Ухвала № 141373273 у справі № 160/27083/26 від 06.11.2026

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 листопада 2026 року м. Дніпро справа № 160/27083/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2026 р. в адміністративній справі №160/27083/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2026р. в адміністративній справі №160/27083/26 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , пред`явлені ним до Головного управління Пенсійного фонду України.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу, яка ухвалою від 23 жовтня 2026 р. була залишена без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам, встановленим частиною 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною ухвалою скаржнику було запропоновано у десятиденний строк з дати її отримання надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1 597,44 грн. або клопотання про звільнення від сплати судового збору із зазначенням підстав для звільнення, підтверджених відповідними доказами.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху була доставлена до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - Райзмана О.Я. 26 жовтня 2026 р. о 12 год. 24 хв.

Скаржником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" із посиланням на те, що він є особою похилого віку, не працює, не отримує пенсію та не має інших доходів, а розмір судового збору перевищує 5% його річного доходу за попередній 2025 рік, що підтверджується відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 р. (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість якого пов`язується із майновим станом особи.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 липня 2026 р. у справі №990/69/26 вказано, що копія витягу з Державного реєстру фізичних осіб - платників про суми виплачених доходів та утриманих податків не є належним доказом майнового стану особи, бо вона не виключає наявності інших джерел доходу.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, колегія суддів вважає, що наданий ОСОБА_1 витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2025 рік не підтверджує в повній мірі його майновий статус через відсутність відомостей про інші джерела доходу, зокрема, за місцем його постійного проживання в державі Ізраїль.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частиною 8 цієї ж статті передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

У зв`язку із тим, що станом на 06 листопада 2026 р. недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2026 р. в адміністративній справі №160/27083/26 - повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили 06 листопада 2026 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий