Дата документу 05.11.2026 Справа № 548/1184/25
Провадження № 2/554/1914/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.11.2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Манько М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення 3% річних від несвоєчасно виплаченої суми пенсії та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2025 року ОСОБА_1 (через свого представника за довіреністю ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області), у якому просив стягнути з відповідача:
1.3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання з виплати недоотриманої пенсії в розмірі 4 564,08 грн (з подальшим нарахуванням по день фактичної виплати боргу);
2.Моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн, завдану протиправною бездіяльністю відповідача щодо невиплати пенсії в повному обсязі, що призвело до погіршення стану здоров`я (повторного інсульту) та додаткових матеріальних витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю II групи з числа ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 440/10548/24 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обмеження з 01.04.2024 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром. Попри набрання рішенням законної сили та відкриття виконавчого провадження, виплату недоотриманої пенсії відповідач у повному обсязі не здійснив, що позивач розцінює як прострочення грошового зобов`язання та підставу для застосування відповідальності за ст. 625 ЦК України та відшкодування моральної шкоди.
Відповідач - ГУ ПФУ в Полтавській області - подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що на виконання рішення адміністративного суду було проведено перерахунок пенсії, однак нарахована заборгованість підлягає виплаті за окремою бюджетною програмою в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань. Щодо вимоги про стягнення 3% річних відповідач указав, що ст. 625 ЦК України поширюється виключно на цивільно-правові (договірні) зобов`язання і не підлягає застосуванню до публічно-правових відносин з пенсійного забезпечення, де виплата затримки пенсії регламентується спеціальним Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Щодо моральної шкоди відповідач зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння йому немайнових втрат і причинно-наслідкового зв`язку між діями Фонду та погіршенням стану здоров`я.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності II групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 440/10548/24 (яке набрало законної сили 12.02.2025) позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обмеження з 01.04.2024 пенсії позивача максимальним розміром та зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити пенсію з 01.04.2024 без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.
На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії, за наслідками якого за період з 01.04.2024 по 28.02.2025 нараховано заборгованість (доплату) у сумі 52 990,51 грн, яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» для виплати за окремою бюджетною програмою.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 11, 509, 524, 533, 625 Цивільного кодексу України зобов`язальні правовідносини та відповідальність за порушення грошового зобов`язання виникають із цивільно-правових договорів або інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Натомість відносини щодо пенсійного забезпечення між громадянином та органом Пенсійного фонду України є публічно-правовими. Нараховані суми пенсії, що підлягають виплаті на виконання рішення адміністративного суду, не є цивільно-правовим богом або майновою шкодою у розумінні ЦК України.
Спеціальним законом, який визначає порядок та умови компенсації громадянам втрати частини грошових доходів (у тому числі пенсій) у разі порушення встановлених строків їх виплати, є Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та стаття 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у своїх стабільних правових позиціях (зокрема, у постановах від 16.01.2019 у справі № 452/3296/16-ц та від 20.02.2019 у справі № 642/6005/17) дійшли чіткого висновку: норми ст. 625 ЦК України не поширюються на публічно-правові відносини з виплати пенсій та соціальних допомог, а невиплата пенсії за рішенням адміністративного суду не створює цивільно-правового грошового зобов`язання. Захист прав особи у разі затримки виплати пенсії здійснюється виключно в порядку спеціального законодавства про компенсацію втрати частини доходів.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтями 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та стабільної практики Верховного Суду (постанови від 27.11.2019 у справі № 750/6330/17, від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц), у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на позивача. Позивач повинен довести: наявність моральної шкоди, протиправність дій/бездіяльності відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між ними та інтенсивність страждань.
Саме по собі порушення права на вчасне отримання пенсії в повному обсязі суб`єктом владних повноважень чи затримка виконання рішення суду внаслідок відсутності відповідних бюджетних асигнувань не є автоматичною підставою для стягнення моральної шкоди у цивільно-правовому порядку. Надані позивачем медичні документи (виписки з історії хвороби) підтверджують наявність у нього важких хронічних захворювань та перенесення інсультів, однак у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували на те, що погіршення стану здоров`я перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку саме з процесом перерахунку пенсії відповідача.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди також слід відмовити.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» (як особа з інвалідністю внаслідок війни / ліквідатор ЧАЕС 1 категорії). З огляду на відмову в позові, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 23, 509, 625, 1167 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення 3% річних від несвоєчасно виплаченої суми пенсії та відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код ЄДРПОУ: 13967927, місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34.
Суддя М.О.Материнко