Рішення № 141371887 у справі № 552/8119/25 від 09.11.2026

Справа № 552/8119/25

Провадження № 2/545/351/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Рубан М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.01.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2874191, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 8100 грн. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. 10.08.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу №ККЛУ-10082023 Згідно вказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2874191 від 28.01.2022 року. Вказує, що станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед позивачем становить 39 292,22 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8058,08 грн.; заборгованість за процентами 31 234,14 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2874191 від 28.01.2022 року в загальному розмірі 39 292,22 а саме: заборгованість за тілом кредиту 8058,08 грн.; заборгованість за процентами 31 234,14 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000 грн.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 24.11.2025 року відкрито провадження по справі.

17.03.2026 року представник відповідача - адвокат Захаров Т.Г. подав до суду відзив на позовну заяву, прохав суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у задоволенні позову до ОСОБА_1 . У вказаному відзиві вказав, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження факту підписання кредитного договору відповідачем, отримання кредитних коштів в сумі 8100 грн. Крім того вказав, що вимога про нарахування та сплату відсотків у розмірі 31 234,14 грн. з огляду на розмір тіла кредиту 8100 грн. є явно завищеною та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності. Прохає суд зменшити розмір заборгованості по відсоткам до розміру тіла кредиту. Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, прохав суд зменшити ці витрати до 1500 грн. (а.с.98-104).

01.04.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі. Згідно яких представник позивача вказав, що вказаний договір відповідач уклав шляхом введення одноразового ідентифікатора. Момент введення коду є належним акцептом оферти та свідчить про укладення договору. Крім того вказав, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором №2874191 від 28.01.2022 року в розмірі 8100 грн. Щодо нарахування відсотків відповідачу зазначив, що підписавши кредитний договір, відповідач засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, що свідчить про свідоме визнання відповідачем умов договору , в тому числі й оспорюваних. Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн., вважає таких розмір співрозмірним зі складністю справи. У зв?язку з цим, прохає суд задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с.105-113).

06.04.2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (заперечення) по справі, прохав відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с.114-117).

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, прохав суд їх задовольнити. (а.с.86).

Відповідач та його представник будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не з?явилися. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, прохав відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.01.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2874191 (а.с.28-36).

Згідно із довідкою ТОВ «Лінеура Україна» про ідентифікацію, відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Лінеура Україна», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував його, підписавши 28.01.2022 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону, відповідний договір (Х220) (а.с.39).

Відповідно до умов кредитного договору товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту-КРЕДИТ. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8100 грн. (п.1.2).

Згідно п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати відсотків визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі

Строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, продовженню не підлягають (п.1.3).

Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти (п.1.4).

Згідно п.1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього договору.

Згідно п.1.4.2 договору знижена процентна ставка становить 0,02 % в день та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 27.02.2022 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Згідно з п. 1.4.3 протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений в бік зменшення для клієнта у випадку та на умовах визначених в пп. 1.4.2 договору, зокрема у випадку отримання клієнтом знижки на стандартну процентну ставку.

Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою складає 66 128,40 грн. (п.1.6.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 61 341,06 грн. (п.1.6.2).

Відповідно до умов п. 2.1 договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Згідно п. 2.4 договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Лінеура Україна» суми кредиту за реквізитами згідно з п.2.1 Договору.

Згідно пункту 9.7.1 цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання.

Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ITC Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Пунктом 9.9. кредитного договору передбачено, що клієнт, підписуючи цей договір, підтверджує, що перед його укладенням йому в чіткій та зрозумілій формі була надана інформація, він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Перерахування кредитних коштів відповідачу на картку № НОМЕР_1 , підтверджується листом №4396-0403 від 04.03.2024 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення». (а.с. 40).

Крім того, як вбачається з повідомлення АТ КБ «Приват Банк» від 07.12.2025 року №20.1.0.0.0/7-251205/79834-БТ, на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . На вказану картку відповідача 28.01.2022 року були зараховані кошти в розмірі 8 100 грн. (а.с.75).

Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.

10.08.2023 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу №ККЛУ-10082023 (зворот а.с.46-50), згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до відповідача за кредитним договором №2874191 від 28.01.2022 року.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 39 292,22 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 23.01.2023 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №2874191 від 28.01.2022 року становить 39292,22 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 8058,08 грн.; заборгованість за процентами 31234,14 грн. (зворот а.с.40- а.с.46). Відсотки нараховані в межах строку дії договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.5.4.1 договору, клієнт зобов?язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені догором.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Отже,кредитний договір, який підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсними не визнавався, суд доходить висновку, що між первісним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, виникли договірні правовідносини щодо користування кредитними коштами.

На підставі викладеного, суд відхиляє доводи представника відповідача, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження підписання відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №2874191 від 28.01.2022 року.

Доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявна довідка про перерахування коштів відповідачу за кредитним договором №2874191 від 28.01.2022 року та наявне підтвердження від АТ КБ «Приват Банк», що картка, на яку були перераховані кошти згідно вказаного договору, належить відповідачу.

Доводи представника відповідача щодо непропорційно великої суми відсотків, нарахованих позикодавцем не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на їх обґрунтування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору, у тому числі порядком нарахування та визначеним розміром відсотків у строк та понад строк, встановлений договором.

Крім того, відповідачем заборгованість перед банком не спростована, власного контррозрахунку не надано.

Таким чином, у порушення умов договору позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 39 292,22 грн.

Ваховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, добровільно заборгованість не сплатив, тому позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2874191 від 28.01.2022 року в розмірі 39 292,22 грн., що складається з: 8058,08 грн.- заборгованості за тілом кредиту, заборгованість за відсотками - 31 234,14 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що між 01.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об?єднанням «Апологет» укладений договір №0107 про надання правничої допомоги (зворот а.с.54).

Згідно Акту наданих послуг №299 від 05.09.2025 року за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, адвокатом Усенко М.І. надано позивачу правових та юридичних послуг стосовно підготовки документів по стягненню заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на загальну суму 8 000 грн. (а.с.55).

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат , пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні у матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 у справі №753/15687/15.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №925/1545/20 від 18.02.2022.

При цьому відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Із огляду на викладені норми права, ураховуючи критерій складності справи, заперечення представника відповідача щодо стягнення правничої допомоги з відповідача,принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь Позивача сплачена сума судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,280, 352 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул.Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором №2874191 від 28.01.2022 року в загальному розмірі 39 292,22 грн. (тридцять дев?ять тисяч двісті дев?яносто дві гривні двадцять дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Г.Путря