Ухвала № 141372940 у справі № 638/5224/26 від 10.11.2026

Справа № 638/5224/26

Провадження № 2-о/638/191/26

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Смирнова В.А.

присяжних Донського А.М., Косміної І.А.

за участю секретаря судових засідань Євженко О.Ю.

представників заявника ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника заінтересованої особи Міняйлової О.М.

адвоката особи щодо якої розглядається справа ОСОБА_3

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника заінтересованої особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про залишення заяви без розгляду у цивільній справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_5 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки та призначення опікуна -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_5 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки та призначення опікуна.

29.05.2026 від Харківської міської ради надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_5 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Клопотання обґрунтовано тим, що заявник є племінником ОСОБА_5 , тоді як відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України із заявою про визнання фізичної особи недієздатною вправі звернутися члени її сім`ї, близькі родичі незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги. На думку представника органу опіки та піклування, племінник не належить до визначеного наведеною нормою кола осіб, а матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження того, що заявник є членом сім`ї ОСОБА_5 .

У судовому засіданні представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

Представники заявника у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у його задоволенні.

Адвокат особи щодо якої розглядається справа у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Отже, законодавець розмежовує такі категорії осіб, як члени сім`ї та близькі родичі, а тому відсутність у заявника статусу близького родича сама по собі не виключає наявності в нього права на звернення до суду, якщо за фактичними обставинами він є членом сім`ї особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною.

Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що членами сім`ї можуть бути не лише близькі родичі, а й інші родичі та особи за умови постійного спільного проживання і ведення спільного господарства. Про існування сімейних відносин можуть свідчити, зокрема, спільні витрати, бюджет, харчування, участь в утриманні житла, надання взаємної допомоги та інші обставини, які підтверджують реальність таких відносин.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21. Верховний Суд наголосив, що процесуальною правосуб`єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі її родичі, а члени сім`ї, у тому числі близькі родичі. При цьому при вирішенні питання про належність особи до членів сім`ї підлягають оцінці фактичне спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, взаємної допомоги та інші обставини, які свідчать про реальність сімейних відносин.

У постанові від 25 лютого 2025 року у справі № 459/1313/24 Верховний Суд дійсно погодився з висновками судів про повернення заяви, поданої племінником особи, щодо якої порушувалося питання про визнання недієздатною. Водночас Верховний Суд при вирішенні цього питання також виходив із необхідності врахування критеріїв членства у сім`ї та зазначив про значення обставин проживання особи в колі певної родини однією сім`єю.

Таким чином, правовий висновок, викладений у зазначеній постанові, не може тлумачитися як встановлення абсолютної заборони для племінника звертатися із заявою, передбаченою частиною третьою статті 296 ЦПК України, якщо така особа обґрунтовує своє право на звернення до суду не виключно родинним зв`язком, а належністю до членів сім`ї особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною.

Як вбачається із заяви ОСОБА_4 , останній посилається не лише на те, що ОСОБА_5 є його тіткою. Заявник зазначає, що фактично проживає разом із нею, здійснює за нею догляд, створив для неї необхідні побутові умови, забезпечує доглядом та лікуванням, а інших членів родини, які могли б здійснювати догляд за ОСОБА_5 , немає.

Крім того, до заяви долучено довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 , відповідно до якої він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З наданого витягу з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_5 також вбачається, що її місце проживання зареєстроване за цією ж адресою.

Суд враховує, що сама по собі реєстрація двох осіб за однією адресою безумовно не підтверджує факту проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав і обов`язків. Разом із тим у цій справі відомості про спільне місце реєстрації узгоджуються з наведеними безпосередньо у заяві обставинами щодо фактичного спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , здійснення заявником постійного догляду за останньою, забезпечення її побутових потреб та лікування.

За таких обставин твердження органу опіки та піклування про те, що матеріали справи взагалі не містять відомостей, які можуть свідчити про належність ОСОБА_4 до членів сім`ї ОСОБА_5 , суд вважає передчасним.

При цьому орган опіки у своєму клопотанні також посилається на відсутність рішення суду про встановлення факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім`єю.

Однак наявність окремого судового рішення про встановлення факту проживання однією сім`єю не визначена частиною третьою статті 296 ЦПК України як обов`язкова передумова звернення до суду із заявою про визнання особи недієздатною. Належність заявника до членів сім`ї може бути встановлена судом на підставі сукупності поданих учасниками справи доказів та обставин, з`ясованих під час судового розгляду.

Крім того, посилання представника органу опіки та піклування на пункт 1 частини першої статті 257 ЦПК України не є достатньою підставою для задоволення клопотання.

Відповідно до зазначеної норми суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Разом із тим наведені у клопотанні обставини стосуються не відсутності у ОСОБА_4 цивільної процесуальної дієздатності як такої, а питання про наявність у нього процесуальної правосуб`єктності на звернення із заявою саме цієї категорії, коло заявників у якій визначене спеціальною нормою частини третьої статті 296 ЦПК України.

Саме категорією процесуальної правосуб`єктності на подання заяви про визнання особи недієздатною оперує Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21.

З огляду на наведене, враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовує своє право на звернення до суду не лише наявністю родинного зв`язку з ОСОБА_5 , а й фактичним проживанням з нею однією сім`єю, здійсненням догляду та забезпеченням її побутових потреб, а матеріали справи містять відомості про реєстрацію їхнього місця проживання за однією адресою, суд не вбачає на цій стадії розгляду справи достатніх правових підстав для висновку про те, що заявник не належить до кола осіб, визначених частиною третьою статті 296 ЦПК України.

За таких обставин клопотання представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про залишення заяви ОСОБА_4 без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 260, 296 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про залишення без розгляду заяви ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_5 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки та призначення опікуна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.А.Смирнов

Присяжні: А.М.Донський

І.А.Косміна