Постанова № 141373141 у справі № 440/8885/25 від 10.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 р. Справа № 440/8885/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2026, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, у справі № 440/8885/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС"

до Головне управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС" (далі позивач, ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України за №12269752/32227053 від 26.12.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 29.02.2024, поданої ТОВ "Украгроресурс";

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 30 від 29.02.2024 на суму 145 800,00 грн (у т.ч. ПДВ 24 300,00 грн), складену постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ "Украгроресурс" на адресу покупця товарів (робіт, послуг) СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖКЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАЧАЛІВСЬКЕ" за датою фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 26.12.2024 №12269752/3227053 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.02.2024 №30 прийнято з порушенням норм чинного законодавства України. Позивач вказує, що ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» на адресу СТОВ «Качалівське» виставлено рахунок на оплату від 23.02.2024 №48 на загальну суму 145800,00 грн, у тому числі ПДВ 24300,00 грн, а після отримання 29.02.2024 попередньої оплати позивачем, за правилом першої події, складена податкова накладна від 29.02.2024 №30 та подано на реєстрацію в ЄРПН. Реєстрація вказаної податкової накладної зупинена з посиланням на відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач зауважив, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним подано до контролюючого органу повідомлення від 24.12.2024 №20 з письмовими поясненнями та копіями документів на підтвердження реальності господарської операції, зокрема щодо постачання препарату «Меквалан 750 РК» за договором поставки від 23.02.2024 №9-СЗ. Проте Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення від 26.12.2024 №12269752/32227053 про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Позивач вважає таке рішення необґрунтованим, оскільки ним надано належний комплект первинних документів, які підтверджують номенклатуру, найменування переданого товару, сплату вартості, перевезення товару та реальність господарської операції. Крім того, позивач наголосив, що контролюючим органом не конкретизовано, які саме документи складені з порушенням законодавства та які саме недоліки перешкоджають реєстрації податкової накладної.

23.07.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача 1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Зазначив, що реєстрацію податкової накладної ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» від 29.02.2024 №30 було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165). Представник відповідача 1 вказує, що за результатами опрацювання поданих позивачем пояснень та копій документів Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення від 26.12.2024 №12269752/32227053 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.02.2024 №30 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених та оформлених із порушенням законодавства.

Зауважив, що подані позивачем документи не підтверджують реальність здійснення господарської операції, а надані первинні документи, на думку відповідача, містять недоліки оформлення. Представник відповідача 1 вказав, що ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» подано повідомлення від 24.12.2024 №20 разом із копіями документів щодо податкової накладної від 29.02.2024 №30, однак, на думку контролюючого органу, надані документи не є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію.

Крім того, представник відповідача 1 зазначив, що відповідно до наявної у контролюючого органу податкової інформації ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» включено до переліку ризикових платників податку на додану вартість за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки встановлено постачання товарів за рахунок сформованого реєстраційного ліміту без наявності придбання таких товарів. Також відповідач 1 наголосив, що комісія регіонального рівня діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений ПК України, Порядком №1165 та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), а тому підстави для задоволення позову відсутні.

28.07.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, оскільки рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 26.12.2024 №12269752/32227053 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 29.02.2024 є необґрунтованим. Позивач вказав, що в оскаржуваному рішенні підставою відмови зазначено надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, однак конкретного порушення контролюючим органом не наведено.

Зауважив, що податкова накладна №30 була складена у зв`язку з отриманням попередньої оплати за товар, а не у зв`язку з його перевезенням чи передачею. На підтвердження цієї обставини позивач послався на платіжне доручення №225 від 29.02.2024. Крім того, позивач наголосив, що товарно-транспортна накладна не є єдиним та виключним документом, який підтверджує реальність господарської операції, а недоліки у ній не можуть бути самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Позивач також зазначив, що реальність господарської операції підтверджується наданим комплектом документів, зокрема договором поставки №9-СЗ, специфікацією, рахунком на оплату №48 від 23.02.2024, платіжним дорученням №225 від 29.02.2024, видатковою накладною №82 від 19.03.2024, довіреністю №5 від 19.03.2024 та товарно-транспортною накладною №82 від 19.03.2024. У зв`язку з цим просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 адміністративний позов ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №12269752/32227053 від 26.12.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 29.02.2024.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №30 від 29.02.2024 на суму 145 800,00 грн (у тому числі ПДВ 24 300,00 грн), складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 1 посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що на дату направлення на реєстрацію податкової накладної ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» за попереднім місцем обліку внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» (далі - Постанова №1165) за наступними ознаками: 13 - придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку; 14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарiв, не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку. Зазначене відображено у Рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.03.2024 № 5306.

ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» подано повідомлення від 26.12.2024 №21 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/ розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено та надано копії документів.

Також, ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» подано повідомлення про надання пояснень та копій документів до податкової накладної від 29.02.2024 №34, складеної на реалізацію ТМЦ контрагенту ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЯВІР». Платником надано неповний пакет копій первинних документів, чим порушено п. 5 Порядку №520. З огляду на вказане, рішенням Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.12.2024 № 12289657/32227053 відмовлено у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, відповідач - ГУ ДПС у Полтавській області діяв відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже винесене рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 30.12.2024 №12289657/32227053 про відмову у реєстрації податкової накладної №34 від 29.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірними.

Зауважив, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, слід розцінювати саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Позовні вимоги про зобов`язання вчинити конкретні дії (зареєструвати податкову накладну в ЄРПН), хоча і знаходяться у взаємозв`язку із вимогами про скасування рішень, але мають самостійний характер і можуть бути задоволені, якщо судом перевірено виконання усіх умов, визначених законом, для прийняття такого рішення

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено що ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КАЧАЛІВСЬКЕ» (далі - СТОВ «КАЧАЛІВСЬКЕ») виставлено рахунок на оплату №48 від 23.02.2024, відповідно до якого здійснено передплату згідно платіжного доручення №225 від 29.02.2024 на загальну суму 145 800,00 грн, у тому числі ПДВ 24300,00 грн.

На дату першої події, тобто отримання попередньої оплати, позивачем складено податкову накладну №30 від 29.02.2024 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З квитанції від 18.03.2024 вбачається, що документ прийнято, однак реєстрацію податкової накладної №30 від 29.02.2024 зупинено. У квитанції зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

З метою розблокування податкової накладної ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» направило до Комісії регіонального рівня повідомлення №20 від 24.12.2024 про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності господарської операції.

За результатами розгляду поданих пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення від 26.12.2024 №12269752/32227053, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №30 від 29.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація» зазначеного рішення контролюючим органом вказано, що платником подано товарно-транспортну накладну від 19.03.2024 №82, яка складена з порушенням норм наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні».

Позивач не погодився із вказаним рішенням, вважаючи, що подані ним документи підтверджують реальність господарської операції, а зазначені контролюючим органом недоліки товарно-транспортної накладної не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що витяг з протоколу засідання Комісії та оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містять конкретизації, у чому саме полягають порушення при оформленні товарно-транспортної накладної №82 від 19.03.2024, а також яким чином такі недоліки перешкоджають ідентифікації господарської операції та є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №30 від 29.02.2024. При цьому надані позивачем документи, зокрема договір поставки №9-СЗ, специфікація, рахунок на оплату, платіжне доручення, видаткова накладна, довіреність та товарно-транспортна накладна, у своїй сукупності містять відомості щодо сторін господарської операції, номенклатури товару, його вартості, оплати та передачі товару покупцю, що дає можливість чітко ідентифікувати зміст та характер спірної господарської операції.

В обставинах цієї справи подане платником пояснення з додатками, на оцінку суду, повною мірою достатньо відображає наявність підстав для реєстрації податкових накладних.

ГУ ДПС у Полтавській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації складених позивачем податкових накладних в Реєстрі.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12269752/32227053 від 26.12.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №30 від 29.02.2024, складеної ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», оскільки наведені контролюючим органом підстави для відмови мають формальний характер та не спростовують фактичного здійснення господарської операції, підтвердженої належними первинними документами, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в Реєстрі датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою…

..Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня…

..Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин…

..Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначено Порядком №1165.

Згідно з пунктом 2-1 Порядку №1165 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у цьому Порядку для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків використовуються такі показники:

1) показник D, який розраховується за такою формулою:

D = S/T,

де S - загальна сума сплачених платником податку та його відокремленими підрозділами сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, за період, що припадає на останні 12 звітних (податкових) періодів, які передують календарному місяцю, у якому податкову накладну/розрахунок коригування прийнято для реєстрації в Реєстрі, та за які настав граничний строк сплати суми податку на додану вартість;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі за операціями у періоді, що припадає на останні 12 звітних (податкових) періодів, які передують календарному місяцю, у якому податкову накладну/розрахунок коригування прийнято для реєстрації в Реєстрі, та за які настав граничний строк сплати суми податку на додану вартість;

2) показник Pпоточ - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, які зареєстровані в Реєстрі у поточному календарному місяці, з урахуванням прийнятої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

3) показник Pмакс, який розраховується за такою формулою:

Pмакс = Pнайб х 1,4,

де Pнайб - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена платником податку у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі за операціями останніх 12 звітних (податкових) періодів, які передують місяцю, в якому податкову накладну/розрахунок коригування прийнято для реєстрації в Реєстрі, та за які настав граничний строк подання декларації з податку на додану вартість.

Значення показників D, Pпоточ та Pмакс відображається в електронному кабінеті.

Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, у яких відображено операцію, до якої застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податків;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, становить більше 10 млн. гривень;

значення показника D становить більше 0,05;

значення показника Pпоточ є менше ніж значення Pмакс;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД (згідно переліку).

Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні";

6) обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку;

7) загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку.

Обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування відповідно до підпунктів 6 і 7 цього пункту, з урахуванням обсягу операцій у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній/розрахунку коригування не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність") встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як зазначено у пункті 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пункт 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Аналіз викладених норм права свідчить про те, що нормами податкового законодавства встановлено обов`язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації. У випадку подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операції, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції / платника податку хоча б одному критерію ризиковості, реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов`язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація податкової накладної №30 від 29.02.2024 зупинена у зв`язку з відповідністю платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник "D"=.2762%, "Рпоточ"=0.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку, пунктом 8 яких визначено:

«У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».

Колегія суддів зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутні будь-які відомості щодо наявної податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення відповідної господарської операції, щодо якої здійснювалась реєстрація податкової накладної №30 від 29.02.2024,

Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 25 листопада 2022 року у справі №320/3484/21 тощо зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Разом із тим, всупереч положенням частини 2 статті 77 КАС України відповідачами не доведено правомірність зупинення реєстрації податкової накладної №30 від 29.02.2024, складеної позивачем.

При цьому, слід зазначити, що віднесення платника податку до переліку ризикових не є безумовною підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, наведеного вище, у кожному випадку зупинення реєстрації податкової накладної з цих підстав необхідно доводити наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення відповідної господарської операції, за якою реєструється податкова накладна.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначений Порядком №520.

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, процедура розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН передбачає можливість направлення платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Саме у такий спосіб контролюючий орган може усунути невизначеність щодо обставин господарської операції, які на думку контролюючого органу є ризиковими і підлягають підтвердженню, та переліку документів, які необхідно подати платнику для спростування виявлених ризиків та позитивного вирішення питання про реєстрацію спірної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Верховний Суд в постанові від 29.07.2025 у справі №140/1998/24 визначив, що питання обґрунтованості вимоги контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН входить до предмета доказування у справах цієї категорії. Поряд з цим слід враховувати, що за правилами, що набрали чинності з 08 березня 2023 року, податковий орган наділений повноваженнями за наслідками аналізу наданих в порядку, передбаченому пунктом 4 Порядку № 520, пояснень і документів, повідомити такого платника податків про необхідність подання додаткових пояснень і документів, конкретизувавши їх перелік у Повідомленні. Отримавши таке Повідомлення, добросовісний платник податків на виконання запровадженого законодавцем з 08 березня 2023 року алгоритму взаємодії між контролюючим органом та платником податків для вирішення питання про реєстрацію ПН в ЄРПН або подає такі додаткові документи, або надає додаткові пояснення із обґрунтуванням причин неможливості їх надання чи необґрунтованості їх витребування. В свою чергу, ігнорування платником податків пропозиції контролюючого органу, викладеної в Повідомленні, є самостійною підставою для прояву негативної дискреції.

З матеріалів справи судом встановлено, що отримавши квитанцію про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення щодо підстав реєстрації податкової накладної №30 від 29.02.2024 та копії первинних документів: договір поставки №9-СЗ від 23.02.2024, специфікацію №1 від 23.02.2024 до договору №9-СЗ від 23.02.2024, рахунок на оплату по замовленню №48 від 23.02.2024, платіжне доручення №225 від 29.02.2024, видаткову накладну №82 від 19.03.2024, довіреність №5 від 19.03.2024, а також товарно-транспортну накладну №82 від 19.03.2024.

Надані документи містять відомості щодо сторін господарської операції, номенклатури товару, його кількості, вартості, дати поставки та підтверджують здійснення оплати й передачі товару покупцю.

Крім того, із наданих документів вбачається, що товар прийнятий представником СТОВ «КАЧАЛІВСЬКЕ» - головним агрономом Маслієм Русланом Станіславовичем, який діяв на підставі довіреності №5 від 19.03.2024, при цьому відповідні підписи містяться як у товарно-транспортній накладній, так і у видатковій накладній №82 від 19.03.2024.

Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору поставки №9-СЗ від 23.02.2024, укладеного між ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС" (Постачальник) та СТОВ "КАЧАЛІВСЬКЕ" (Покупець або Замовник), на підставі Специфікації №1 від 23.02.2024, Постачальником на адресу Покупця виставлено рахунок на оплату по замовленню №48 від 23.02.2024 на постачання 900 л препарату Меквалан 750 РК на загальну суму 145800,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 24 300,00 грн.

Попередня оплата здійснена згідно з платіжним дорученням №225 від 29.02.2024 у повному обсязі.

Факт отримання коштів підтверджується банківською випискою.

Відповідно до статті 201 ПК України ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС" (за фактом першої події - надходження грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС") склало спірну податкову накладну №30 від 29.02.2024 на суму 145 800,00 грн, у тому числі ПДВ на суму 24 300 грн та подало її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Колегія суддів зазначає, що вказані документи та пояснення стосовно здійснених господарських операцій позивачем були надані до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Полтавській області, що не заперечується відповідачами, однак залишені поза увагою.

Так, за результатами розгляду пояснень та наданих документів Комісією регіонального рівня Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів платнику податків не направлялись, а було прийнято рішення №12269752/32227053 від 26.12.2024 про відмову у реєстрації вищевказаної ПН в ЄРПН.

Підставою відмови в оскаржуваному рішенні вказано «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства», що деталізовано в розділі "Додаткова інформація", а саме: платником податків надано товарно-транспортну накладну від 19.03.2024 №82, яка складена з порушенням норм Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (зі змінами та доповненнями).

Разом з цим, контролюючий орган не навів жодних пояснень стосовно значення товарно-транспортної накладної для вирішення питання про реєстрацію спірної податкової накладної, та не обґрунтував, чому наданих позивачем документів виявилося недостатньо, з огляду на те, що податкову накладну було складено за першою подією - отриманням попередньої оплати, факт якої підтверджується платіжним дорученням №225 від 29.02.2024 та банківською випискою.

У спірному рішенні контролюючий орган також не зазначив, у чому саме полягає порушення позивачем вимог відповідного наказу, не конкретизував, які саме його положення не дотримано, та не навів обґрунтування того, яким чином такі порушення впливають на можливість реєстрації податкової накладної. Відтак, загальне посилання на недотримання вимог нормативно-правового акта без конкретизації допущених порушень не може вважатися належним мотивуванням рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів також зазначає, що за своєю правовою природою товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Тобто, транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт поставки (реалізації) товару.

Аналогічний правий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.08.2021 у справі № 640/18984/18, від 27.05.2021 у справі № 815/3170/16 та від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 02 березня 2023 року у справі №804/644/16, від 27 вересня 2023 року у справі №380/14750/21, саме наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З аналізу вищевикладеного слідує, що за певних умов товарно-транспортна накладна може оформлювати без дотримання форми, а саме за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

За таких обставин, з огляду на те, що податкова накладна №30 від 29.02.2024 була складена позивачем у зв`язку з отриманням попередньої оплати за товар, а не у зв`язку з наданням послуг з перевезення, колегія суддів вважає, що окремі недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної, навіть за їх наявності, не могли безумовно перешкоджати контролюючому органу встановити факт настання першої події, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, а саме отримання позивачем коштів як попередньої оплати за товар.

Пункт 5 Порядку №520 передбачає не вичерпний перелік документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, і за своїм змістом така норма стосується документів, які безпосередньо підтверджують дані, відображені у податковій накладній, а саме зміст, обсяг, номенклатуру тощо.

Колегія суддів наголошує, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду у такій категорії спорів (постанови від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 06.07.2023 у справі № 140/1986/22 тощо) здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Тобто податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Отже, посилання контролюючого органу на не підтвердження фактичного здійснення господарських операції є безпідставними, оскільки така оцінка не може бути надана під час розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а відповідні обставини можуть бути встановлені лише за наслідками документальної перевірки платника податків.

Верховний Суд в постанові від 29.01.2026 у справі №160/29956/24, за подібних обставин, вказав таке:

" Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку №1165.

Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Колегія суддів враховує, що в даному випадку, квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних не містила переліку документів, які необхідно було подати для прийняття контролюючим органом рішення про її реєстрацію.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд вважає, що відповідач рішення про відмову в реєстрації податкових накладних належним чином не обґрунтував".

Застосовуючи вищенаведений підхід Верховного Суду до обставин цієї справи, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає спірне рішення контролюючого органу протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки таке рішення не відповідає критерію обґрунтованості у зв`язку з відсутністю мотивації щодо впливу товарно-транспортної накладної, про яку вказано у спірному рішенні, на вирішення питання про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, та не зазначенням жодних мотивів неврахування наданих позивачем документів та пояснень.

З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що позивачем надано належні документи на підтвердження факту настання першої події, з якою закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань з ПДВ та обов`язок скласти податкову накладну.

В свою чергу відповідачем не наведено конкретних мотивів, які б свідчили про те, що надані позивачем документи не підтверджують отримання попередньої оплати або що така оплата не була пов`язана з постачанням товару за відповідним договором. Також відповідачем не зазначено, які саме відомості, наведені у поданих позивачем документах, є суперечливими, недостовірними чи такими, що не відповідають даним податкової накладної.

Суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 420/14943/21.

Разом з цим, при прийнятті спірного рішення №12269752/32227053 від 26.12.2024 про відмову в реєстрації ПН №30 від 29.02.2024 відповідачем 1 не надано правової оцінки фактичним обставинам справи (поданим документам, іншим доказам), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону.

Колегія суддів зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В свою чергу, у спірному випадку з настанням першої події, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, а саме отриманням позивачем попередньої оплати за товар, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою банку, у позивача виникли податкові зобов`язання з ПДВ, з якими було пов`язано складання спірної податкової накладної та подання її на реєстрацію в ЄРПН.

Суд апеляційної інстанції вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що на дату направлення податкової накладної на реєстрацію ТОВ "УКАГРОРЕСУРС" за попереднім місцем обліку було включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки зазначені обставини не були покладені контролюючим органом в основу оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Крім того, відповідне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості датоване 11.03.2024, тоді як спірну податкову накладну №30 складено 29.02.2024, тобто раніше дати прийняття такого рішення. Відтак, наведені відповідачем в апеляційній скарзі обставини не можуть бути використані як додаткове обґрунтування правомірності спірного рішення, оскільки не були підставою його прийняття та виникли пізніше дати складання податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Суд враховує сталу судову практику (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18 та від 23.01.2020 у справі №0840/2979/18 тощо), відповідно до якої критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Слід зазначити, що порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком №1246 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну. Отже такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Отже, такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 тощо).

Отже, враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №30 від 29.02.2024, складеної позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №30 від 29.02.2024.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище правильним є висновок суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні статті 139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 по справі № 440/8885/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий