Ухвала № 141373967 у справі № 646/13070/26 від 10.11.2026

Справа № 646/13070/26

Провадження № 2/646/7272/2026

У Х В А Л А

10 листопада 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 29.10.2026 вищезазначену позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала суду 30.10.2026 була доставлена позивачу та представнику позивача в електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

10.11.2026 до суду надійшла заява від представника позивача, яка зареєстрована під вх.№ 53439 від 10.11.2026. У вказаній заяві представник позивача просить суд поновити встановлений ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 30.10.2026 строк для усунення недоліків. В обґрунтування поданої заяви представник позивача посилається на те, що він ознайомився з ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова тільки 09.11.2026 року у зв`язку з обставинами, які об`єктивно унеможливили виконання вимог ухвали в зазначені строки. Зокрема, це систематичні проблеми, які виникають під час використання ЄСІТС «Електронний Суд», які істотно перешкоджають належному здійсненню процесуальних обов`язків.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи поданої заяви, приходить до наступних висновків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.

З метою забезпечення безперешкодного доступу до правосуддя цивільним процесуальним законодавством чітко регламентовані підстави та порядок залишення позову без руху.

За змістом ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України).

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

За положеннями статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Суд, дослідивши подану заяву про поновлення процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви та додані до неї документи, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення. Так, обґрунтовуючи необхідність поновлення встановленого судом строку, представник позивача посилається на те, що він ознайомився з ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова тільки 09.11.2026 року у зв`язку із систематичними технічними проблемами, які виникають під час користування ЄСІТС «Електронний Суд».

Водночас на підтвердження зазначених обставин представником позивача не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного ознайомлення з ухвалою суду та виконання вимог щодо усунення недоліків позовної заяви. Крім того, як убачається з довідки про доставку електронного документа, ухвалу суду від 30.10.2026 доставлено до електронних кабінетів як позивача, так і його представника.

Якщо позивач пропустив наданий судом строк і не усунув недоліки вчасно, суд не може його поновити. У такому разі суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви (або залишення без розгляду, залежно від стадії).

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви про поновлення процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Отже, враховуючи, що заявник у встановлений строк не усунув визначені в ухвалі про залишення його заяви без руху недоліки, суд приходить до висновку, що заяву необхідно вважати неподаною та повернути заявнику, роз`яснивши останньому, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Усенка Михайла Ігоровича про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.Є. Серпутько