Рішення № 141374393 у справі № 713/1591/26 від 05.11.2026

Справа № 713/1591/26

Провадження №2/713/973/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05.11.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд в складі головуючого судді Осокіна А.Л., за участю секретаря Холіван В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на таке.

Між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем 20.10.2025 було укладено кредитний договір №205630, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 38824 грн. на 365 днів, а відповідач, отримавши кредит, зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс»» та ТОВ «Юніт капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 10102025, згідно Акту прийому передачі реєстру прав вимог №5 від 03.02.2026 реєстру до якого до позивача ТОВ «Юніт капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідач, отримавши кредит, умови договору не виконав та кошти не повернув. У зв`язку з викладеним за вказаним кредитним договором станом на 01.05.2026 відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 38035,03грн. з яких:

- заборгованість по тілу кредиту 35824 грн.;

- заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом - 10,03 грн.;

- заборгованість по комісія 401 грн.

- заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи )- 1800 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 38035,03 грн., сплачений при зверненні до суду судовий збір та витрати на правову допомогу. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою від 26.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та частково витребувано докази.

Ухвалою від 24.09.2026 позов залишено без руху, та після отримання заяви про усуненні я недоліків позову ухвалою від 05.10.2026 продовжено розгляд справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повістки- повідомлення на адресу зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов чи заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав.

У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України суд знаходить можливим провести розгляд справи у відсутності сторін на підставі наданих документів, та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису за відсутності учасників справи - не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Кредіплюс»» та відповідачем 20.10.2025 укладено кредитний договір №205630, відповідно до якого позивач зобов`язовувався надати відповідачу кредит в сумі 38824 грн. на строк 365 днів, а відповідач зобов`язовувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Згідно п.2.2.1 Договору (а.с.30) зі вказаної суми кредит надається для погашення заборгованості за кредитним договором №192603 від 18.07.2025 на суму 32978,64 грн.; кошти в сумі 21,76 грн. зараховуються на карту « НОМЕР_1 » та 5823,60 грн. зараховується за комісією за надання кредиту. Вказане підтверджується договором №205630 від 20.10.2025 (а.с.29-38).

З довідки від 09.04.2026 про проведення взаємозаліку вбачається, що по кредитному договору №205630 від 20.10.2025 перераховано 32978, 64 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 18.07.2025 №192603. Крім того 21,76 грн. зараховано на картковий рахунок, та стягнуто комісію в сумі 5823,60 грн. (а.с.24,25)

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 17.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , та 20.10.2025 на цю карту зараховано кошти у сумі 21, 76 грн. по програмі «CASH2CARD A2C EASYCASH».

10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс»» та ТОВ «Юніт капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 10102025, згідно Акту прийому передачі реєстру прав вимог №5 від 03.02.2026 до якого до позивача ТОВ «Юніт капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Вказане підтверджується копією договору факторингу від 10.10.2025 та копією Акту прийому передачі реєстру прав вимог №5 від 03.02.2026.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 01.05.2026 відповідач має заборгованість по вказаному кредитному договору у сумі 38035,03грн. з яких:

- заборгованість по тілу кредиту 35824 грн.;

- заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом - 10,03 грн.;

- заборгованість по комісія 401 грн.

- заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи ) - 1800 грн. Вказане підтверджується детальним розрахунком заборгованості.

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 17.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , та 20.10.2025 на цю карту зараховано кошти у сумі 21, 76 грн. по програмі «CASH2CARD A2C EASYCASH».

Щодо вимог про стягнення боргу по тілу кредиту та процентах за користування ним

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Аналізуючи викладене, суд вважає доведеним, що відповідач, отримавши від ТОВ «ФК «Кредіплюс»» кошти за кредитним договором, умови договору належним чином не виконував та кошти банку не повернув, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. Зважаючи на те, що ТОВ «ФК «Кредіплюс»» передало право вимоги за кредитним договорами до ТОВ «Юніт капітал», яке звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів за невиконаним кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «ФК «Кредіплюс»», тому, виходячи з викладеного з відповідача на користь позивача слід стягнути борг по тілу кредиту в сумі 35824 грн. та борг по процентах за користування кредитом в сумі 10,03 грн.

Щодо стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

Крім того, відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідач, ознайомившись з умовами паспорта споживчого кредитування та кредитного договору, мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього та на момент його підписання додаткових вимог щодо спірних умов договору не заявляв.

Після укладення кредитного договору позичальник у подальшому виконував його умови та покладені на нього договірні зобов`язання, сплачуючи кредит, проценти та комісію у відповідному розмірі, що свідчить про свідоме визнання позичальником умов договору, в тому числі й щодо комісії. Дані обставини сторонами не заперечувалися.

Такий висновок суду узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню комісія за надання кредиту - 401 грн грн.

Виходячи з викладеного загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача за кредитним договором становить 36235,03 грн., з яких:

- заборгованість по тілу кредиту 35824 грн.;

- заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом - 10,03 грн.;

- заборгованість по комісія(пов`язана з наданням кредиту) 401 грн.

Щодо вимог про стягнення штрафу

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Позивачем нараховано неустойку у розмірі 1500 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1500 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн., суд виходить з того, що оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2536,40 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог (95,27 % від заявленого позову).

На підставі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, та ст. ст. 2, 10, 12, 76, 77, 141, 263-265, 280- 282, ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт капітал» заборгованість в сумі 36235,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт капітал» сплачений при зверненні судовий збір в розмірі 2536,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 6668,73 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: ТОВ «Юніт капітал», код ЄДРПОУ 43541163, бульвар Лесі Українки,34, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Андрій ОСОКІН