Ухвала № 141372892 у справі № 440/3805/26 від 09.11.2026

УХВАЛА

09 листопада 2026 р. Справа № 440/3805/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у справі за апеляційною скаргою на Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року по справі № 440/3805/26

за позовом ОСОБА_1

до Військова частина НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата грошового забезпечення у повному обсязі) за період з 19 квітня 2024 року по 20 березня 2026 року не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення, з урахуванням суми перерахованого грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата грошового забезпечення у повному обсязі) за період з 19 квітня 2024 року по 20 березня 2026 року не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 29 січня 2020 по день фактичної виплати грошового забезпечення - 20 березня 2026 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 20 березня 2026 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 позов задоволено:

визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 20.04.2024 по 20.10.2024 у розмірі 79965,70 грн з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів;

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період 29.01.2020 по 19.05.2023, нарахованого на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №440/11308/24, за весь час затримки по день фактичної виплати, тобто по 20.03.2026;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період 29.01.2020 по 19.05.2023, нарахованого на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №440/11308/24, за весь час затримки по день фактичної виплати, тобто по 20.03.2026 відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 задоволено частково апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 по справі № 440/3805/26 змінено з підстав та мотивів його прийняття в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні шляхом викладення мотивувальної частини судового рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі №440/3805/26 залишено без змін.

16.10.2026 до суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі №440/3805/26 у частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає нарахуванню та виплаті позивачу на виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначає, що у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції та резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначено різні розміри середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що створює невизначеність щодо суми, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу. Наявність зазначених розбіжностей ускладнює належне виконання судового рішення, оскільки не дозволяє однозначно визначити розмір грошового зобов`язання військової частини НОМЕР_1 .

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи заяви про роз`яснення судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Підстави подання та порядок розгляду заяви про роз`яснення судового рішення врегульовані статтею 254 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Роз`яснення судового рішення стосується недотримання вимоги ясності, визначеності такого, яке означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.

Виходячи із наведеного, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

У свою чергу, підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

За роз`ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. В заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Зі змісту заяви представника відповідача встановлено, що підставою для роз`яснення постанови суду по даній справі є необхідність роз`яснення алгоритму дій та механізму виконання постанови суду. Зокрема, заявник просить роз`яснити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі №440/3805/26 у частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає нарахуванню та виплаті позивачу на виконання судового рішення.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що незгода заявника з визначеним судом розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також наявність у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції розрахунку, відмінного від суми, зазначеної в резолютивній частині рішення суду першої інстанції, самі по собі не свідчать про неясність судового рішення в розумінні статті 254 КАС України.

При цьому постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 рішення суду першої інстанції змінено виключно з підстав та мотивів його прийняття в частині визначення розміру середнього заробітку шляхом викладення мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

За таких обставин зміст судового рішення в частині визначення обсягу обов`язку відповідача є чітким та зрозумілим, а наведені заявником доводи фактично зводяться до необхідності узгодження мотивувальної та резолютивної частин судових рішень шляхом визначення іншого розміру виплати.

Водночас вирішення вказаного питання в порядку статті 254 КАС України виходить за межі повноважень суду під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, оскільки фактично призвело б до зміни змісту судового рішення, що є неприпустимим.

Крім того, правова позиція щодо неможливості надання судом роз`яснень щодо порядку виконання судових рішень у межах процедури, врегульованої статтею 254 КАС України, викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 240/4937/18 та в ухвалі Верховного Суду від 06.08.2020 у справі № 814/526/17.

З урахуванням наведеного колегія суддів вказує, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 по справі №440/3805/25 є зрозумілою, не містить неповноти, неточностей чи суперечностей і не викликає можливості подвійного тлумачення її змісту, у тому числі її резолютивної частини, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача про роз`яснення судового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 254, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у справі № 440/3805/26 відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Мінаєва К.В.

Судді Фоміна Л.О. Ральченко І.М.