Рішення № 141373929 у справі № 645/1615/26 від 09.11.2026

Справа № 645/1615/26

Провадження № 2/635/7002/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»,

представник позивача - Шох Ілля Володимирович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Таліон Плюс» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_2 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року у розмірі 25176,42 гривень. Крім того позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20 лютого 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № 843582310 у формі електронного документа з електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 8100,00 гривень з кінцевою датою повернення 22 березня 2030 року.

Грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту № НОМЕР_1 xx-xxxx-0630, яка була вказана відповідачем при укладанні договору. Відповідно до п. 5.3. договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, кредитодавець надав позичальникові грошові кошти у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності та платності. Позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути отриману суму кредиту та сплатити на користь кредитодавця проценти за користування кредитом і комісію за його надання у порядку, передбаченому договором та правилами надання коштів у кредит.

Нарахування процентів та інших платежів за користування кредитом здійснювалося з дати фактичного надання першого траншу до дня повного погашення заборгованості або до моменту припинення дії договору з будь-яких підстав. Проценти нараховувалися на фактичний залишок заборгованості позичальника за кожний день користування кредитом, відповідно до встановленої договором процентної ставки.

Розмір процентів, комісії та інших платежів, нарахованих позичальнику, визначається в електронній системі обліку кредитодавця та відображається в особистому кабінеті позичальника, що є частиною механізму електронної взаємодії сторін за договором.

Розділом 8 договору передбачений розмір процентів та вартість послуг за користування кредитними коштами:

- за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено;

- проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Водночас, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього договору;

- кінцева дата повернення кредиту - 22 березня 2030 року;

- базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних;

- комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу;

- на момент укладення цього договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. Дисконтний період не є загальним строком дії договору. Після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно, як плата за надану позику (кредит);

- у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 22 березня 2025 року, кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку. Зменшення розміру індивідуальної процентної ставки, у разі використання позичальником промокоду, відбувається починаючи з дати використання промокоду і до дати закінчення дії знижки, що надається згідно з умовами промокоду. Використання промокоду з метою зменшення розміру індивідуальної процентної ставки відбувається виключно після здійснення позичальником всіх необхідних для пролонгації оплат;

- про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті. Сторони погодили, що у разі користування кредитом після 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається. Перерахунок зобов`язань позичальника по оплаті процентів під базову проценту ставку, при користуванні кредитом або несплаті нарахованої комісії за надання кредиту після спливу 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду може здійснюватися, на вибір кредитодавця, за весь строк дисконтного періоду або лише за останні 30 календарних днів дії дисконтного періоду. Застосування знижок передбачених цим договором є правом, а не обов`язком кредитодавця, за винятком повного дострокового погашення кредиту та сплати нарахованої комісії за надання кредиту позичальником протягом 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду кредитування;

- відповідно до умов договору визначено проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні.

Відтак перерахунок зобов`язань позичальника по оплаті процентів під базову проценту ставку, при користуванні кредитом здійснено після закінчення дисконтного періоду.

Договір № 843582310 набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У п. 7.3. Договору визначена кінцева дата повернення (виплати) кредиту. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.

Відповідно до розділу 9 договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору. В тому числі кредитодаведь має право направляти інформаційні повідомлення, щодо виконання цього договору (в тому числі під час взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості) позичальнику в електронному вигляді через особистий кабінет та/або на електронну пошту та/або у вигляді sms-повідомлень на номер телефону, вказаний у заявці та/або в месенджері.

Відтак, відповідач зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було достроково розірвано договір шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення.

З 18 вересня 2025 року припинилося право позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених договором.

Так, зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 29226,42 гривень. Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості вказаний, однак, позивач не включає їх до розміру позовних вимог.

Водночас нарахування процентів за базовою ставкою не є застосуванням штрафних санкцій (штрафу/пені), а є платою за фактичне користування кредитними коштами. Позивач, керуючись статтею 624 ЦК України, не включає до позовних вимог штрафні санкції, передбачені договором, а отже, до цих вимог не застосовуються положення Закону України "Про захист прав споживачів" щодо непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання зобов`язання за договором (що стосуються виключно штрафних санкцій).

22 квітня 2025 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги за Договором № 843582310 до ТОВ «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/32.

На виконання вимог статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» та у спосіб, узгоджений сторонами у договорі, товариство повідомило позичальника про відступлення права вимоги шляхом відправлення електронного листа на електронну адресу, зазначену ним при укладанні договору. згідно з п. 4.1. договору факторингу наявне право вимоги переходить від товариства до позивача з моменту підписання реєстру прав вимоги.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем в позовній заяві становить - 25176,42 гривень, з яких:

-заборгованість по кредиту - 8100,00 гривень;

-заборгованість по процентам за користування кредитом - 16590,42 гривень;

-заборгованість по комісії за надання кредиту - 486,00 гривень.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Рух справи

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 09 березня 2026 року позовну заяву ТОВ «Таліон Плюс» направлено за підсудністю Київського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2026 року витребувано у Державної міграційної служби України інформацію щодо зареєстрованого місця проживання/перебування ОСОБА_2 .

На виконання ухвали Київського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2026 року, 28 квітня 2026 року надійшла запитувана інформація від Державної міграційної служби України.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 04 травня 2026 року справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2026 року, зазначена справа передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 вересня 2026 року, задоволено клопотання представника позивача Шоха І.В. про витребування доказів, витребувано у АТ «Універсал Банк» виписку про рух грошових коштів за 20 лютого 2025 року по банківському рахунку за карткою № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

На виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 01 вересня 2026 року, 07 вересня 2026 року до суду від АТ «Універсал Банк» надійшла запитувана інформація.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача Шох І.В. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

20 лютого 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № 843582310 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

ОСОБА_2 підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора FEFK.

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору, визначається, що з метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та строк оплати обов`язково платежу по процентам за користування кредитом. Протягом обраного строку застосуються спеціальні умови користування кредитом - дисконтний період. Позичальник має право ініціювати отримання другого та наступних траншів у межах максимально доступної позичальнику суми кредиту, що визначена кредитодавцем в результаті проведення перевірки кредитоспроможності позичальника. Сума кредиту що неповернута позичальником за цим договором у будь-який момент протягом строку його дії не може перевищувати максимального розміру кредиту, що встановлений кредитодавцем для продукту «Смарт» та який зазначається на офіційному сайті кредитодавця.

Кредитодавець в якості суб`єкта первинного фінансового моніторингу до укладення договору та встановлення ділових відносин здійснив всі необхідні дії спрямовані на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, в тому числі здійснив заходи належної перевірки особи позичальника, в тому числі позичальнику запропоновано здійснити ідентифікацію технічними засобами, що використовуються кредитодавцем. Верифікація позичальника здійснена шляхом отримання інформації про позичальника з офіційного та/або надійного джерела, а саме наступним способом: спосіб верифікації - система BankID НБУ; дата отримання інформації - 05.08.2024; ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації - 475f4aca-73d2-446a-9f1e-26c8fb0171b9.

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з правилами надання коштів та банківських металів у кредит, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Заповненням заявки на отримання грошових коштів у кредит від 20 лютого 2025 року, ОСОБА_2 заявила про бажання отримання кредитних коштів у розмірі 8100,00 гривень. Також у заявці ОСОБА_2 вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, місце реєстрації/проживання та номер банківської картки НОМЕР_2 для перерахування коштів.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 843582310, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Згідно з п. 2.2 договору № 843582310, загальний розмір кредиту за цим договором становить 8100,00 гривень.

Розділом 3 договору № 843582310 визначено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування (період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку дії договору), протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Сторони погодили, що у встановлений 30-ти денний строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою:

Z = 30 - (Х - Y), де:

Z - кількість днів, на які продовжується дисконтний період;

х - поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду;

Y - дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця).

При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо y > x, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1944,00 гривень та нараховану комісію за надання кредиту у розмірі 486 гривень. Про суму нарахованих процентів та комісії, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій, позичальник інформується через особистий кабінет. У разі отримання додаткового траншу протягом визначеного на момент укладення договору дисконтного періоду, сума нарахованих процентів та комісії, яку необхідно сплатити для першої пролонгації також зазначається у особистому кабінеті позичальника. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема комісії за надання кредиту та неустойки). Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору

Відповідно до пункту 5.1. договору № 843582310 кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11xx-xxxx-0630, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно з пунктами 7.1. - 7.5. договору № 843582310 рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 22 березня 2025 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

-закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору;

-ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 22 березня 2030 року.

Проценти за договором сплачуються в наступному порядку:

- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору;

- після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно;

Комісію за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування, визначеного на момент укладення договору, а саме 22 березня 2025 року. У випадку отримання протягом дисконтного періоду кредитування додаткових траншів, комісія, що нараховується за видачу таких траншів, повинна бути сплачена позичальником в першу після отримання траншу обов`язкову дату платежу по договору, але не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування (визначеного на момент укладення відповідної додаткової угоди з урахуванням можливих пролонгацій).

Згідно з пунктом 8.3. договору № 843582310 базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Відповідно до пункту 8.5. договору № 843582310, розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 486 гривень.

У пункті 8.7. договору № 843582310 сторони погодили, що за умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма отриманими траншами протягом 6 календарних днів після дати закінчення дисконтного періоду кредитування, кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом наступним чином:

- за період від 20 лютого 2025 року до 22 березня 2025 року (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 18,37% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,80 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 292,00 відсотків річних;

- у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 22 березня 2025 року кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку. Зменшення розміру індивідуальної процентної ставки, у разі використання позичальником промокоду, відбувається починаючи з дати використання промокоду і до дати закінчення дії знижки, що надається згідно з умовами промокоду. Використання промокоду з метою зменшення розміру індивідуальної процентної ставки відбувається виключно після здійснення позичальником всіх необхідних для пролонгації оплат.

У пункті 9.1.1. договору № 843582310 визначено, що кредитодавець має право, зокрема:

- в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у заявці на отримання кредиту, та/або отримання негативної інформації про позичальника в бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання договору в порядку передбаченому договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів позичальником, та/або виявлення факту ініціювання переказу отриманого за цим договором кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх;

- у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

Розділом 11.1 договору № 843582310 визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.

У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткової угоди для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Кредитодавець не має права в односторонньому порядку продовжувати строк кредитування, установлений договором, та строк дії договору.

З паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 843582310 від 20 лютого 2025 року, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9589, вбачається, що ОСОБА_2 надано кредит у виді кредитної лінії з сумою/лімітом кредиту 8100,00 гривень на споживчі потреби; строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення); спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом переказу грошових коштів позичальнику після заповнення заявки на сайтах www.moneyveo.ua, www.moneyveo.com.ua, www.moneyveo.co або в мобільному додатку (особистому кабінеті позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів; базова процентна ставка: 357,70% (при виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня дисконтної ставки: 3,65% - 357,70%, або індивідуальної ставки: 321,20% - 357,70%); комісія за надання кредиту - 486,00 гривень.

На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 20 лютого 2025 року перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_4 грошові кошти в розмірі 8100,00 гривень, що підтверджується:

- листом ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-757 від 06.09.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, відповідно до якого ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції 51e40fa6-566a-4e39-a569-5573120e0fe5; платник ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога»; номер транзакції 44003-72285-33783; дата/час здійснення переказу 20 лютого 2025 року; номер платіжної картки отримувача НОМЕР_4 ; код авторизації 992444; призначення переказу Credit transaction [номер приховано] Бакшеєва Катерина Сергіївна Договір (оферта): 843582310 від 20.02.2025;

- довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», відповідно до якої на виконання кредитного договору № 843582310 від 20.02.2025, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: особа отримувача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; рахунок/платіжна карта отримувача: 4441-11XX-XXXX-0630; сума платіжної операції: 8100,00 гривень; ідентифікатор платіжної операції: 44003-72285-33783; дата ініціювання платіжної інструкції: 20.02.2025 9:40:27; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 20.02.2025 9:40:34.

- листом АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-38889 від 07 вересня 2026 року та випискою про рух кошті по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів, відповідно до якого 20 лютого 2025 року о 09:40:29 надійшли грошові кошти у розмірі 8100,00 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідачу за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року за період з 20 лютого 2025 року по 22 квітня 2025 року нараховано заборгованість: 8100,00 гривень - по тілу кредиту; 4842,18 гривень - за процентами; 486,00 гривень - по комісії за видачу кредиту; 4050,00 гривень - неустойка.

22 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) було укладено договір факторингу № МВ-ТП/32, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

30 квітня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» здійснено оплату на рахунок ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № МВ-ТП/32 від 22 квітня 2025 року у розмірі 3474941,01 гривень.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 22 квітня 2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/32 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року.

22 квітня 2025 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» складено повідомлення про відступлення права вимоги на ім`я відповідача ОСОБА_2 , але позивачем не надано доказів направлення відповідачу вказаного повідомлення, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Також до матеріалів справи позичаем долучені повідомлення про дострокове розірвання договору та досудова вимога на ім`я відповідача, проте позивачем не надано доказів їх направлення відповідачу.

Як слідує з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 843582310 заборгованість ОСОБА_2 станом на 17 вересня 2025 року не погашена і становить 29226,42 гривень, яка складається з:

- заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8100,00 гривень;

- заборгованості за процентами у розмірі 16590,42 гривень;

- заборгованості по комісії за видачу кредиту у розмірі 486,00 гривень;

- заборгованості за неустойкою у розмірі 4050,00 гривень.

Водночас позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року у розмірі 25176,42 гривень без урахування неустойки.

Як слідує з відповіді Державної міграційної служби України, наданої на виконання ухвали Київського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2026 року, ОСОБА_2 , 29 червня 2006 року, РНОКПП: НОМЕР_3 , змінила прізвище на ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору № 843582310 від 20 лютого 2025 року, укладеного ОСОБА_2 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_2 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав його у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Перерахування ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відповідачу кредитних коштів у розмірі 8100,00 гривень підтверджується:

- листом ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-757 від 06.09.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, відповідно до якого ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції 51e40fa6-566a-4e39-a569-5573120e0fe5; платник ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога»; номер транзакції 44003-72285-33783; дата/час здійснення переказу 20 лютого 2025 року; номер платіжної картки отримувача НОМЕР_4 ; код авторизації 992444; призначення переказу Credit transaction [номер приховано] Бакшеєва Катерина Сергіївна Договір (оферта): 843582310 від 20.02.2025;

- довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», відповідно до якої на виконання кредитного договору № 843582310 від 20.02.2025, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: особа отримувача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; рахунок/платіжна карта отримувача: 4441-11XX-XXXX-0630; сума платіжної операції: 8100,00 гривень; ідентифікатор платіжної операції: 44003-72285-33783; дата ініціювання платіжної інструкції: 20.02.2025 9:40:27; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 20.02.2025 9:40:34.

- листом АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-38889 від 07 вересня 2026 року та випискою про рух кошті по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів, відповідно до якого 20 лютого 2025 року о 09:40:29 надійшли грошові кошти у розмірі 8100,00 гривень.

Отже, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року та надало відповідачу грошові кошти в сумі 8100,00 гривень.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт правонаступництва за яким від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право кредитора за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Таліон Плюс» надало два розрахунки заборгованості за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року, за якими заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 8100,00 гривень, заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 486,00 гривень, заборгованість за процентами нарахована за період з 20 лютого 2025 року по 17 вересня 2025 року та становить 16590,42 гривень.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані ОСОБА_2 з 20 лютого 2025 року по 22 березня 2025 року у розмірі 64,80 гривень на день (що відповідає визначеній у п. 8.7.1 договору ставці 0,80% від суми кредиту), 26 березня 2025 року нараховано 317,52 гривень процентів, у подальшому з 27 березня 2025 року по 17 вересня 2025 року проценти нараховувались у розмірі по 79,38 гривень на день (що відповідає визначеній у п. 8.3 та п. 8.7.2 договору ставці 0,98% від суми кредиту).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 вказано щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

Відповідно до п. 11.1 договору № 843582310 від 20 лютого 2025 року договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Водночас, у межах загального строку дії договору тривалістю п`ять років визначено рекомендовану дату повернення всієї суми кредиту (дату закінчення дисконтного періоду) 22 березня 2025 року.

У заявці на отримання кредиту також вказано строк кредиту 30 днів.

У розділі 8 договору визначено дві різні процентні ставки: 0,80% (дисконтна, яка застосовується за умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма отриманими траншами протягом 6-ти календарних днів після дати закінчення дисконтного періоду кредитування) та 0,98% (базова) на день.

Тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими для розуміння споживача та двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо як розміру відсотків, так і строку дії договору. У такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» про те, що тлумачення договору має здійснюватися на користь споживача.

За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови договору, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. При вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Вказаних висновків дійшов Верховний Суд в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 07 вересня 2026 року при розгляді справи № 552/672/23.

Отже, враховуючи, що тлумачення змісту договору має здійснюватися на користь споживача, слід вважати, що строк повернення кредиту має відповідати даті закінчення дисконтного періоду.

Частини 1 статті 1048 та частина 1 статті 1054 ЦК України передбачають, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Водночас, матеріали справи не містять доказів продовження строку кредитування у порядку, визначеному договором, а саме оплати відповідачем всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань станом на 22 березня 2025 року, тобто на день закінчення дисконтного періоду, як і станом на 25 березня 2025 року день закінчення пільгового періоду, протягом якого кредитор приймає виконання як належне, а також активації ним функції продовження строку дисконтного періоду в особистому кабінеті позичальника.

Водночас суду не надано даних направлення позивачем відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору та досудової вимоги про дострокове повернення кредиту у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд висновує про те, що проценти за користування кредитом підлягають стягненню за період, визначений у договорі як дисконтний.

Як слідує зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, не здійснював оплату на погашення заборгованості, чим порушив умови кредитного договору.

Проте, право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором № 843582310 обмежене періодом кредитування з 20 лютого 2025 року до 22 березня 2025 року, що становить 30 днів.

Станом на 22 березня 2025 року заборгованість відповідача за тілом кредиту становила 8100,00 гривень, заборгованість зі сплати нарахованих процентів за період кредитування, з застосуванням визначеної п. 8.3. договороу базової процентної ставки 0,98% в день, складає 2381,40 гривень (8100,00 х 0,98% х 30 днів).

Надалі відсотки за користування кредитом продовжували нараховуватись кредиторами поза межами строку кредитування, що суперечить вимогам ЦК України, а тому відповідні вимоги задоволенню не підлягають.

Належним чином дослідивши та давши оцінку поданим доказам, врахувавши наведені вище норми права, суд висновує про те, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим позивач набув право вимагати повернення суми заборгованості по тілу кредиту, заборгованості по процентах та заборгованості по комісії. З огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру процентної ставки та періоду кредитування, розміру комісії за видачу кредиту, позивачем доведено суму заборгованості відповідача за кредитним договором № 843582310 у загальному розмірі 10967,40 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8100,00 гривень; заборгованості за процентами у розмірі 2381,40 гривень; заборгованості по комісії за видачу кредиту у розмірі 486,00 гривень, та яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позов частковому задоволенню.

Щодо витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

Матеріали справи свідчать про те, що інтереси ТОВ «Таліон Плюс» представляв адвокат Адвокатського об`єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій» Колінько А.В. на підставі договору про надання правничої допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, додаткової угоди № 2572 до нього від 26 грудня 2024 року та ордеру серії СВ № 1116266.

Як слідує з акту приймання-передачі наданих послуг, адвокатом надано ТОВ «Таліон Плюс» наступні послуги за надання правової допомоги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року: підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій протягом 4 годин вартістю 1000,00 гривень, підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) протягом 2 годин вартістю 500,00 гривень, підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду протягом 10 годин вартістю 3500,00 гривень, загалом вартістю 5000,00 гривень.

За результатами оцінки доказів щодо компенсації витрат на правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 02 грудня 2024 року між адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» в особі адвоката, керуючого партнера Колінько А.В. та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір про надання правничої допомоги № 5; 26 грудня 2024 року укладено додаткову угоду № 2572 до нього.

До суду надано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатом надано ТОВ «Таліон Плюс» наступні послуги за надання правової допомоги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року: підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій протягом 4 годин вартістю 1000,00 гривень, підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) протягом 2 годин вартістю 500,00 гривень, підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду протягом 10 годин вартістю 3500,00 гривень, загалом вартістю 5000,00 гривень.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 5000,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин. Судовий розгляд відбувався за відсутності сторін.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 5000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу ТОВ «Таліон Плюс» у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, водночас звертаючись до суду з позовом, позивач пред`явив вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 25176,42 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 10967,40 гривень, що становить 43,56% від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 1742,40 гривень (4000,00 х 43,56%).

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору

Згідно з платіжною інструкцією № 329 від 10 лютого 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Таліон Плюс» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 25176,42 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 10967,40 гривень, що становить 43,56% від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1159,74 гривень (2622,40 х 43,56%).

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» суму заборгованості за кредитним договором № 843582310 від 20 лютого 2025 року у розмірі 10967 (десять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) гривень 40 (сорок) копійок, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8100 (вісім тисяч сто) гривень 00 копійок, заборгованості за процентами у розмірі 2381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) гривня 40 (сорок) копійок, заборгованості по комісії за видачу кредиту у розмірі 486 (чотириста вісімдесят шість) гривень 00 копійок.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» витрати по сплаті судового збору в сумі 1159 (одна тисяча сто п`ятдесят дев`ять) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки та витрати на правничу допомогу в сумі 1742 (одна тисяча сімсот сорок дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статті 284-285 ЦПК України.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: місто Чернігів, вулиця Жабинського, будинок № 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко