Рішення № 141373830 у справі № 644/11751/26 від 02.11.2026

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/11751/26

Провадження № 2-а/644/97/26

02.11.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова, у складі:

головуючого судді Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7807552 від 31.08.2026 про накладення на неї адміністративного стягнення в розмірі 425 грн 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП просить закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позову зазначила, що 31.08.2026 в м. Трускавець після зупинки транспортного засобу під її керуванням, інспектором Лаврись М.В. було складено оспорювану постанову щодо неї . В позові зазначено, що ОСОБА_1 запропонувала надати документи одразу після отримання обґрунтованої, чіткої підстави зупинки, проте отримати таку підставу так і не змогла по суті, чіткого та однозначного пояснення причин зупинки їй так і не було надано

впродовж усього спілкування з поліцейськими. Зазначає, що поліцейськими було безпідставно застосовано блокіратор колеса транспортного засобу. В позові ОСОБА_1 зауважує про недотримання інспектором поліції передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення. Зазначені обставини змусили позивачку звернутися до суду.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 07.09.2026 відкрито провадження по вищевказаній адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» представником Головного Управління Національної поліції у Львівській області - Паховичем А.А., що діє на підставі довіреності, подано відзив (вх.№32206/26) на позовну заяву з додатками, в якому представник відповідача не погодився із доводами позивача про безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності, вказавши на необґрунтованість тверджень позивача; представником відповідача наведено нормативно-правове обґрунтування на спростування доводів позивача. Не заперечуючи факту заявлення позивачкою клопотання про залучення адвоката під час розгляду справи, у відзиві зазначено, що реалізація права на захист «не означає автоматичного зупинення розгляду справи». Відповідач зазначає, що факт порушення позивачем п. 2.1. ПДР України встановлено на основі сукупності доказів, в т.ч. відеозаписом. Сторона відповідача вважає оспорювану постанову правомірною, а тому просить відмовити в задоволенні позову, (а.с.22-26).

09.09.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачкою ОСОБА_1 подано відповідь на відзив (вх.№37646/26), в якій позивачка наполягає на задоволенні позиву, мотивує свої доводи в тому числі тим, що вимога пред`явити документи не була похідною від законно зафіксованого порушення, а є наслідком зупинки, підстава якої не була доведена доїї відома в порядку, передбаченому статтею 35 Закону. Відповідно до правовоїпозиції, викладеної Верховним Судом у постановах від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17 та від 22.10.2019 у справі № 161/7068/16-а, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимога про пред`явлення документів є неправомірною. Наполягає на задоволенні позову, (а.с.30-32).

14.09.2026 через підсистему «Електронний суд» представником Головного Управління Національної поліції у Львівській області - Паховичем А.А., що діє на підставі довіреності, подано заперечення на відповідь на відзив (вх.№39038/26) , (а.с.34-38).

Через підсистему «Електронний суд» позивачка надала заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій на задоволенні позовних вимог наполягав, (вх. №42142/26), (а.с.49).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в адміністративному позові обставини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.08.2026 інспектором відділення поліції №2 (м. Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Лаврись М.В. складено постанову серії ЕНА № 7807552, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн (а.с.10). Згідно постанови, «31.08.2026 о 10 годині 57 хвилин в м. Трускацець , вул. Івана Мазепи, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Suzuki New sx4, д.н.з. НОМЕР_1 , не пред`явила на вимогу працівників поліції посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, чим порушила п.2.1 ПДР», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивачка ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7807552, оскаржила її в судовому порядку.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених в т.ч. статтею 126 КУпАП.

Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За пунктом 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством (пункт 1.9).

Відповідно до підпунктів «а», «б», «ґ» пункту 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб…; чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Як установлено частиною 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція №1395), поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в т.ч. і питання : 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до розділу III п.9 Інструкції №1395 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до розділу IV Інструкції №1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.

Суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Закріплений на законодавчому рівні механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності, серед іншого, передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; оголошення посадовою особою, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності; роз`яснення особі, яка бере участь у розгляді справи, її прав і обов`язків; заслуховування особи, яка бере участь у розгляді справи; дослідження доказів і вирішення відповідних клопотань.

Разом із цим, з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що поліцейським не було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивачки, на що власне вказувала ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позов.

Так, на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП відповідачем надано відеозапис із нагрудної камери поліцейського, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 7807552.

Дослідивши відеозапис з бодікамери, суд встановив, що інспектором патрульної поліції не дотримано порядок розгляду справи про адмінправопорушення, а саме на 11:01 хвилині ОСОБА_2 було заявлено інспектору клопотання про те, що вона бажає скористатися правом на захист. Зазначене клопотання лейтенант поліції Лаврись М.В. не розглянув, чим грубо порушив визначену законом процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, позбавивши позивачку можливості реалізувати свої права зокрема, право на отримання правової допомоги, право надання пояснень, заявлення клопотань, що мало б передувати факту складання постанови.

Повноваження органів публічної влади визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень і, як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права.

Принципи «правової процедури» застосовуються не тільки в процесуальному судочинстві, їх також дуже важливо застосовувати у досудовому порядку урегулювання спору (частина четверта статті 124 Конституції України), а також у всіх інших спорах між особою і суб`єктами владних повноважень, у яких здійснюються «правові процедури».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема розкрито елементи змісту принципів «належного врядування», які зобов`язують державні органи запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015р. № 1395 деталізує порядок дій з застосування КУпАП в частині розгляду справ про адміністративні правопорушення.

За відсутності доказів додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що поліцейський порушив право позивачки на отримання правової допомоги, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 18.02.2020 (справа 524/5741/16-а), а саме: не надання інспектором можливості реалізувати водію своє право на отримання правової допомоги є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За приписами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі № 524/832/17, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковим для врахування судом.

Дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності є важливою складовою дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

Саме в межах цієї доктрини у суду є обов`язок дослідити підстави та порядок проведення фактичної перевірки з метою уникнення несправедливого процесу в цілому, оскільки всі інші рішення пов`язані між собою та є похідними.

Оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення вищезазначеним критеріям не відповідає.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 7807552 від 31.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП прийнята з порушенням порядку та вимог, передбачених чинним законодавством. Відповідачем не дотримано вимог статей 248 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи про адміністративне правопорушення, вирішення такої в точній відповідності з законом, відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення - закриттю.

Тобто, з урахуванням наведених обставин, суд вважає, що є підстави для скасування постанови та задоволення позовних вимог. Підстав для вжиття заходів, передбачених ст. 249 КАС України суд не вбачає, право позивача відновлено шляхом скасування постанови та закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17 від 18.03.2020, розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення повинен складати 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Отже, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7807552 від 31.08.2026 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного Управління Національної поліції у Львівській області судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне Управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833, адреса: пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79000.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 02.11.2026. Повний текст рішення складено 09.11.2026.

Суддя В.О. Попова