тарифів не підписаний відповідачем, позивач не надав належних та допустимих доказів узгодження сторонами процентної ставки, як базової 40,8%, так і подвійної 81,6% річних, у зв`язку з чим у задоволенні позову в частині стягнення 32 627,15 грн. відсотків слід відмовити.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 непогодження розміру процентів чи неустойки не звільняє позичальника від обов`язку повернути фактично отриману суму кредиту на підставі частини першої статті 1049 ЦК України.

Водночас Верховний Суд у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 336/8516/15 та від 22 листопада 2023 року у справі № 619/1384/21 зазначив: якщо кредитодавець не довів наявності правових підстав для стягнення відсотків і неустойки, всі сплачені позичальником кошти, які банк самостійно списував на погашення процентів і штрафів, підлягають зарахуванню на погашення фактично отриманого тіла кредиту, оскільки черговість, визначена статтею 534 ЦК України, до недоведених вимог не застосовується.

Дослідивши виписку по особовому рахунку, врахувавши загальну суму внесених позичальником коштів у розмірі 153 455,93 грн., перевіривши окрему виписку банку по кредиту № ABH0CW301134B7539 про закриття заборгованості за розстрочкою до 0,00 грн. та виключивши неправомірно нараховані банком відсотки і штрафи, суд дійшов висновку, що реальний розмір непогашеного залишку фактично отриманого тіла кредиту становить 67 845,94 грн. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь банку, а в іншій частині позовних вимог за тілом кредиту слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення 134 000,24 грн. та сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Судом позов задоволено на суму 67 845,94 грн., що становить 50,63% від ціни позову. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 226,46 грн., що відповідає розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 526, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 67 845 (шістдесят сім тисяч вісімсот сорок п`ять) гривень 94 копійки та судовий збір у розмірі 1 226 (одна тисяча двісті двадцять шість) гривень 46 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко