ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
10 листопада 2026 року м. Дніпро справа № 340/3325/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі №340/3325/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при здійсненні перерахунку з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Кіровоградській області» від 05.08.2021 №9688 та нарахуванні щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 20.12.2024 на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Кіровоградській області» від 05.08.2021 №9688 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 при нарахуванні щомісячної доплати в сумі 2000 грн без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Допущено рішення суду до негайного виконання в межах стягнення платежу за один місяць пенсійного забезпечення.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
25 вересня 2025 року позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішення суду відповідачем не виконується в повному обсязі, а посилання пенсійного органу на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 не може бути підставою для відтермінування виконання судового рішення.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито заходів, спрямованих на виконання судового рішення, оскільки відповідно до листа від 25.08.2025 №7086-7616/К-04/8-1100/25 позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати у розмірі 261764,83 грн, яка підлягає виплаті в порядку черговості. Суд дійшов висновку, що відсутність фактичної виплати коштів за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та вільного обсягу фінансових ресурсів не свідчить про умисне невиконання судового рішення, а тому підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував спеціальних положень частини першої статті 382 КАС України, відповідно до яких у справах щодо перерахунку та виплати пенсій суд за письмовою заявою особи зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Також зазначає, що сума доплати 261764,83 грн, на яку послався суд першої інстанції, стосується виконання іншого судового рішення рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №340/10716/21 за період з 01.12.2019 по 31.03.2022, а не рішення від 23.06.2025 у справі №340/3325/25.
При цьому, як зазначає апелянт, у листі відповідача від 25.08.2025 вказано, що питання виконання рішення суду у справі №340/3325/25 буде розглядатися після доопрацювання програмного забезпечення.
Звертає увагу, що рішення суду набрало законної сили 24.07.2025, однак відповідачем виконано його лише в частині негайного виконання, тоді як решта зобов`язань залишилася невиконаною.
Крім того, апелянт посилається на обов`язковість судових рішень, закріплену статтями 129-1 Конституції України, 14, 370 КАС України, а також практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості невиконання остаточних судових рішень.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Водночас абзацом другим частини першої статті 382 КАС України встановлено спеціальне правило, згідно з яким в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, законодавець розмежував випадки факультативного та обов`язкового застосування судового контролю.
У загальній категорії адміністративних справ встановлення судового контролю є правом суду, тоді як у справах щодо пенсійних та інших соціальних виплат за наявності письмової заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення, встановлення такого контролю є обов`язком суду.
Наведені положення статті 382 КАС України викладені в редакції Закону України від 21 листопада 2024 року №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19 грудня 2024 року.
Отже, на момент звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю та її розгляду судом першої інстанції діяла редакція статті 382 КАС України, яка передбачала обов`язкове встановлення судового контролю у справах щодо перерахунку та виплати пенсій за письмовою заявою заявника.
При цьому положення абзацу другого частини першої статті 382 КАС України не ставлять обов`язок суду встановити судовий контроль у залежність від доведення позивачем умисного ухилення відповідача від виконання судового рішення, тривалості такого невиконання або наявності вини посадових осіб суб`єкта владних повноважень.
Визначальними умовами застосування цього процесуального механізму є належність спору до відповідної категорії адміністративних справ та наявність письмової заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №340/3325/25 вирішено спір щодо перерахунку та виплати пенсії позивача.
25.09.2025 позивач звернувся із письмовою заявою про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
Отже, спірні правовідносини належать до категорії справ, визначених абзацом другим частини першої статті 382 КАС України, а позивач реалізував передбачене цією нормою процесуальне право на звернення із відповідною заявою.
За таких обставин суд першої інстанції мав застосувати спеціальні приписи частини першої статті 382 КАС України та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу й на обставини, пов`язані з фактичним виконанням судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 набрало законної сили 24.07.2025.
Позивач зазначає, що 08.07.2025 пред`явив виконавчий лист до органу державної виконавчої служби, а 14.07.2025 відкрито виконавче провадження №78600346.
Суд першої інстанції, відмовляючи у встановленні судового контролю, послався на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 25.08.2025 №7086-7616/К-04/8-1100/25, відповідно до якого позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати у розмірі 261764,83 грн, яка підлягає виплаті в порядку черговості.
Проте, як обґрунтовано зазначає апелянт, наведена сума стосується виконання іншого судового рішення рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №340/10716/21, за період з 01.12.2019 по 31.03.2022.
Натомість предметом виконання у цій справі є рішення від 23.06.2025 у справі №340/3325/25, яким відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 20.12.2024 без обмеження її максимальним розміром із врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.
Таким чином, сам факт нарахування позивачу суми 261764,83 грн за іншим судовим рішенням не може свідчити про виконання рішення суду від 23.06.2025 у справі №340/3325/25.
Крім того, відповідно до доводів апеляційної скарги, у зазначеному листі відповідач повідомив, що питання виконання рішення суду у справі №340/3325/25 буде розглядатися після доопрацювання програмного забезпечення.
Наведене свідчить про те, що відповідач фактично не підтвердив виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії за період з 20.12.2024 на визначених судом умовах.
При цьому колегія суддів наголошує, що проведення перерахунку пенсії та визначення суми заборгованості саме по собі не є тотожним виконанню судового рішення в повному обсязі, якщо резолютивною частиною рішення передбачено не лише перерахунок, а й виплату належних позивачу сум.
Також посилання відповідача на необхідність доопрацювання програмного забезпечення не може саме по собі бути достатньою підставою для відтермінування виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання на організаційні або технічні труднощі у діяльності суб`єкта владних повноважень не звільняє його від обов`язку виконати судове рішення.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає право на виконання остаточного судового рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року наголошено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового розгляду.
У рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року Європейський суд з прав людини зазначив, що ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок, а держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або її органів.
Таким чином, обов`язковість виконання судових рішень є складовою права на судовий захист, а держава зобов`язана забезпечити реальне та своєчасне виконання остаточних судових рішень.
Колегія суддів звертає увагу, що метою судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, є забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення, а не встановлення вини посадових осіб суб`єкта владних повноважень чи притягнення їх до відповідальності.
При цьому зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення не означає автоматичного застосування до відповідача заходів примусу, а забезпечує можливість суду перевірити фактичний стан виконання рішення, з`ясувати причини його невиконання та оцінити вжиті суб`єктом владних повноважень заходи.
За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю з огляду на вчинення відповідачем певних дій щодо виконання судового рішення та відсутність доказів умисного ухилення від його виконання.
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24, відповідно до якої судовий контроль за виконанням судового рішення є самостійною процесуальною процедурою, що не залежить від застосування заходів примусового виконання такого рішення в порядку виконавчого провадження.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що звернення особи до суду із заявою про встановлення судового контролю та примусове виконання судового рішення органами державної виконавчої служби є окремими самостійними процедурами, які можуть застосовуватися одночасно. При цьому КАС України не встановлює обов`язку особи попередньо звернутися до органу державної виконавчої служби, відкрити виконавче провадження або вичерпати всі передбачені законодавством заходи примусового виконання як передумову для встановлення судового контролю.
Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу, що на стадії розгляду заяви про встановлення судового контролю суд має з`ясувати наявність об`єктивних обставин, які ставлять під сумнів належне виконання судового рішення, зокрема ознак його невиконання або неповного виконання. Натомість остаточна оцінка причин невиконання рішення, складності процедури його реалізації та обставин, які перешкоджають його виконанню, належить до наступної стадії судового контролю - розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення. Покладення на особу, на користь якої ухвалено судове рішення, обов`язку вже на стадії розгляду заяви довести вжиття всіх можливих заходів примусового виконання фактично перекладає на неї тягар доказування та звільняє суб`єкта владних повноважень від належного процесуального обов`язку звітувати про виконання судового рішення.
Застосовуючи наведені висновки до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що позивач не був зобов`язаний очікувати результатів виконавчого провадження № 78600346 або вичерпання державним виконавцем усіх заходів примусового виконання для звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю. Сам факт відкриття виконавчого провадження не виключає можливості одночасного застосування судового контролю.
Більше того, у цій справі наявні об`єктивні обставини, які ставлять під сумнів належне виконання судового рішення від 23 червня 2025 року у справі № 340/3325/25. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що Пенсійним фондом повідомлено про необхідність оновлення програмного забезпечення для опрацювання питання виконання зазначеного судового рішення. Водночас наведені пояснення самі по собі не підтверджують фактичного виконання рішення в повному обсязі.
При цьому посилання суду першої інстанції на проведення перерахунку пенсії та обчислення заборгованості в сумі 261 764,83 грн не може свідчити про виконання судового рішення саме у справі № 340/3325/25, оскільки зазначена сума стосується виконання іншого судового рішення від 24 січня 2022 року у справі № 340/10716/21. Отже, ці обставини не підтверджують належного виконання рішення, судовий контроль за яким просить встановити позивач.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини стосуються перерахунку та виплати пенсії, а тому підлягає застосуванню спеціальне положення абзацу другого частини першої статті 382 КАС України, відповідно до якого за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення у такій категорії справ, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Отже, у цій категорії справ законодавець установив не дискреційне право суду, а імперативний обов`язок установити судовий контроль за наявності відповідної письмової заяви.
Вирішуючи питання щодо строку подання звіту про виконання судового рішення, колегія суддів ураховує, що відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України строк подання звіту визначається судом та не може бути меншим ніж десять календарних днів і більшим ніж три місяці з дня отримання відповідної ухвали.
Позивач у заяві про встановлення судового контролю просив зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом десяти календарних днів. Водночас визначення конкретного строку для подання такого звіту належить до процесуальних повноважень суду, який має враховувати характер зобов`язань, покладених на суб`єкта владних повноважень судовим рішенням, обсяг необхідних для його виконання дій та реальну можливість підготувати належний звіт у встановлений строк.
У цій справі судове рішення передбачає перерахунок пенсії позивача з урахуванням відповідної довідки, встановленої щомісячної доплати у розмірі 2000 грн та виплату належних сум без обмеження максимальним розміром пенсії. З огляду на характер зазначених зобов`язань, необхідність перевірки фактичного стану їх виконання, а також надані відповідачем пояснення щодо опрацювання питання виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що строк у десять календарних днів є недостатнім для підготовки повного та обґрунтованого звіту.
Водночас установлення строку у тридцять календарних днів є співмірним із характером спірних правовідносин, забезпечує відповідачу реальну можливість підготувати звіт із належними підтвердними документами та не створює невиправданого зволікання із здійсненням судового контролю за виконанням судового рішення.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення заяви позивача в частині встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, однак визначає строк його подання у тридцять календарних днів з дня отримання копії судового рішення, а не десять календарних днів, як просив позивач.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 241- 243, 308, 315, 321, 322, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі №340/3325/25 - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №340/3325/25 - задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №340/3325/25.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №340/3325/25 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання копії цієї постанови.
У решті вимог заяви відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов