Ухвала № 141371938 у справі № 551/1332/26 від 10.11.2026

Справа № 551/1332/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року селище Шишаки Полтавської області

Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Вергун Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю « Шишацьке інкубаторно-птахівниче підприємство » про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, в натурі, -

в с т а н о в и в:

09 листопада 2026 року на адресу Шишацького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області до ТОВ « Шишацьке інкубаторно-птахівниче підприємство » про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, в натурі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Виконавчому комітету Шишацької селищної ради Полтавської області та ТОВ « Шишацьке інкубаторно-птахівниче підприємство » на праві спільної часткової власності належить нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2007 року Виконавчим комітетом Шишацької селищної ради Полтавської області придбано 13/100 часток зазначеного нерухомого майна, а саме будівлю контори літ. А1, загальною площею 77,2 кв. м., яка була переведена до житлового фонду з метою її використання як службового житла для медичних працівників територіальної громади.

Інші нежитлові будівлі, зокрема магазин, інкубаторний цех, прохідна, склад, дизельна, гаражі та вбиральня, належать відповідачу.

Кожний із співвласників фактично користується окремими будівлями, які мають самостійне функціональне призначення, а спільного користування приміщеннями між сторонами немає.

У зв`язку з неможливістю досягнення домовленості з відповідачем щодо поділу нерухомого майна в позасудовому порядку, позивач звернувся до суду з відповідними вимогами.

Зокрема, позивач просить здійснити поділ спільного нерухомого майна, виділивши в натурі за Виконавчим комітетом Шишацької селищної ради Полтавської області житлове приміщення - будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , а за ТОВ «Шишацьке інкубаторно-птахівниче підприємство»,- інші будівлі та споруди, перелічені у позовній заяві.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судова юрисдикція є інститутом права, покликаним розмежувати компетенцію різних ланок судової системи та різних видів судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є, зокрема, суб`єктний склад правовідносин, предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, а також пряма вказівка закону на вид судочинства, у якому розглядається відповідна категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, визначальним для віднесення спору до цивільної юрисдикції є не лише характер правовідносин, з яких він виник, а й відсутність законодавчо встановленої компетенції суду іншої юрисдикції щодо його вирішення.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, крім справ, передбачених частиною другою цієї статті, та інші справи у визначених законом випадках.

Зокрема, п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно, рухоме та нерухоме, у тому числі землю, реєстрації або обліку прав на майно, яке чи права на яке є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та інших передбачених цією нормою винятків.

Із системного аналізу наведених положень процесуального законодавства вбачається, що вирішення спорів щодо речових прав на нерухоме майно між юридичними особами належить до компетенції господарських судів, якщо законом не встановлено іншого.

При цьому, для визначення юрисдикції суду має значення дійсний зміст спірних правовідносин та спрямованість заявлених позовних вимог, а не лише найменування позову, правова кваліфікація правовідносин позивачем чи зазначені ним норми матеріального права.

Із поданої позовної заяви вбачається, що її сторонами є Виконавчий комітет Шишацької селищної ради Полтавської області, який має статус юридичної особи публічного права, та ТОВ «Шишацьке інкубаторно-птахівниче підприємство», яке є юридичною особою приватного права.

Предметом заявленого позову є поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності зазначених юридичних осіб, шляхом виділення кожному із співвласників конкретних об`єктів нерухомості в натурі.

Правовою підставою заявлених вимог позивач визначає, зокрема, положення ст. 367 ЦК України, яка регулює поділ майна, що є у спільній частковій власності.

Таким чином, заявлені позовні вимоги спрямовані на припинення існуючого режиму спільної часткової власності на нерухоме майно та визначення належності окремих об`єктів нерухомості кожному із співвласників на праві власності.

Відповідно, спір має майновий, речово-правовий характер і безпосередньо стосується здійснення юридичними особами належних їм прав власників нерухомого майна. При цьому, участь у спірних правовідносинах органу місцевого самоврядування, як юридичної особи публічного права, не змінює характеру спору, оскільки в межах заявлених вимог позивач реалізує майнові права співвласника, а не владні управлінські повноваження стосовно відповідача.

Обґрунтовуючи звернення з позовною заявою до Шишацького районного суду Полтавської області, позивач посилається на положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, відповідно до яких позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Разом із тим, таке посилання не свідчить про належність заявленого спору до юрисдикції загальних судів у порядку цивільного судочинства з огляду на наступне.

Так, за змістом положень статей 19 та 30 ЦПК України предметна та суб`єктна юрисдикція судів і територіальна юрисдикція (підсудність) є різними процесуальними категоріями, які визначаються за самостійними критеріями.

Положення статті 19 ЦПК України встановлюють категорії справ, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тоді як правила, закріплені у статті 30 цього Кодексу, регулюють питання територіальної підсудності справ, які за своїм характером та суб`єктним складом уже належать до цивільної юрисдикції.

Отже, застосування правил виключної територіальної підсудності, передбачених ст. 30 ЦПК України, можливе лише після встановлення належності відповідного спору до цивільної юрисдикції та не може саме по собі бути підставою для віднесення спору до компетенції місцевого загального суду.

Як убачається зі змісту позовної заяви, сторонами спірних правовідносин є дві юридичні особи, а предметом позову - поділ нерухомого майна, що перебуває у їх спільній частковій власності, шляхом виділення відповідних об`єктів нерухомості в натурі, відтак спір безпосередньо стосується реалізації та припинення речових прав на нерухоме майно між юридичними особами, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України віднесено до юрисдикції господарських судів.

При цьому, положення ГПК України також передбачають правила виключної територіальної підсудності спорів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України такі спори розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, зазначена позивачем обставина щодо місцезнаходження спірного нерухомого майна на території Шишацької селищної територіальної громади має значення для визначення територіальної підсудності спору, однак не змінює його належності до господарської юрисдикції.

За таких обставин, посилання позивача на положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України не спростовує висновку суду про те, що заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, та не створює правових підстав для відкриття провадження у справі у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Таким чином, зважаючи на суб`єктний склад учасників справи, предмет позову та характер спірних матеріальних правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлений спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, у зв`язку з чим у відкритті провадження у справі слід відмовити, роз`яснивши позивачу право на звернення з відповідним позовом до господарського суду.

Керуючись статтями 19, 186, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовною заявою Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю « Шишацьке інкубаторно-птахівниче підприємство » про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, в натурі, - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд заявленого спору віднесено до юрисдикції господарських судів і з урахуванням місцезнаходження нерухомого майна такий спір підлягає розгляду Господарським судом Полтавської області.

Копію ухвали разом із позовними матеріалами надіслати позивачу в порядку, передбаченому статтею 186 ЦПК України. Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу постановлено поза судовим засіданням,- з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 10 листопада 2026 року.

Суддя: