Постанова № 141372561 у справі № 200/7550/23 від 09.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. Справа № 200/7550/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 200/7550/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду у справі № 200/7550/23, у якій просив змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 року у справі № 200/7550/23, стягнувши з Головного управління ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 року по 30.04.2024 року в розмірі 197 766,46 гривень.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі № 200/7550/23 в частині виплати позивачу недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 року по 30.04.2024 року в розмірі 197 766,46 грн протягом більше 2 років не виконано.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі № 200/7550/23.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 в сумі 197 766,46 гривень (сто дев`яносто сім тисяч сімсот шістдесят шість гривень 46 копійок).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач, апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на відсутність всебічного розгляду та повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 у справі № 200/7550/23 в частині зміни способу і порядку виконання рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі № 200/7550/23 відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі № 200/7550/23. Протягом 2025 - 2026 років відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень за Рішенням суду в загальній сумі 1098,05 грн: у жовтні 2025 року - 187,35 грн; у листопаді 2025 року - 187,35 грн; у грудні 2025 року - 187,35 грн; у лютому 2026 року - 103,00; у березні 2026 року - 101,00 грн; у квітні 2026 року - 100,00 грн; у травні 2026 року - 100,00 грн; у червні 2026 року - 132,00 грн. Станом на 17.06.2026 залишок невиплачених коштів становить 196 668,41 грн. Виплата заборгованості буде здійснюватися відповідно до п.14 «Прикінцеві положення» Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та ст.23 та 24 Бюджетного кодексу України та з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання)». Таким чином, у межах наданих пенсійному органу повноважень ним виконано рішення суду, у тому числі здійснено відповідні виплати, а неотримання позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин.

Також апелянт зазначає, що зобов`язання Головного управління вчинити певні дії з перерахунку та виплати пенсії і стягнення з суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7550/23 має зобов`язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду. Правильність нарахування заборгованості пенсійних виплат позивачу судами першої та апеляційної інстанції не перевірялася. Способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання Головного управління вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум заборгованості з пенсійних виплат не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат, Головне управління вважає безпідставними аргументи позивача, наведені в його заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ст. 294, 311, ч. 1 ст. 312 КАС України розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла таких висновків.

Судом встановлено такі обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № [номер приховано] від 04.12.2023 року, яким відмовлено в перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» № 7417/Д від 22.11.2023 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських НП»;

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» № 7417/Д від 22.11.2023 року, про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських НП», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу МВС України №260 від 06.04.2016, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад 1700,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 1000 грн.; надбавка за стаж служби (30%) 810,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 39,99 % - 1403,65 гривень; премія (в середньому розмірі за прирівняною посадою розмірі) 158,30 % від грошового забезпечення) 7778,31 грн., загальної суми 12691,96 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № [номер приховано] від 04.12.2023 року, яким відмовлено в перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» № 7417/Д від 22.11.2023 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських НП»; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» № 7417/Д від 22.11.2023 року, про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських НП», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу МВС України №260 від 06.04.2016, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад 1700,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 1000 грн.; надбавка за стаж служби (30%) 810,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 39,99 % - 1403,65 гривень; премія (в середньому розмірі за прирівняною посадою розмірі) 158,30 % від грошового забезпечення) 7778,31 грн., загальної суми 12691,96 грн. задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій №[номер приховано] від 04.12.2023 про відмову в перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області про розмір грошового забезпечення №7417/Д від 22.11.2023 ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з урахуванням довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області №7417/Д від 22.11.2023, про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду у справі № 200/7550/23 набрало законної сили 27.03.2024.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 змінено територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом передачі їх на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

26.06.2026 ОСОБА_1 подав до Харківського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу виконання рішення суду у справі № 200/7550/23, у якій просив змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 року у справі № 200/7550/23, стягнувши з Головного управління ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 року по 30.04.2024 року в розмірі 197 766,46 гривень.

Задовольняючи зазначену заяву, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення, яким зобов`язано орган Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу, не було виконано протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі колегія суддів виходить з такого.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Із вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». При цьому виконання судового рішення є складовою доступу до правосуддя, яке передбачено статтею 6 Конвенції.

Питання порядку та підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення врегульовані статтею 378 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також зазначеним Законом частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Із вищезазначеного вбачається, що з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як установлено з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Донецькій області тривалий час, понад два місяці, не виконує рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі № 200/7550/23 в частині виплати позивачу заборгованості з доплати до пенсії, яка виникла внаслідок задоволення у судовому порядку вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії та виплату за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області №7417/Д від 22.11.2023, про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року.

На виконання рішення суду у справі № 200/7550/23 позивачу було проведено нарахування доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 у розмірі 197 766,46 грн.

При цьому з наданих позивачем до суду першої інстанції документів вбачається, що у період з жовтня 2025 року по червень 2026 року відповідач виплатив ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1098,05 грн в рахунок погашення нарахованої доплати до пенсії по справі № 200/7550/23, чого судом першої інстанції враховано не було.

Крім того, з наданих апелянтом документів встановлено, що станом на даний час відповідачем на виконання рішення у справі № 200/7550/23 виплачено позивачу заборгованість з доплати до пенсії у загальному розмірі 1354,38 грн (у період з жовтня 2025 року по жовтень 2026 року). Тобто невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 196 412,08 грн.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області нарахованої суми (196 412,08 грн) є дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції чинній з 19.12.2024, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі № 200/7550/23.

Водночас, з урахуванням того, що сума нарахованої на виконання рішення суду у цій справі різниці в пенсії позивачу за період 01.12.2019 по 30.04.2024 у розмірі 197 766,46 грн частково погашена, апеляційна скарга ГУ ПФУ в Донецькій області підлягає частковому задоволенню.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, оскільки зазначене жодним чином не впливає на можливість застосування судом положень ч. 3 ст. 378 КАС України.

Щодо посилання ГУ ПФУ в Донецькій області на те, що резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі № 200/7550/23 має зобов`язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду, колегія суддів зазначає, що положення абзацу другого ч. 3 ст. 378 КАС України прямо передбачають, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Посилання відповідача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 260/7955/23 колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, з огляду на те, що сума донарахованої на виконання рішення суду у справі № 200/7550/23 пенсії частково відповідачем погашена, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2026.

Керуючись ст. ст. 242, 294, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року по справі № 200/7550/23 - змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини у такій редакції:

«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 в сумі 196 412,08 гривень (сто дев`яносто шість тисяч чотириста дванадцять гривень 08 копійок)».

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко