Постанова № 141372223 у справі № 520/16286/26 від 09.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. Справа № 520/16286/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 27.07.26 по справі № 520/16286/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач, пенсійний орган), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2025 № 056550005490 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05-99-10-02 від 13.01.2025.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII з урахуванням висновків, викладених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1010/25, яке набрало законної сили, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 21.06.1994 по 20.12.2024 та врахувавши всі документи, подані разом із заявою, у тому числі довідки Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025.

В обґрунтування позовних вимог послалась на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2025 №056550005490 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058-IV) на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі по тексту - Закон № 889-VIII), оскільки за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2025 у справі №200/1010/25 позивач має право на пенсію державного службовця, а тому відповідач при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 22.01.2025 не мав іншого виду правомірної поведінки, окрім як призначити позивачу бажану пенсію із врахуванням довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/16286/26 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2025 № 056550005490 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 532 грн. (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його неправомірність, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/16286/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність в діях пенсійного органу будь-яких ознак протиправності, оскільки при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2025 у справі № 200/1010/25 було з`ясовано, що розмір пенсії позивача внаслідок такого перерахунку зменшиться, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Крім того, наполягав, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Виключними дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку) наділені органи Пенсійного фонду України.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечувала проти викладених у ній доводів, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

На переконання позивача, аналізуючи норми чинного законодавства, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що ані Закон України «Про державну службу» № 889-VIII, ані Закон України «Про державну службу» № 3723-XII, ані Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 622, не передбачають можливості призначення пенсії державного службовця без урахування довідок про складові заробітної плати, необхідні для призначення пенсії державного службовця.

Отже, висновок відповідача про те, що проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» може призвести до зменшення її розміру є хибним та не може вважатися законною та достатньою підставою для відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області і отримує пенсію за віком на загальних підставах згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

22 січня 2025 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.01.2025 № [номер приховано] позивачу було відмовлено у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю правових підстав та необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 200/1010/25, яке набрало законної сили 27.11.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.01.2025 № [номер приховано] про відмову в перерахуванні пенсії - переходу на інший вид пенсії ОСОБА_1 , як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про перерахунок «Перехід на інший вид пенсії», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи 21.06.1994 року по 20.12.2024 року.

На виконання зазначеного судового рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяву та прийняло рішення від 26.12.2025 № 056550005490 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця.

Підставою для відмови у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" вказано, що при проведенні такого перерахунку пенсії з 22.01.2025 розмір пенсії зменшується. При цьому, рішенням суду від 25.04.2025 не було зобов?язано при проведенні перерахунку врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02, № 9/05-99-10-02, № 10/05-99-10-02 від 13.01.2025.

Позивач, вбачаючи у такі відмові порушення своїх прав, звернулась за їх захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2025 № 056550005490, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та незаконності оскаржуваного рішення, оскільки ані Законом України Про державну службу № 889-VIII, ані Законом України Про державну службу №3723-XII, ані Порядком № 622, не передбачена можливість призначення пенсії державного службовця без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії держслужбовця.

Суд вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025.

Суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача врахувати висновки, викладені у рішенні Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1010/25, яке набрало законної сили, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 21.06.1994 по 20.12.2024 та врахувавши всі документи, подані разом із заявою, оскільки вважав, що в цій частині права позивача не порушені, а позовні вимоги направлені на майбутнє та є передчасними.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05-99-10-02 від 13.01.2025, суд вважав, що така вимога у повній мірі охоплюється скасуванням рішення та зобов`язанням відповідача вчинити певні дії. Самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення суду переглядається в частині задоволення позову), колегія суддів виходить з такого.

Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Колегія суддів зазначає, що до 01.05.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу було врегульовано положеннями Закону № 3723-XII. Він визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Закон № 3723-XII втратив чинність на підставі Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 889-VІІ, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 вказаного розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності у особи певного стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року (10 років для осіб, які на зазначену дату займають посади державної служби або 20 років незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01 травня 2016 року), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідними умовами для одержання права на пенсію державних службовців особами, які станом на 01 травня 2016 року мали не менш як 10 років стажу державної служби та займали посаду, віднесену до відповідної категорії посад державних службовців, є досягнення такими особами пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та набуття страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

Отже, головними умовами для переведення на пенсію державного службовця є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Згідно з пунктами 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отриманого до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1010/25 ОСОБА_1 зараховано період роботи у податкових органах до стажу державної служби, однак, при повторному розгляді заяви позивача від 22.01.2025 щодо переходу з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" пенсійним органом не враховано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця: № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02, № 9/05-99- 10-02, № 10/05-99-10-02 від 13.01.2025.

Отже, спірним питанням у цій справі є правомірність неврахування пенсійним органом довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025, які були видані Головним управлінням ДПС у Донецькій області.

20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Згідно з пунктом 3 Постанови № 823 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024.

Постановою № 823 доповнено Порядок № 622 пунктом 4-1, який передбачає, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням: посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом); розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1; розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2; середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

Також Постановою № 823 доповнено Порядок № 622 пунктом 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Пунктом 5 Порядку № 622, у редакції Постанови № 823, передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Колегією суддів встановлено, що позивач отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV та у подальшому виявила бажання здійснити перехід на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу».

Відомостей про те, що ОСОБА_1 до 22.01.2025 (дата звернення до пенсійного органу із заявою про перехід на інший вид пенсії) призначалась пенсія державного службовця матеріали справи не містять, а сторони на такі обставини не посилаються.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, до заяви від 22.01.2025 ОСОБА_1 надано довідки Головного управління ДПС у Донецькій області про складові заробітної плати для первинного призначення пенсії державного службовця № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025.

Дослідивши вказані документи, судом апеляційної інстанції встановлено, що останні складені за формою, передбаченою додатками 4 та 6 Порядку № 622 (в редакції Постанови № 823), містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дані про розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

Всі відображені в довідках № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025 види оплати праці - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому такі довідки мають бути враховані при розрахунку розміру пенсії позивача як державного службовця.

З огляду на вищенаведене, відсутність у рішенні суду по справі № 200/1010/25 висновку про зобов`язання пенсійний орган врахувати спірні довідки не може бути підставою для відмови у їх прийнятті.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність не врахування відповідачем під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» довідок № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025, видані Головним управлінням ДПС у Донецькій області, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

оводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/16286/26 в частині задоволення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій