Рішення № 141372968 у справі № 686/17159/26 від 04.11.2026

Справа № 686/17159/26

Провадження № 2/686/9375/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 листопада 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Порозової І.Ю.,

секретаря судового засідання Кшановської Є.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В травні 2026 року ТОВ «ФК «Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 11.10.2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 62504177. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Відповідач уклав Кредитний договір № 62504177 від 11.10.2021 року із ТОВ «ФК «Ірбіс» (ЄДРПОУ: 42427514) та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 200,00 грн.

Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, внаслідок чого 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір факторингу № 01092025/1, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 62504177 від 11.10.2021 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11 680,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 200,00 грн., заборгованість за відсотками становить 8 480,00 грн.

Позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором № 62504177 від 11.10.2021 року в загальному розмірі 11 680,00 грн., а також судовий витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

27 липня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позову, у якому зазначила, що позивач звернувся до суду з позовом після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову; також вказала, що розрахунок заборгованості не є достатнім доказом наявності та правильності нарахування такої заборгованості; поставила під сумнів факт отримання позивачем права вимоги до неї; заперечила проти стягнення з неї судових витрат.

29 липня 2026 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив.

29 липня 2026 року відповідач подала до суду заперечення на відповідь на відзив.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, у позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 62504177. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

За умовами Договору Товариство надало позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 3 200,00 грн., які відповідач зобов`язалась повернути у встановлений у договорі строк (90 днів, строк кредитування до 09.01.2022 року, з можливістю продовження цього строку) та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, розмір яких встановлено у 3 % (стандартна процентна ставка) та 2,5 % (пільгова процентна ставка). Строк дії договору з 11.10.2021 року до повного виконання клієнтом зобов`язань за договором.

27.10.2021 року між сторонами було укладено Додатковий договір № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 62504177 від 11.10.2021 року, яким дійшли згоди, в тому числі, пункт 4.2 Договору викласти у наступній редакції: «4.2. Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 25.01.2022 р. (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства».

Однак відповідач свої зобов`язання за Договором не виконала та допустила заборгованість в сумі 11 680,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 200,00 грн., заборгованість за відсотками становить 8 480,00 грн.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 01092025/1.

Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Договором № 62504177 від 11.10.2021 року.

На підтвердження відступлення ТОВ «ФК «Ірбіс» права вимоги до відповідача на користь ТОВ «ФК «Позика» за Договором № 62504177 від 11.10.2021 року позивачем надано суду копію Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 разом із затвердженими шаблонами передачі інформації по кредитному портфелю (затверджені та узгоджені форми актів, реєстру, звіту та шаблону повідомлень додатки 1-3 до Договору факторингу); витяг із Додатку до Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року (Реєстр прав вимоги); акт приймання-передачі реєстру прав вимоги за Договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року; копію платіжної інструкції за Договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами цивільної справи.

Згідно зі ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо покликання відповідача на пропуск строків позовної давності.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Крім того, частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30.06.2023 року.

Постановою КМУ від 27.06.2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року.

Разом з цим, відповідно Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено розділом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, якій неодноразово було продовжено та який діє дотепер. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, починаючи з 02 квітня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час.

Відновлення строків позовної давності передбачалось Законом від 14.05.2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі - Закон № 4434).

Закон № 4434 набирав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 року № 108. Тому, він набрав чинності 04.09.2025 року, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності. Фактично строки позовної давності призупинено у період з 02.04.2020 року по 03.09.2025 року.

Таким чином, враховуючи що на момент укладення відповідачем Договору № 62504177 від 11.10.2021 року перебіг строків позовної давності було призупинено та їх перебіг почався лише із 04 вересня 2025 року, а також враховуючи звернення позивача до суду з позовом 09.06.2026 року, суд висновує про відсутність зі сторони позивача пропуску строку позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, зібрані докази вказують на те, що ТОВ «ФК «Ібріс» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов Договору ТОВ «ФК «Ібріс» перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 3 200,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 24.10.2025 року вих.№ 3152_251024112535.

Відповідач не повернула кредитні кошти та не в повній мірі сплатила проценти в установлений Договором строк кредитування, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за вказаним Договором в розмірі 11 680,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 200,00 грн., заборгованість за відсотками становить 8 480,00 грн.

Розмір указаної заборгованості не спростований відповідачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» слід стягнути заявлену заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 62504177 від 11.10.2021 року в сумі 11 680,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «ФК «Позика» задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 662,40 грн. судового збору за подання позову.

Щодо витрат на правову допомогу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Встановлено, що 02.01.2026 року між ТОВ «ФК «Позика» та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір про надання правової допомоги № 39493634/01, та 08.05.2026 року Додаткову угоду до нього, відповідно до змісту п. 1.2 якої ФОП ОСОБА_2 зобов`язується здійснити представництво та захист клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 . Також, 08.05.2026 року складено акт про підтвердження факту надання правничої допомоги ФОП ОСОБА_2 на суму 5 500,00 грн.

З урахуванням принципів розумності, співмірності, пропорційності та справедливості, зважаючи на складність справи, фактично витрачений адвокатом час на підготовку документів, а також заперечень відповідача щодо стягнення судових витрат, суд доходить висновку, що розмір витрат на правничу допомогу необхідно зменшити до 2 000,00 грн., які стягнути з відповідача на користь позивача за наслідками розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Кредитним договором № 62504177 від 11.10.2021 року у розмірі 11680 грн.; 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2 662,40 грн. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 10.11.2026 року.

Суддя