Ухвала № 141372018 у справі № 572/3956/26 від 09.11.2026

Справа №572/3956/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця заяву представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дубровицького районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6866782 від 29 січня 2026 року в розмірі 11683 грн 50 коп.

До початку розгляду справи від представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Заява мотивована тим, що відповідачем виконано позовні вимоги, а заборгованість за кредитним договором №6866782 від 29 січня 2026 року відсутня, що підтверджується відповідною довідкою. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі. Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Як убачається з матеріалів справи, 29 січня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6866782, право вимоги за яким у подальшому набуло ТОВ «Фінпром Маркет» на підставі договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року та Реєстру прав вимог №7 від 20 травня 2026 року.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 11683 грн 50 коп., яка складається з 3000 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 2166 грн процентів, 517 грн 50 коп. комісії та 6000 грн неустойки.

Разом із заявою про закриття провадження представником позивача надано довідку ТОВ «Фінпром Маркет» №1910/14 від 19 жовтня 2026 року, підписану директором товариства Гедзь О.В., відповідно до якої станом на 19 жовтня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №6866782 від 29 січня 2026 року відсутня.

Враховуючи, що позивач підтвердив відсутність заборгованості, стягнення якої є предметом заявленого позову, та зазначив про відсутність необхідності подальшого вирішення спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою та другою ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати на правничу допомогу адвоката несуть сторони, а їх розмір для цілей розподілу судових витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, а також інші обставини, що мають значення для їх розподілу.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У постанові від 05 серпня 2026 року у справі №953/10140/25 Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. Право позивача на їх відшкодування може виникати не лише у випадку відмови від позову внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження через відсутність предмета спору, якщо така відсутність виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем.

Аналогічний підхід до вирішення питання про судові витрати застосовано Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2026 року у справі №369/7426/24, у якій суд касаційної інстанції погодився зі стягненням витрат на професійну правничу допомогу при закритті провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору, врахувавши документальне підтвердження витрат та відповідність їх розміру критерію розумної необхідності.

Крім того, у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та додатковій постанові від 14 червня 2023 року у справі №357/8277/19 Велика Палата Верховного Суду виклала висновки, відповідно до яких при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв їх дійсності, необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості у липні 2026 року, на підтвердження якої надало відповідні розрахунки та інші документи. У подальшому представник позивача звернулася із заявою про закриття провадження у зв`язку з виконанням відповідачем позовних вимог, долучивши довідку №1910/14 від 19 жовтня 2026 року про відсутність заборгованості.

Враховуючи характер заявлених позовних вимог, послідовність наведених обставин та підтверджене позивачем припинення заборгованості, суд вважає наявними підстави для вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача.

На підтвердження зазначених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, витяг з акта №2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 12 червня 2026 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та платіжну інструкцію №850022336.1 від 12 червня 2026 року.

У позовній заяві позивач визначив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн, з яких 500 грн - за вивчення документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції та збір доказів, 6000 грн - за підготовку та складання позовної заяви.

Водночас із витягу з акта №2-ФП від 12 червня 2026 року вбачається, що вартість послуг адвоката безпосередньо щодо ОСОБА_1 становить 4500 грн, з яких 500 грн - за аналіз документів, визначення правової позиції та збір доказів, 4000 грн - за підготовку позовної заяви та судовий супровід у суді першої інстанції.

Згідно з платіжною інструкцією №850022336.1 від 12 червня 2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» перерахувало адвокату Ткаченко Юлії Олегівні 264000 грн за надання правничої допомоги відповідно до акта №2-ФП від 12 червня 2026 року, який охоплює надання послуг щодо значної кількості боржників, у тому числі ОСОБА_1 .

Таким чином, надані документи підтверджують погодження та оплату послуг адвоката за зазначеним актом, при цьому вартість правничої допомоги саме щодо відповідача визначена в розмірі 4500 грн.

Оцінивши характер та обсяг зазначених послуг, їх зв`язок із розглядом справи, ціну позову та подані докази, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн є підтвердженими, необхідними для захисту прав позивача та такими, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Разом із тим заявлений до стягнення розмір витрат становить 6500 грн, що на 2000 грн перевищує вартість послуг, визначену в акті щодо відповідача. Інших актів приймання-передачі наданих послуг чи документів, які б підтверджували надання правничої допомоги на додаткову суму 2000 грн, позивачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч.6 цієї статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлена вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача 4500 грн, а у стягненні решти 2000 грн слід відмовити у зв`язку з їх документальним непідтвердженням.

Керуючись ст.ст.81, 133, 137, 141, 142, п.2 ч.1 ст.255, ст.ст.256, 259, 260, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі №572/3956/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

У задоволенні заяви представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни в частині стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.