Ухвала № 141373918 у справі № 645/10196/26 від 10.11.2026

Справа № 645/10196/26

Провадження № 2-з/645/37/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 р. м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Сілантьєва Е.Є., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 13.10.2026 звернулась до Немишлянського районного суду міста Харкова із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 майнову і моральну шкоду, завдану неправомірними діями відповідача у загальній сумі 1676 160 грн., з яких 558 720 грн. майнова шкода, 1117440 грн. моральна шкода.

09.11.2026 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ФОП ОСОБА_2 та державним реєстраторам прав на нерухоме майно відчужувати або здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_2 на праві власності.

Необхідність вжиття судом заходів забезпечення пред`явленого позову обґрунтовує тим, що В обґрунтування своєї заяви зазначила, що звернулася з позовом у якому просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 завдані його винними діями майнову та моральну (немайнову) шкоду на загальну суму 1 676 160 (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.). B ході спілкування позивачки ОСОБА_1 , як пацієнтки, з ФОП ОСОБА_2 протягом тривалого часу, а також в ході провадження досудового слідства у кримінальній справі №42025222020000011, порушеній за частиною першою статті 140 КК України, щодо неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, у якій позивач була визнана потерпілою, були викриті обставини що характеризують ФОП ОСОБА_2 як особу, яка ніколи не усвідомлює протиправність своїх дій. Відмовляється визнати, що своїми непрофесійними діями завдає фізичних і моральних страждань людям. При цьому ФОП ОСОБА_2 цинічно не визнає, що завдав пацієнту шкоди, і навіть не намагається прийняти хоч-які заходи для її виправлення, та глибоко впевнений у своїй безкарності. Всіляко намагається уникнути відповідальності за заподіяння шкоди людям, які постраждали від його винних дій. На даний момент квартира АДРЕСА_2 , належить відповідачу на праві особистої власності (єдиний власник). Крім зазначеного майна, у власності ОСОБА_2 перебуває, ще три об`єкта нерухомого майна, у тому числі житла. Превентивне обмеження права розпорядження одним із об`єктів нерухомого майна, не порушить конституційного права ФОП ОСОБА_2 на користування, у тому числі крім інших, і цим житлом, а лише обмежить можливості зловживання правом власності шляхом відчуження його з боку відповідача, з метою умисного ухилення від виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

З огляду на те, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України- позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози не виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Наведене свідчить про те, що захист прав та інтересів позивача стане неможливими без вжиття заходів забезпечення позову, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у випадку задоволення позову.

Підставою для оголошення заборони відчуження майна є докази, що свідчать про наявність такого майна, та його належність особі на праві власності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Наведене свідчить про те, що захист прав та інтересів позивача стане неможливими без вжиття заходів забезпечення позову, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у випадку задоволення позову.

Підставою для оголошення заборони відчуження майна є докази, що свідчать про наявність такого майна, та його належність особі на праві власності.

Згідно позовних вимог, предметом позову є стягнення з відповідача майнової і моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача у загальній сумі 1676160 грн., з яких 558720 грн. майнова шкода, 1117440 грн. моральна шкода.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру потек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 501273003 від 06.11.2026 власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 , для державної реєстрації було подано свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 29.10.2015, видавник: Харківське міське управління юстиції.

Враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення заборони на відчуження майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження майна є адекватним, співвідноситься з предметом позову, а тому зазначений захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення.

За таких обставин, накладення арешту шляхом заборони відчуження за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 40,2 кв. м. житловою площею 18,6 кв. м., власником якої зазначено ОСОБА_2 , є необхідним засобом забезпечення позову, який гарантуватиме ефективний захист і поновлення прав та інтересів заявника в разі задоволення позову.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

До такого висновку суд приходить, виходячи з розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, оскільки такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому, суд вважає, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди сторонам, оскільки заборона відчуження майна тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження. При цьому майно залишається у повному володінні та користуванні власника такого майна, та у разі відмови у позові заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову у вказаний вище спосіб.

Крім того, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149,150-153, 154, 157, 260-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження будь-яким способом на за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 40,2 кв. м. житловою площею 18,6 кв. м., яка належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 ).

Ухвалу про забезпечення позову направити для виконання до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відомості, що не проголошуються:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_2 адреса підприємницької діяльності: АДРЕСА_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .

Головуючий суддя -