Постанова № 141374486 у справі № 420/27018/24 від 09.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/27018/24

Перша інстанція суддя Токмілова Л.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «ГРОНО» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фермерського господарства «ГРОНО» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податку,-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРОНО» про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції судом першої інстанції не сповіщено ФГ «ГРОНО» про розгляд даної справи, а також не надано належної правової оцінки тому факту, що податковий орган не направляв йому копій документів, які стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Також, апелянт вважає, що податковим органом порушено порядку опису майна у податкову заставу, так як директор господарства не був присутній під час складення акту опису майна у податкову заставу та розмір податкового боргу на момент звернення податкового органу до суду перевищував вартість описаного майна, колегія суддів зазначає наступне.

Крім того, апелянт вважає, що податковим органом пропущено встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство «ГРОНО» перебуває на обліку, як платник податків, у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Болградській державній податковій інспекції.

Станом на 29 березня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, довідок про суми податкового боргу та інтегрованих карток платника, податковий борг Фермерського господарства «ГРОНО» становить 362 038,60 грн, який складається з:

1) заборгованості, що підлягає сплаті по податку на прибуток підприємств, які сплачують інші платники, яка виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 01.03.2023 на загальну суму 93763,00 грн (основний платіж); нарахування по уточненій податковій декларації №[номер приховано] від 11.04.2024 на загальну суму 83346,00 (основний платіж); нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форми «ПС») №20802/15-32-04-07-20 від 16.05.2024 на загальну суму 340,00 грн (штрафна санкція); платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 372,37 грн, відповідно до п.п. 129.1.2 статті 129 ПК України;

2) заборгованості, що підлягає сплаті по земельному податку з юридичних осіб, яка виникла в результаті: нарахування по податковій декларації № 15148379 від 26.04.2022 на загальну суму 362,90 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації № [номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації № [номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації № [номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації № [номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 362,90 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №11277068 від 20.02.2024 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №11277068 від 20.02.2024 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №11277068 від 20.02.2024 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №11277068 від 20.02.2024 на загальну суму 362,86 грн (основний платіж); платнику податків була нарахована пеня на загальну суму 50,66 грн, відповідно до п.п. 129.1.2 статті 129 ПК України;

3) заборгованості, що підлягає сплаті по орендній платі з юридичних осіб, яка виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №15148395 від 26.04.2022 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №15148395 від 26.04.2022 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №15148395 від 26.04.2022 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №15148395 від 26.04.2022 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №15148395 від 26.04.2022 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №15148395 від 26.04.2022 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №15148395 від 26.04.2022 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №15148395 від 26.04.2022 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №15148395 від 26.04.2022 на загальну суму 7536,30 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №[номер приховано] від 20.02.2023 на загальну суму 7536,30 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №11277651 від 20.02.2024 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по уточнюючій податковій декларації №[номер приховано] від 27.02.2024 на загальну суму 384,35 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №11277651 від 20.02.2024 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по уточнюючій податковій декларації №[номер приховано] від 27.02.2024 на загальну суму 384,35 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №11277651 від 20.02.2024 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по уточнюючій податковій декларації №[номер приховано] від 27.02.2024 на загальну суму 384,35 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №11277651 від 20.02.2024 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по уточнюючій податковій декларації №[номер приховано] від 27.02.2024 на загальну суму 384,35 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №11277651 від 20.02.2024 на загальну суму 7536,36 грн (основний платіж); нарахування по уточнюючій податковій декларації №[номер приховано] від 27.02.2024 на загальну суму 384,35 грн (основний платіж).

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом складено податкову вимогу форми «Ю» № 0[телефон приховано]-1532 від 28 березня 2023 року, яку направлено платнику податків рекомендованим листом.

При цьому, Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено відповідачу рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №734/4-1532 від 25 серпня 2024 року.

Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ФГ «ГРОНО» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суми податкового боргу, від яких було отримано відповіді:

- платіжна інструкція №822-13-06-1511 від 17.04.2024 на суму 74263,00 грн - повідомлення про повернення платіжної інструкції без виконання згідно п.69 розд. IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, в зв`язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили;

- платіжна інструкція №823-13-06-1511 від 17.04.2024 на суму 1314,50 грн - повідомлення про повернення платіжної інструкції без виконання у зв`язку з тим, що цільовим призначенням рахунку №2604 є окремим рахунком на якому обліковуються страхові кошти які надійшли від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на які згідно з ч.2 ст.48 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" забороняється звернення стягнення;

- платіжна інструкція №824-13-06-1511 від 17.04.2024 на суму 45057,50 грн - повідомлення про повернення платіжної інструкції без виконання відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", абз.4 ч.2 ст.34 - страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

- платіжна інструкція №825-13-06-1511 від 17.04.2024 на суму 45057,50 грн - повідомлення про повернення платіжної інструкції без виконання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», абз.4 ч.2 ст.34 - страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

При цьому, 27 квітня 2023 року на підставі рішення №527/15-32-13-06 від 26 квітня 2023 року проведено опис майна ФГ «ГРОНО» у податкову заставу, про що складено акт опису майна №54/15-32-13-02-35.

При цьому, оскільки вказані заходи не призвели до погашення ФГ «ГРОНО» податкового боргу, Головне управління ДПС в Одеській звернулося до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як узгоджений, проте добровільно не сплачений податковий борг, підлягає стягненню у примусовому порядку, з огляду на наступне.

Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковою заставою є спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

При цьому, згідно пункту 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 88.2 статті 88 ПК України, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно пункту 89.2 статті 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що у зв`язку з наявністю у ФГ «ГРОНО», як платника податків, узгоджених та непогашених податкових зобов`язань, податковий орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Із зібраних матеріалів у справі вбачається наявність, на момент звернення податкового органу до суду, у ФГ «ГРОНО» узгоджених та непогашених податкових зобов`язань, загальним розміром 361 344,02 грн.

В свою чергу, ФГ «ГРОНО» у межах доводів його апеляційної скарги не зазначає про погашення зазначеного податкового боргу та не надає відповідних доказів його погашення.

Між тим, як вбачається з аналізу вищевикладених норм податкового законодавства, податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого його майна, переданого в податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.

В свою чергу, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків-боржника у податковій заставі.

Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06 квітня 2023 року (справа № 440/14765/21).

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, за відповідачем обліковується узгоджена сума податкового боргу; у відповідача наявне майно в податковій заставі, що підтверджено актом опису такого майна; податковим органом здійснювалось направлення платіжних доручень до банківських установ, які обслуговують відповідача.

Проте, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, за результатом вжитих заходів податковий борг залишився непогашеним.

Тобто, у межах спірних правовідносин, контролюючим органом здійснювалися послідовні дії (передбачені законодавством) щодо погашення податкового боргу відповідачем, які повинні передувати зверненню до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Тому, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для надання дозволу на погашення боргу відповідача за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З іншого боку, щодо доводів апеляційної скарги про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Так, апелянт вважає, що податковим органом пропущено встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З іншого боку, згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Наведені норми податкового законодавства встановлюють послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

При цьому, спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України, тривалістю 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, який є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року (справа №1340/5767/18).

Тому, враховуючи, що спірна заборгованість виникла у платника податків у 2022-2024 роках, колегія суддів вважає, що податковим органом не пропущено встановлених строків звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не сповіщено ФГ «ГРОНО» про розгляд даної справи, а також щодо доводів апелянта про те, що податковий орган не направляв йому копій документів, які стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом, колегія суддів, зазначає наступне.

Так, згідно п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В даному випадку, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, усі судові рішення у даній справі направлялись поштою за зареєстрованою адресою місцезнаходження у ФГ «ГРОНО».

Тобто, судом першої інстанції виконано покладений на нього обов`язок з направлення на адресу відповідача копій судових рішень у даній справі.

З іншого боку, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, відповідні поштові відправлення повертались до суду без вручення адресату, з підстав закінчення терміну їх зберігання та відмови адресата від отримання таких відправлень.

В свою чергу, щодо направлення копій документів податкового органу, які стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом, колегія суддів зазначає, що згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В даному випадку, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

В свою чергу, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, відповідні документи аналогічним чином направлялись податковим органом апелянту поштою за його зареєстрованою адресою, про що податковим органом надано відповідні докази.

З іншого боку, колегія суддів зазначає, що у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає зазначених доводів апелянта, як формальних, у якості підстави для скасування рішення суду першої інстанції та залишення без задоволення позову податкового органу.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення порядку опису майна у податкову заставу, а саме щодо доводів про те, що директор господарства не був присутній під час складення акту опису майна у податкову заставу та про те, що розмір податкового боргу на момент звернення податкового органу до суду перевищував вартість описаного майна, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, на акті опису майна № 54/15-32-13-02-35 від 27 квітня 2023 року наявний підпис директора Фермерського господарства «ГРОНО», закріплений печаткою відповідного господарства.

Будь-яких ґрунтовних підстав, підкріплених належними доказами, вважати, що відповідний підпис та печатка проставлені сторонніми особами, суд не має.

З іншого боку, колегія суддів зазначає, що той факт, що з моменту складення акту опису майна у податкову заставу збільшився податковий борг господарства та новий акт не був складений податковим органом не порушує прав господарства, оскільки дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається лише у межах майна, що зазначено у відповідному акті опису майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ГРОНО» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян