П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 400/9893/21
Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.
Час і місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук`янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року по справі за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- зобов`язати ОСОБА_1 знести самовільно збудовані прибудови до квартири АДРЕСА_1 , орієнтованими розмірами 5,5x4,0м та 5,5x3,0.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно неодноразово не виконувались приписи позивача щодо знесення незаконно збудованих прибудов до квартири АДРЕСА_1 . Приписом від 08.02.2021р. №2 відповідача було повідомлено про те, що в разі невиконання такого припису, позивач змушений буде звернутись до суду з відповідним позовом. Позивач вважає, що він діяв в межах та в спосіб визначений чинним законодавством у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знести самовільно збудовані прибудови до квартири АДРЕСА_1 , орієнтованими розмірами 5,5x4,0м та 5,5x3,0.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41256954) судовий збір в розмірі 2379,00грн.,сплачений платіжним дорученням від 07.10.2021р. №388.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незастосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та надання висновків, що не відповідають викладеним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В своїй скарзі зазначає, що тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд. Зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин. Суд першої інстанції у цій справі не досліджував та не встановив обставини щодо неможливості (або можливості) перебудови здійсненого відповідачем будівництва, що є обов`язковою умовою для ухвалення рішення про знесення самовільного будівництва
Вказує, що згідно довідки ТОВ "УКР ЮР ТЕХ" № б/н від 02.02.2021 при проведенні поточної інвентаризаційно-оцінювальної роботи 02.02.2021 квартири АДРЕСА_1 встановлено, що об`єкти самочинного будівництва відсутні. Збільшена загальна площа на 36,2 кв..м. за рахунок поточного ремонту без втручання в несучі конструкції та загальні мережі, відповідно до ст.152 ЖК України, не є самочинним та не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника управління від 28.10.2019 року №465 та на підставі звернення депутата Миколаївської міської ради ОСОБА_2 з 30.10.2019 по 12.11.2019 року управлінням проводилась позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті "Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснюється реконструкція квартири АДРЕСА_1 шляхом будівництва двох прибудов орієнтовними розмірами у плані 5,5x4,0м., 5,5x3,0м. без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, що є порушенням вимог ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою ОСОБА_1 не надано.
12.11.2019 посадовою особою управління відносно ОСОБА_1 :
- складено акт № 203/2019 за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- надано припис № 99 про зупинення підготовчих та будівельних poбіт № 99, яким вимагалось зупинити виконання будівельних poбіт на об`єкті «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 ». Термін виконання - негайно.?
Вказаним вище приписом № 99/1 вимагалось усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 99/1, а саме:
1. Усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів, що надають право виконувати будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 » у порядку встановленому чинним законодавством. Термін виконання - до 12.01.2020;
2. У разі невиконання вимог даного припису, усунути порушення вимог законодавства шляхом добровільного приведення квартири АДРЕСА_1 у стан, що передував самочинній реконструкції - знесення самочинно збудованих прибудов орієнтовними розмірами у плані 5,5x4,0м. та 5,5x3,0м. Термін виконання - до 12.01.2020.
Відповідно до наказу начальника управління від 16.01.2021 № 5 та на підставі перевірки виконання наданих ОСОБА_1 приписав від 12.11.2019 № 99 та 99/1 управлінням у період з 22.01.2021 по 08.02.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.
На момент проведення перевірки будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 » - не виконуються.
За даними з Єдиного реєстру будівельної діяльності - повідомлення, декларація або дозвіл про початок виконання будівельних робіт, декларація про готовність до експлуатації об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 - не зареєстровані.
Таким чином, встановлені обставини свідчать про невиконання ОСОБА_1 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.
За результатами проведення позапланової перевірки, управлінням було складено акт№ 3/2021 від 08.02.2021.
Суб`єкту містобудування - ОСОБА_1 надано припис № 2 від 08.02.2021 про усунення порушення вимог законодавства, яким вимагалось:
- усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів i правил шляхом подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті "Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 ". У разі невиконання припису у добровільному порядку слід усунути порушення шляхом приведення об`єкту до попереднього стану, що передував реконструкції. Термін виконання до 08.04.2021.
Жодної інформації щодо виконання ОСОБА_1 приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від ОСОБА_1 до управління - не надходило.
Листом від 16.06.2021 № 23596/12.01-24-2 департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради у відповідь на лист управління від 15.06.2021 вих. № 23325/22.01-15/21-2 повідомив, що містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкту будівництва або будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 », департаментом не надавалось.
На запит позивача від 15.06.2021 вих. № 23327/22.01-13/21-2, КП ММБТІ листом від 24.06.2021 № 1715/2201-15 повідомило, що згідно даних технічної інвентаризації, квартира АДРЕСА_4 - трикімнатна, житловою площею 45,2кв.м., загальною площею 61,1 кв. м. до складу допоміжних приміщень входить: коридор (1), площею 7,1 кв. м.; кухня (6), площею 5,8 кв. м.; ванна (7), площею 2 кв. м., вбиральня (8), площею 1 кв. м. Прибудови до загальної площі квартири не входять.
Судом встановлено, що приписи № 99, № 99/1 від 12.11.2019 та № 2 від 08.02.2021, ОСОБА_1 - виконані не були.
Враховуючи наведене, позивач, в межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення, протягом встановленого органом державного архітектурно- будівельного контролю строку. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 здійснено будівництво без повідомлення про початок виконання будівельних poбіт, що є підтвердженням факту самочинно збудованої споруди. Відповідачем не було виконано вимоги припису управління, а відтак наявні вci підстави для знесення самочинно збудованого об`єкту та задоволення позовних вимог.
Також суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення судових витрат з відповідача (фізичної особи) на користь позивача (суб`єкта владних повноважень).
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Положеннями статті 6 вказаного вище Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до статті 41 Закону України ""Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм i правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких ociб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Постанова №553).
Відповідно до пункту 1 Постанови № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів i правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Підстави для проведення позапланової перевірки чітко визначені у пункті 7 Постанови № 553.
Однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних або юридичних ociб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 14 Постанови № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В приписі встановлюється строк для його обов`язкового виконання.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 553, перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог припису є підставою для проведення наступної позапланової перевірки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
За приписами ч. 7 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Частиною 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до адміністративного суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Таким чином, положення ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення в органу державного архітектурно-будівельного контролю повноважень на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта, а саме: виявлення факту самочинного будівництва; видача припису про усунення порушень із визначенням строку для добровільного виконання; невиконання особою вимог припису у встановлений строк.
Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 815/2311/15.
При цьому, визначальним та достатнім є встановлення у сукупності та послідовності фактів здійснення відповідачем будівництва без документів, що дають право на це, у тому числі без належно затвердженого проекту та не виконання вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, Апелянт здійснила реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом будівництва двох прибудов орієнтованими розмірами 5,5х4,0 м та 5,5х3,0м без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою.
Апеляційний суд встановив, що позивач виявив факт виконання відповідачкою будівельних робіт без наявності документів, які дають право на їх виконання, що підтверджується актом перевірки, яким за результатами позапланової перевірки та візуального огляду об`єкта зафіксовано самовільне будівництво, а також відомостями Реєстру будівельної діяльності, в якому відсутня інформація щодо дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт на цьому об`єкті.
Тобто, у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина 7 статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює.
Більш того, позивачем було послідовно встановлено та документально підтверджено:
- факт самочинного будівництва (актом перевірки від 12.11.2019 № 203/2019);
- виявлені порушення та необхідність їх усунення (приписом від 12.11.2019 № 99/1);
- невиконання первісних вимог (актом від 08.02.2021 №3/2021);
- повторне зобов`язання усунути порушення (приписом від 08.02.2021 № 2 зі строком виконання до 08.04.2021).
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено будівництво без документів, що дають право на це, та не виконано вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення, протягом встановленого органом державного архітектурно-будівельного контролю строку, ані шляхом документального оформлення будівництва, ані приведення об`єкту у первинний стан.
Колегія суддів враховує, що у доводах апеляційної скарги апелянт не заперечує факту виконання робіт, а посилаючись на довідку ТОВ «УКР ЮР ТЕХ» (складену на замовлення апелянта) обґрунтовує свою позицію тим, що будівні роботи нібито становили поточний ремонт або переобладнання квартири, для якого не вимагалося отримання дозвільних документів, проте, на переконання апеляційного суду, така позиція апелянта суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства в сукупності із встановленими обставинами справи.
Окрім того, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на рішення ЄСПЛ у справі «Іванова та Черкезов проти Болгарії», оскільки у зазначеній справі ЄСПЛ розглядав питання знесення житлового будинку, який фактично був єдиним житлом заявників. Суд дійшов висновку, що виконання рішення про знесення без належної оцінки індивідуальних обставин заявників та пропорційності такого втручання могло б призвести до порушення статті 8 Конвенції. Водночас ЄСПЛ не встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Обставини цієї справи істотно відрізняються від обставин справи, на яку посилається Апелянт. Водночас, предметом позову управління є знесення двох самочинно збудованих прибудов до квартири АДРЕСА_4 , а не знесення всієї квартири або житлового будинку. При цьому право власності апелянта на квартиру як самостійний об`єкт нерухомості не є предметом спору.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що ОСОБА_1 здійснено будівниптво без повідомлення про початок виконання будівельних poбіт, що є підтвердженням факту самочинно збудованої споруди. Відповідачем не було виконано вимоги припису управління, а відтак наявні вci підстави для знесення самочинно збудованого об`єкту та задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Разом з тим, під час апеляційного перегляду рішення суду 1-ї інстанції, колегію суддів встановлено, що абзацом третім резолютивної частини було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41256954) судовий збір в розмірі 2379,00грн.,сплачений платіжним дорученням від 07.10.2021р. №388.
Водночас, правилами ст.139 КАС України не передбачено процесуальної можливості стягнення судового збору з відповідача фізичної особи на користь позивача суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим, рішення суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення судового збору.
В іншій частині суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до положень статті 316 КАС України, апеляційний суд залишає його без змін.
Керуючись ст. ст. 308,310, ст.315, 316, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року - скасувати в частині стягнення судового збору.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 листопада 2026 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова