Рішення № 141374211 у справі № 703/7256/26 від 10.11.2026

Справа № 703/7256/26

2-о/703/222/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судових засідань Яковенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,

встановив:

09 листопада 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кримки Олександрівського району Кіровоградської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, Україна.

Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь померла ОСОБА_2 , яка доводиться заявнику дружиною. З метою отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 заявник звернувся до Смілянського відділу ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області із відповідною заявою. 03 листопада 2026 року заявником було отримано відмову у вчиненні державної реєстрації смерті, яка мотивована тим, що державна реєстрація смерті проводиться на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою. Надані заявником документів видані органом окупаційної влади, не є підставою для державно реєстрації смерті. Реєстрація смерті ОСОБА_2 у органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати смерть на підставі виданого окупаційною владою свідоцтва про смерть у заявника немає, так як ці документи не відповідають визначеній чинним законодавством формі для проведення державної реєстрації смерті, тому відновлення прав заявника не можливо в інший спосіб, як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку. Встановлення факту смерті заявнику необхідне для проведення реєстрації смерті дружини у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Райнов Г.С. у судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без його та заявника участі, на задоволенні заявлених вимог наполягає.

Представник заінтересованої особи - Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести без її участі, проти задоволення заяви не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Суд, врахувавши доводи заявника, викладені у заяві про встановлення факту смерті, та позицію заінтересованої особи, викладену у заяві, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Відділом РАЦС Смілянського міськвиконкому Черкаської області 16 серпня 1986 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб 16 серпня 1986 року, про що у цей же день в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №476. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.7).

Таким чином, заявник ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого, у відповідності до вимог ч.1 ст.317 ЦПК України, наділений правом на звернення до суду з даної заявою.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 99200001 Відділом записів актів громадянського стану Балаклавського району міста Севастополя Управління РАЦС міста Севастополя 03 квітня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Кримки Олександрівського районі Кіровоградської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь російська федерація, про що 03 квітня 2024 року складено запис акту про смерть №17024992000[телефон приховано] (а.с.8).

Станом на даний час м. Севастополь, Україна, тобто місце смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є тимчасово окупованою територією України.

Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Листом №847/23.13-04-06 від 03 листопада 2026 року Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовив ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті, зазначивши, що відділом державної реєстрації актів цивільного стану розглянуто документи, подані для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Севастополь, Україна (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , видане 03 квітня 2024 року 99200001 відділом запису актів громадянського стану Балаклавського району міста Севастополя Управління ЗАГС міста Севастополя), на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства - Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2015 року №254- VІІ «Про визнання окремих районі, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями». Аналіз документів пред`явлених заявником свідчить, що свідоцтво про смерть НОМЕР_2 , видане 03 квітня 2024 року 99200001 відділом запису актів громадянського стану Балаклавського району міста Севастополя Управління ЗАГС міста Севастополя відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», не є підставою для державної реєстрації смерті. Враховуючи викладене, у проведенні державної реєстрації смерті на підставі пред`явлених документів відмовити (а.с.9).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до принципу 20 Керівних принципів з питання про переміщення осіб всередині країни, які були розроблені та прийняті в 1998 році за дорученням Генеральної Асамблеї ООН та Комісії з прав людини, кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб`єктності. Для забезпечення цього права особам, які переміщені всередині країни, відповідні органи влади надають всі документи, які необхідні для поваги і здійснення їхніх законних прав, як-то паспорти, посвідчення особи, свідоцтва про народження і свідоцтва про шлюб. Органи влади сприяють, зокрема, у видачі нових документів або заміні документів, втрачених під час переміщень, без будь-яких необґрунтованих умов, як-то вимога повернення на місце звичайного проживання для отримання цих та інших необхідних документів.

При вирішенні питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які відповідно до законодавства України мають застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), в яких, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території перебуває під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ необхідно розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народження, смерті, шлюбу, невизнання яких може завдати шкоди особам, які проживають на такій території.

Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що розташовані на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, можуть братися до уваги судом та оцінюватися разом із іншими доказами в їх сукупності і взаємозв`язку під час розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_1 доведено, що його дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, Україна.

Приймаючи до уваги, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 породжує для заявника юридичні наслідки, та враховуючи, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення вказаного факту, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Кримки Олександрівського району Кіровоградської області Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Заявник - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Заінтересована особа - Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: 20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, пров. Бобринського, буд.2, код ЄДРПОУ 04060950.

Головуючий Т.В. Ігнатенко