Рішення № 141373765 у справі № 641/6223/26 від 09.11.2026

Справа № 641/6223/26

Провадження № 2/641/4079/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.,

розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 31.10.2025-100001904 від 31.10.2025, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача

29.06.2026 представник позивача ТОВ «Споживчий центр» - Оболонкова Ю.В., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 31.10.2025-100001904 від 31.10.2025 в розмірі 35 040,00 грн., яка складається; 12 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 880,00 грн. - заборгованість за процентами, 2 160,00 грн. - заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості), 6 000,00 грн. - заборгованість за відсотками нараховані по ст. 625 ЦК України та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2025 між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір (оферти) № 31.10.2025-100001904. Договір підписано електронним підписом шляхом використання Кондратенко В.П. одноразового ідентифікатора Е467, який був надісланий на її номер мобільного телефону в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 12 000,00 грн. строком на 217 днів. Дата надання кредиту 31.10.2025, дата повернення кредиту 04.06.2026. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачена. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,72% = (18812,32/12000)/217 х 100%. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 9% від суми кредиту та дорівнюється 1 080,00 грн.. Комісія за надання нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") 1 080,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період (надалі - чергові Проценти), сплачуються в останній день чергового періоду; комісія за надання сплачується в останній день першого чергового періоду, комісія за обслуговування (надалі - чергова Комісія за обслуговування) сплачується в останній день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти; кількість платежів зі сплати Комісій - 3. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4441-11XX-XXXX-6901. Позивач зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 12 000,00 грн. шляхом їх перерахування відповідачу з використанням реквізитів електронного платіжного засобу відповідача 4441-11XX-XXXX-6901, вказані ним у акцепті кредитного договору № 31.10.2025-100001904. Відповідачка зобов`язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісії не виконала, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість в розмірі 35 040,00 грн., яка складається; 12 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 880,00 грн. - заборгованість за процентами, 2 160,00 грн. - заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості), 6 000,00 грн. - заборгованість за відсотками нараховані по ст. 624 ЦК України, а тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості.

Виклад позиції відповідача

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх недоведеність належними та допустимими доказами. В обґрунтування своїх заперечень відповідачка зазначила, що відповідно до положень статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в усній або письмовій (електронній) формі, а його зміст має бути зафіксований у відповідних документах, зокрема електронних, або засобами електронного зв`язку. При цьому особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначаються Законом України «Про електронну комерцію». Посилаючись на положення статей 626, 628, 638, 1048, 1054 ЦК України, відповідачка вказала, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитними коштами. Відтак для підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач повинен довести факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, погодження відповідних умов договору та належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів. Крім того, відповідачка звернула увагу на положення статей 76-81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Наголосила, що обов`язок подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог покладається саме на позивача, тоді як суд не вправі з власної ініціативи збирати докази на підтвердження його правової позиції, крім передбачених процесуальним законом випадків. Відповідачка зазначила, що належним підтвердженням наявності кредитної заборгованості та її розміру мають бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема, такі документи повинні містити обов`язкові реквізити, передбачені частиною другою статті 9 зазначеного Закону, які дозволяють встановити зміст та обсяг відповідної господарської операції, дату її здійснення та ідентифікувати осіб, відповідальних за її проведення.

На переконання відповідачки, саме на позивача покладається обов`язок доведення факту надання кредитних коштів, виникнення у відповідачки грошового зобов`язання, розміру основної заборгованості та нарахованих процентів. При цьому наведені обставини повинні підтверджуватися належними доказами, а не припущеннями чи твердженнями сторони позивача. Зазначила, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту отримання нею кредитних коштів від ТОВ «Споживчий центр», погодженого сторонами розміру процентів за користування кредитом, а також наявності та розміру заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором. З огляду на викладене відповідачка просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» у повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю.

Стислий виклад доводів відповіді на відзив

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» подав відповідь на відзив, у якій не погодився із запереченнями відповідачки, вважаючи їх необґрунтованими, та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що між сторонами укладено кредитний договір в електронній формі відповідно до вимог ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Укладення договору відбулося шляхом ознайомлення відповідачки з пропозицією кредитодавця, подання заявки на отримання кредиту та її підписання одноразовим ідентифікатором, надісланим у СМС-повідомленні на зазначений нею номер телефону. На думку позивача, такі дії підтверджують волевиявлення відповідачки, погодження всіх істотних умов кредитування та укладення договору в належній формі. Щодо доводів відповідачки про відсутність доказів отримання кредитних коштів представник позивача зазначив, що кредитні кошти були перераховані на вказаний відповідачкою картковий рахунок за допомогою інтернет-еквайрингу. На підтвердження виконання зобов`язань щодо надання кредиту позивачем подано первинний платіжний документ, який, на його переконання, є належним і допустимим доказом здійснення відповідної платіжної операції. Заперечуючи проти необхідності надання банківської виписки з рахунку відповідачки, представник позивача послався на положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо банківської таємниці. Зазначив, що ТОВ «Споживчий центр» є небанківською фінансовою установою, не має доступу до інформації про рух коштів за рахунками відповідачки та не може самостійно отримати відповідні банківські документи. Водночас відповідачка не надала виписки зі свого рахунку, яка б спростовувала факт зарахування кредитних коштів. Крім того, представник позивача зазначив, що під час оформлення кредитного договору відповідачка самостійно вказала реквізити платіжної картки, на яку мали бути перераховані кошти, а тому відсутність у наданому платіжному документі повного номера картки не свідчить про недоведеність факту видачі кредиту Щодо ідентифікації відповідачки представник позивача зазначив, що під час укладення кредитного договору її особу було ідентифіковано через систему BankID Національного банку України. На підтвердження цього до позовної заяви додано відомості щодо ідентифікації відповідачки, отримані у встановленому порядку. На думку представника позивача, зазначені відомості разом із документами про укладення електронного договору підтверджують належну ідентифікацію позичальниці та її участь в укладенні договору. Посилаючись на положення статей 12, 81, 89 ЦПК України та практику Верховного Суду, представник позивача наголосив, що відповідачка обмежилася формальним запереченням позовних вимог, не надавши доказів на спростування обставин, підтверджених позивачем. Вважав, що подані докази у своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми для встановлення факту укладення кредитного договору, надання кредитних коштів і виникнення у відповідачки зобов`язання щодо їх повернення.

З огляду на викладене просив суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» у повному обсязі та здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Процесуальні дії у справі

Слобідський районний суд міста Харкова ухвалою від 06.07.2026 прийняв позовну заяву до розгляду у спрощеному позовному провадженні та призначив судове засідання.

31.08.2026 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, представник позивача надав клопотання про витребування доказів у АТ «Універсал Банк».

Ухвалою суду від 24.09.2026 клопотання представника ТОВ «Споживчий центр» - Головач О.О. про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Витребувано у АТ «Універсал Банк», письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за період з 31.10.2025 та протягом наступних за цим днем 5 календарних днів.

29.09.2026 на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшли витребуванні докази, згідно ухвали суду від 24.09.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника, вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

ТОВ "Споживчий центр" (далі Товариство) та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 31.10.2025-100001904 (далі договір), шляхом пропозиції (оферти) на укладення такого кредитного договору Товариством 31.10.2025 та в подальшому акцептування ОСОБА_1 пропозиції Товариства (оферти).

Відповідно до п. 3.1-3.3.8 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредит надається на придбання для товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту: кредитна лінія; строк, на який надається Кредит: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти): встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно з п. 2-9 заявки від 31.10.2025 сума кредиту: 12 000,00 грн.. Строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 04.06.2026, Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується в чергових періодах, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі - "комісія") - 9 % від суми кредиту та дорівнює 1 080,00 грн.. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") 1 080,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі он-лайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України становить 170000% річних (п.17).

Згідно з відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4441-11ХХ-ХХХХ-6901.

З листа/повідомлення ТОВ ФК "Контрактовий дім" вбачається підтвердження платежів ТОВ "Споживчий центр" перерахування сум у розмірі 12 000,00 грн. на картку НОМЕР_1 (термінал № 1391, дата операції 31.10.2024 16:14:54, отримано 12000,00 грн., платник ТОВ «Споживчий Центр», ЄДРПОУ 37356833 надавач платіжних послуг платника ТОВ ФК «Контрактовий дім», отримувач ОСОБА_1 , IBAN/номер картки НОМЕР_1 , призначення платежу видача за договором кредиту № 31.10.2025-100001904, ІД операції [номер приховано]). Також вказане підтверджується листом АТ «Універсал Банк» від 29.09.2026 № БТ/Е-42650, згідно якого на ім`я ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та надано рух коштів по вказаній банківській карті за період з 31.10.2025 по 05.11.2025 та зарахування на картку грошових коштів в сумі 12000 грн.

Відповідно до розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 31.10.2025-100001904 від 31.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 12 000,00 грн. основний борг, 14 880,00 грн. відсотки, 2 160,00 грн. комісія за обслуговування, 6 000,00 грн. відсотки за ст. 625 ЦК України.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)(ч. 1статті 530 ЦК України).

Відповідно до статті 525, частини 1 статті 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 ЦК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з аналізу наведених норм права та матеріалів справи, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Доводи відповідачки про недоведеність факту укладення нею кредитного договору суд відхиляє з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 31.10.2025-100001904 від 31.10.2025 складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) та інформаційного повідомлення позичальника. Ці документи підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором E467. Паспорт споживчого кредиту, який містить усі істотні умови кредитування, підписаний одноразовим ідентифікатором A467. Згідно з відомостями, отриманими позивачем з центрального вузла Системи BankID Національного банку України, позивач є абонентом-надавачем послуг цієї системи з 26.10.2020. За цими відомостями прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, РНОКПП, паспортні дані (серія НОМЕР_3 , виданий 31.05.2006), адреса реєстрації та номер телефону користувача ( НОМЕР_4 ) повністю збігаються з даними позичальника, зазначеними в договорі. Доказів того, що одноразові ідентифікатори чи її персональні дані використала третя особа, вона до суду не подала. Підписання договору одноразовим ідентифікатором неможливе без реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та отримання коду на вказаний позичальником засіб зв`язку. З огляду на це суд дійшов висновку, що кредитний договір укладено відповідачкою в електронній формі з дотриманням вимог статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема суми кредиту, строку, розміру процентів та порядку їх сплати. Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Суд критично оцінює доводи відповідачки про недоведеність факту отримання нею кредитних коштів з огляду на таке.

Так, квитанцією до платіжної інструкції № 20392-1391-312199859 від 31.10.2025 підтверджується перерахування ТОВ «Споживчий центр» через надавача платіжних послуг ТОВ ФК «Контрактовий дім» 12 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 31.10.2025-100001904». Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 29.09.2026 № БТ/Е-42650, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів, платіжну картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). З долученої до листа виписки вбачається, що 31.10.2025 о 16:14:56 на цю картку зараховано 12 000,00 грн з позначкою «Від: Mfo Shvydko», а в подальшому власник картки цими коштами розпорядилася. Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що 30.11.2025 в рахунок погашення заборгованості за договором надійшов платіж у сумі 4 800,00 грн, що відповідає розміру першого чергового платежу за графіком.

Посилання відповідачки на те, що належними доказами надання кредиту та розміру заборгованості можуть бути лише первинні документи, оформлені за статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також на постанови Верховного Суду у справах № 755/2284/16-ц, № 200/5647/18, № 760/7792/14-ц, суд до уваги не бере. Висновки в зазначених справах стосуються правовідносин з банками, які обслуговують рахунок позичальника і обліковують на ньому кредитні операції. У цій справі позивач є небанківською фінансовою установою, яка надала кредит без відкриття позичальнику рахунку, шляхом перерахування коштів на картку, емітовану іншим банком. Подані позивачем платіжний документ, відповідь банку-емітента та виписка за карткою в сукупності з умовами договору є достатніми для висновку про отримання відповідачкою кредиту.

Доводи відповідачки про те, що в позовній заяві не зазначено, коли саме вона отримала кредит, спростовуються змістом позову, в якому прямо вказано дату надання кредиту 31.10.2025. Посилання відповідачки на ст. 512 ЦК України щодо заміни кредитора в зобов`язанні не стосуються предмета спору, оскільки позивач є первісним кредитором за договором і право вимоги іншій особі не відступав.

Отже, відповідачка отримала кредит у сумі 12 000,00 грн, який зобов`язана була повернути згідно з графіком платежів не пізніше 04.06.2026. Цього зобов`язання вона не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість за тілом кредиту в сумі 12 000,00 грн, а тому позовні вимоги про стягнення цієї суми є обгрунтованими.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) доповнена частинами четвертою-п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Відповідно до ч.ч. 4, 5ст. 8 цього Закону денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/tЧ100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 31.10.2025, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до вимог ч. 4 ст. 8 Закону. При максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1% (ч. 5 ст. 8 Закону).

У п. 16 Договору визначено ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом, яка становить 3095,67%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 30 812,32 грн.. Загальні витрати за споживчим кредитом 18 812,00 грн..

Проценти нараховано відповідно до умов договору на неповернуту суму кредиту. За ставкою 1 % на день за перші три чергові періоди з 31.10.2025 по 31.01.2026 (93 дні) нараховано 11 160,00 грн, з яких 3 720,00 грн погашено платежем від 30.11.2025. За ставкою 0,5 % на день з 01.02.2026 по 04.06.2026 (124 дні) нараховано 7 440,00 грн. Разом заборгованість за процентами становить 14 880,00 грн. Проценти нараховано лише в межах строку кредитування, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Розмір процентів і порядок їх сплати сторони погодили в заявці та паспорті споживчого кредиту, підписаних відповідачкою, тому доводи відзиву про непогодження розміру процентів є безпідставними.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом.

Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд встановив таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Умови договору щодо розміру комісії та порядку її сплати були доведені до відома відповідача належним чином. З такими умовами відповідачка погодилася, а тому взяла на себе зобов`язання їх виконувати.

Враховуючи про сплату комісії за обслуговування кредиту в сумі 1 080,00 грн, яка встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості (тобто за Законом України "Про споживче кредитування" не є такими, що надаються безоплатно) не є такими, що не відповідають принципу справедливості, добросовісності та розумності в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо вимоги про стягнення відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Позивач щодо нарахування процентів за 625 ЦК України вказав, що відповідно до Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" пункт 6.1. Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", яким було передбачена заборона нарахування неустойки виключено і відповідно на підставі змін. За договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Вказані доводи позивача суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд враховує, що положеннями цивільного законодавства (ЦК України основний акт цивільного законодавства) передбачено звільнення боржника від сплати неустойки, а у разі її нарахування підлягає списанню. Указана норма є імперативною і підлягає безпосередньому застосуванню.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 зробив висновок, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки проценти за ст. 625 ЦК України за кредитним договором нараховані у період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку їх сплати на користь ТОВ "Споживчий центр" і суд вважає за можливе безпосередньо застосувати пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, оскільки саме вказаним положенням урегульовані спірні правовідносини.

Положення Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання щодо звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану, а норми ЦК України застосовуються безпосередньо до спірних правовідносин.

Отже, суд відхиляє посилання позивача на правомірність нарахування та заявлення до стягнення відсотків нарахованих за ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору та в добровільному порядку ухилялася від сплати заборгованості, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 31.10.2025-100001904 від 31.10.2025 у загальному розмірі 29 040,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 14 880,00 грн та заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2 160,00 грн. У задоволенні вимоги про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 6 000,00 грн суд відмовляє з підстав, наведених вище.

Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00118920 від 26.06.2026.

Загальний розмір заявлених позовних вимог становить 35 040,00 грн., з яких судом задоволено вимоги на суму 29 040,00 грн, що становить 82,88% від заявлених позовних вимог (29 040,00 грн. / 35 040,00 грн. х 100 %).

Таким чином, частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 206,50 грн (29 040,00 грн. / 35 040,00 грн. х 2 662,40 грн).

Крім того, позивач заявив до стягнення витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 116,58 грн. Ці витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову такі витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 96,62 грн (116,58 грн ? 82,88 %).

Керуючись статтями 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 31.10.2025-100001904 від 31.10.2025 задовольнити час тково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганська, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) заборгованість за кредитним договором № 31.10.2025-100001904 від 31.10.2025 у загальному розмірі 29 040 (двадцять дев`ять тисяч сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганська, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 206 (дві тисячі двісті шість) гривень 50 (п`ятдесят) копійок та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 96 (дев`яносто шість) гривень 62 (шістдесят дві) копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Повний текст судового рішення складено та підписано 09.11.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганська, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 )

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса; АДРЕСА_1 ).

Суддя Г.В.Кожихова