Рішення № 141374083 у справі № 696/1456/26 від 09.11.2026

09.11.2026

Справа № 696/1456/26

Провадження № 2/696/951/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі

головуючої судді Ніколенко О.Є.,

секретаря Старущенко Н.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» звернулося до суду з вищевказаним позовом.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову, позивач вказує на те, що 23.11.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 642676324, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит, загальна сума якого складає 40902 грн.

27.01.2026 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/88, на виконання умов якого право вимоги за кредитним договором №642676324 від 23.11.2025, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Відповідач не виконувала взятих на себе кредитних зобов`язань, що стало підставою для дострокового розірвання кредитного договору 21.06.2026. Таким чином, станом на момент розірвання договору заборгованість відповідача за кредитним договором №642676324 від 23.11.2025 становить 118813,87 грн., з яких: 39999,38 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 76360,37 грн. заборгованість за відсотками, 2454,12 грн. заборгованість за комісією. У зв`язку з цим позивач просить суд задовольнити даний позов та стягнути з ОСОБА_1 наявну заборгованість у розмірі 118813,87 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 30.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано в АТ «СЕНС БАНК» інформацію про рух коштів по банківській картці відповідача.

09.10.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шокурова Ю.Л. надійшов відзив на позовну заяву, де просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання первісним кредитором своїх зобов`язань, при цьому не заперечуючи факт укладення вказаного кредитного договору. Також зазначає, що позивачем не надано підтвердження направлення відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору.

22.10.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де остання перш за все просить поновити строк для подання відповіді на відзив, оскільки він був пропущений з поважної причини, а саме зважаючи на те, що представник позивача територіально знаходиться в м. Чернігові та виконання професійних обов`язків ускладнювалося частими повітряними тривогам та необхідність дотримання заходів безпеки. По суті спору вказує, що позивачем як небанківською установою подані всі належні та допустимі докази виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором. Щодо дострокового розірвання договору вказує, що воно відбулося на умовах, визначених договором, а повідомлення про дострокове розірвання договору направлялося відповідачу електронною поштою та в особистий кабінет позичальника.

Представник позивач просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. У випадку неявки в судове засідання відповідача просить ухвалити заочне рішення.

Представник відповідача в судове засідання у відзиві просив розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 642676324, шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитного договору №642676324 від 23.11.2025 з додатками, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит, сума якого складає 10016 грн. на строк 5 років, відсоткова ставка 0,98%.

Додатковими угодами від 25.11.2025, 25.11.2025, 25.11.2025, 25.11.2025, 25.11.2025, 25.11.2025, 29.11.2025, 29.11.2025, 04.12.2025, 04.12.2025, 04.12.2025, 08.12.2025, 08.12.2025, 08.12.2025, 10.12.2025, 10.12.2025, 10.12.2025, 13.12.2025, 13.12.2025, 13.12.2025, 13.12.2025, 13.12.2025, 13.12.2025, 14.12.2025. 14.12.2025, 16.12.2025 до кредитного договору №642676324 від 23.11.2025 було збільшено розмір кредиту на 2048 грн, 1042 грн, 1042 грн, 1042 грн, 926 грн, 1026 грн, 1026 грн, 1026 грн, 500 грн, 1000 грн, 1000 грн, 1000 грн, 1950 грн, 1025 грн, 1025 грн, 1025 грн. 2075 грн, 1029 грн, 1029 грн, 1929 грн, 1030 грн, 1030 грн, 1030 грн, 1030 грн, 1030 грн, 1971 грн відповідно. Таким чином, загальна сума кредитування становить 40902 грн.

Відповідачем не оспорюється факт укладання кредитного договору та додаткових угод до нього.

З витребуваної виписки по картці, емітентом якої є АТ «СЕНС БАНК» та яка належить ОСОБА_1 , а також наданих позивачем довідок первісного кредитора про перерахування коштів позичальнику, вбачається, що на картковий рахунок відповідача дійсно були зараховані грошові кошти у загальному розмірі 40902 грн., що вказує на виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором та надання відповідачу у користування кредитних коштів.

27.01.2026 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/88, на виконання умов якого право вимоги за кредитним договором №642676324 від 23.11.2025, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», що підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги від 27.01.2026.

Відповідно до розрахунків заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 20.06.2026 заборгованість за кредитним договором № 642676324 від 23.11.2025, з урахуванням сплачених 1073 грн, становить 138813,56 грн., з яких: 39999,38 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 76360,37 грн. заборгованість за відсотками, 3454,12 грн. заборгованість за комісією, а також 19999,69 грн. неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчать реквізити та підпис сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні кредитного договору сторони досягли згоди щодо предмету та строку дії договору, порядку його укладення.

Отже, при підписанні договору відповідач була повністю ознайомлена із умовами кредитного договору № 642676324 від 23.11.2025.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Позивач вказує, що первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 40902 грн., однак останній не виконував належним чином зобов`язань щодо повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 138813,56 грн, що підтверджується розрахуном заборгованості за договором. При цьому позивач просить стягнути лише 118813,87 грн, тобто суму боргу без нарахованої неустойки, що узгоджується з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Сума заборгованості відповідачем ніяк не оспорюється.

Заперечуючи проти позовних вимог, сторона відповідача наголошує на відсутності у позивача підстав для дострокового розірвання кредитного договору, зазначаючи, що матеріали справи не містять доказів направлення досудової вимоги на її електронну пошту. Ці твердження сторони відповідача є безпідставними з огляду на таке.

Договір кредитної лінії № 642676324 від 23.11.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладений в електронній формі шляхом обміну даними між кредитодавцем та позичальником - направлення електронних повідомлень з використанням електронної пошти та мобільного телефону користувача, які вказані у заяві на отримання кредиту та використовуються для входу в особистий кабінет (п. 4.10.4 - 4.11 договору). Окрім того, сторони під час укладання договору у п. 9.1.1.12 узгодили процедуру направлення інформаційних повідомлень щодо виконання цього договору позичальнику в електронному вигляді через особистий кабінет та/або на електронну пошту та/або у вигляді sms-повідомлень на номер телефону, вказаний у заявці та/або в месенджері.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Пунктом 9.1.1.7 договору визначено, що у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

Згідно з п. 7.2 договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; 7.2.2. ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або 9.1.1.7 договору.

Матеріали справи свідчать, що 21.06.2026 ТОВ «Таліон Плюс» направило на електронну адресу ОСОБА_1 , зазначену нею у кредитному договорі, повідомлення про дострокове розірвання договору № 642676324 від 23.11.2025, укладеного між відповідачкою та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з 21.06.2026 та вказало про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 138813,56 грн.

Заперечуючи отримання цього листа на електронну пошту, відповідачка належних доказів таких тверджень суду не надала, хоча мала відповідну можливість, будучи власником електронної скриньки. Позивач стверджував, що відповідне повідомлення додатково відображалось в особистому кабінеті первісного кредитора. Відповідачкою не надано також доказів відсутності цього повідомлення у її особистому кабінеті на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який створювався ОСОБА_1 з метою отримання кредитних коштів і доступ до якого вона мала безперешкодно.

Суд вважає, що, указуючи на відсутність у справі доказів направлення та отримання нею повідомлення про дострокове розірвання договору, відповідач застосовує концепцію «негативного доказу» при вирішенні цього спору (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13). Тобто, заперечуючи отримання повідомлення, ОСОБА_1 не надала належних доказів на підтвердження цих доводів. Позивачем надано лист від 21.06.2026 про дострокове розірвання договору, скерований на електронну адресу відповідачки, доводи про не направлення та неотримання якого у належний спосіб останньою не підтверджено. Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, відповідачка, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці твердження, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення.

Отже, суд вважає, що направленим на електронну адресу листом ТОВ «Таліон Плюс» відповідачку було повідомлено про дострокове розірвання з 21.06.2026 кредитного договору № 642676324 від 23.11.2025 та необхідність сплати достроково всієї суми заборгованості. Тобто, встановлений п. 7.2.2 договору строк у 30 календарних днів для сплати суми заборгованості обліковується саме з 21.06.2026 та мав сплинути 20.07.2026.

З позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» звернулося через систему «Електронний суд» 27.09.2026, отже позивачем не порушено строк (30 календарних днів), протягом якого відповідачка зобов`язана була здійснити платежі на повернення кредиту після отримання 21.06.2026 повідомлення про дострокове розірвання договору.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені кредитним договором належним чином не виконав.

Отже, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту підлягають повному задоволенню у розмірі 118813,87 грн., з яких: 39999,38 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 76360,37 грн. заборгованість за відсотками, 2454,12 грн. заборгованість за комісією.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат та витрат на правничу допомогу, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн. сплаченого судового збору, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265, ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором № 642676324 від 23.11.2025 у розмірі 118813 (сто вісімнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн 87 коп., з яких: 39999,38 грн заборгованість за основною сумою боргу, 76360,37 грн. заборгованість за відсотками, 2454,12 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09.11.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Є. Ніколенко