Постанова № 141374508 у справі № 420/31805/24 від 09.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/31805/24

Перша інстанція суддя Бутенко А.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Єщенка О.В. Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДФС в Одеській області про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги від 25 липня 2024 року про сплату податкового боргу, на суму 37 974,26 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача про відсутність у нього будь-яких узгоджених податкових заповзань станом на момент складення оскаржуваної податкової вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

При цьому, 25 липня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 0[телефон приховано]-1532 про сплату податкового борг, розміром 37 974,26 грн.

Відповідно до детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги, податковий борг утворився:

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, розміром 2 766,27 грн;

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 33 847,99 грн;

- адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріп, за ГУ ДПС-рай), розміром 1 360,00 грн.

Не погоджуючись з отриманою вимогою, вважаючи її необґрунтованою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В свою чергу, Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 (далі - Порядок № 610).

Згідно п. 1 розділу III Порядку № 610, податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.

Згідно п. 2 розділу III Порядку № 610, податкова вимога не формується та не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста восьмидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно п. 3 розділу III Порядку № 610, податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, проведення публічних торгів з продажу заставного майна.

До податкової вимоги додається детальний розрахунок суми податкового боргу.

Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є податкова вимога № 0[телефон приховано]-1532 від 25 липня 2024 року, складена Головним управлінням ДПС в Одеській області, якою повідомлено позивача про наявність у нього станом на 24 липня 2024 року податкового боргу, загальним розміром 37 974,26 грн.

В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позову, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, в розумінні ПК України, податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення наявної у нього суми податкового боргу. Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

При цьому, контролюючий орган не вправі формувати податкову вимогу щодо зобов`язань, які на момент її винесення не мали статусу узгоджених.

Крім того, при формуванні податкової вимоги податковий орган має зазначити у ній відомості про факт виникнення податкового боргу, а також додати до неї детальний розрахунок суми податкового боргу.

В свою чергу, позивач зазначає про те, що ним припинено свою підприємницьку діяльність ще 24 червня 2019 року (підтверджується витягом з Реєстру) та він заперечує факт наявності у нього будь-яких узгоджених та не сплачених податкових зобов`язань на момент складення оскаржуваної вимоги.

Між тим, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ч. 5 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Згідно ч. 5 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В даному випадку, колегія суддів зазначає, що попри формульну відповідність оскаржуваної вимоги затвердженій у Порядку № 610 формі податкових вимог, з оскаржуваної вимоги неможливо встановити чітких підстав та моменту виникнення у платника податків узгоджених податкових зобов`язань.

З іншого боку, попри наявний у суб`єкта владних повноважень обов`язок довести правомірність своїх рішень, податковим органом у судах першої та апеляційної інстанції не виконано останнього, а як наслідок колегія суддів вважає необґрунтованою оскаржувану податкову вимогу, оскільки податковим органом не доведено наявності у позивача узгоджених податкових зобов`язань на момент формування оскаржуваної вимоги.

При цьому, судом першої інстанції допущено невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області № 0[телефон приховано]-1532 від 25 липня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору, загальним розміром 2422,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян