Постанова № 141374712 у справі № 420/35942/25 від 09.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/35942/25

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

06.01.2026 року;

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Градовського Ю.М.,

- Казанчук Г.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ЦВЛК ЗСУ, яка полягає у не розгляді по суті скарги ОСОБА_1 від 04.07.2025 за вхід. №Б-8738 про перегляд постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2025 №40/14 та рішення 12 Регіональної ВЛК від 14.03.2025;

зобов`язати ЦВЛК ЗСУ розглянути зазначену скаргу по суті та прийняти мотивовану постанову з урахуванням вимог Положення №402.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року про виправлення описки, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, викладену у листі від 16.08.2025 №598/9/19524, в перегляді постанови Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2025 та рішення 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 14.03.2025.

Зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України з розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2025 (вх.№Б-8738) про перегляд постанови Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2025 та рішення 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 14.03.2025 та прийняти вмотивовану постанову з урахування вимог Положення від 14.08.2008 року №402 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не прийняте мотивоване рішення за скаргою позивача, чим допущена протиправна бездіяльність.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення,, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що до повноважень ЦВЛК належить прийняття не тільки постанов, а й рішень , при цьому, у випадку визнання постанови позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначення відсутності підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, форма такого рішення прямо передбачена нормами Положення № 402 - відповідне роз`яснення, оформлене листом. Апелянт вважає, що нормами Положення №402 не передбачено обов`язку ЦВЛК ЗС України переглядати постанови підпорядкованих військово-лікарських комісій на підставі необґрунтованих звернень (заяв, скарг), які не містять обґрунтованих, належних доказів про порушення військово-лікарської експертизи.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 ), учасник бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 від 31.07.2025 року) 23.03.2023 року пройшов обстеження та медичний огляд військовозобов`язаного, за результатом якого позаштатною постійно діючою ВЛК в/ч НОМЕР_1 складено довідку №40/14 від 10.02.2025 року.

Відповідно до довідки №40/14 від 10.02.2025 року на підставі статті 30-б графи 11 Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Не погоджуючись із прийнятим ВЛК в/ч НОМЕР_1 рішенням, ОСОБА_1 08.03.2025 року звернувся до 12 Регіональної ВЛК із заявою за вхід. №1823, в якій просив визнати неправомірним та скасувати висновок ВЛК в/ч НОМЕР_1 №40/14 від 10.02.2025.

За результатом розгляду заяви 12 Регіональна ВЛК листом №1189/1489 від 14.03.2025 повідомила, що ознайомившись та вивчивши надані військово-медичні документи, встановлені діагнози, які відображені в виписних консультативних висновках лікарів, рентгенологічних, різноманітних офтальмологічних, об`єктивних досліджень, військовослужбовцю в/ч НОМЕР_4 солдату ОСОБА_1 відповідно до вимог Положення, постанову гарнізонної ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 10.02.2025 №40/14, на підставі статті 30-б графи ІІ Розкладу хвороб про придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спец спорудах та про причинний зв`язок захворювань (за наявними військово-медичними документами), на день прийняття рішення, винесено обґрунтовано, для проведення на теперішній час повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби - підстав немає.

16.04.2025 року позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями, звернувся до ЦВЛК ЗСУ зі скаргою на постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 №40/14 від 10.02.2025 та рішення 12 регіональної ВЛК від 14.03.2025.

ЦВЛК ЗСУ листом від 29.04.2025 №598/9/10595 скаргу повернуто, у зв`язку з тим, що у надісланій скарзі відсутня оскаржувана постанова ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 10.02.2025, отже скарга не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення та підлягає поверненню. Також позивача повідомлено, що у разі надання належним чином оформленої скарги із належним чином оформленими додатками (оскаржуваною постановою ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 10.02.2025, виписними епікризами, консультативними висновками та результатами медичних досліджень разом із рішенням 12 регіональної ВЛК), скаргу буде розглянуто.

Позивач та його представник звертались вдруге до ЦВЛК щодо розгляду його звернення по суті.

Листом від 16.08.2025 року представника позивача повідомлено, що скаргу ОСОБА_1 від 16.04.2025 року розглянуто, відповідь оформлена листом від 29.04.2025 року. Відповідно до ст.8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону. Ураховуючи викладене, повторна скарга (зареєстрована в ЦВЛК ЗСУ 04.07.2025 року за вх.№Б-8738) з питань перегляду постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2025 року та рішення 12 регіональної ВЛК від 14.03.2025 року розгляду не підлягає.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність ЦВЛК ЗСУ щодо не розгляду скарги на постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 №40/14 від 10.02.2025 та рішення 12 регіональної ВЛК від 14.03.2025, звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно ч.10 ст.2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи затверджено Положення №402.

Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 (в редакції від 19.05.2025 року, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п.20.1 глави 20 («Постанов ВЛК») розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів.

Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій (п.2.1 глави 2 розділу І Положення № 402).

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону (п.2.1 глави 2 розділу І Положення № 402).

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК. (пп.2.3.1, 2.3.2 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Повноваження ЦВЛК визначені підпунктом 2.3.3 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402. Згідно з вказаним пунктом, на ЦВЛК покладається насамперед організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також визначений перелік інших повноважень, серед яких вказано: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно з пп.2.3.5 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, згідно з Положенням №402 оскарженню у судовому порядку підлягають постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.

лавою 3 розділу І Положення №402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.

Так, пунктами 3.1 3.4 названої глави передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення врегульовано положеннями Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №393/96-ВР).

Стаття 3 названого Закону визначає, що скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 19 Закону України №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Пунктами 3 та 4 розділу І Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 28 грудня 2016 року №735 (далі Інструкція №735), визначено, що розгляд пропозицій (зауважень), заяв (клопотань), скарг і особистий прийом громадян є важливою ділянкою роботи органів військового управління, військових частин, дієвим засобом отримання інформації про недоліки в роботі цих органів, однією з форм зміцнення і розширення зв`язків з широкими верствами населення, участі в управлінні державними справами громадян України.

У роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян потрібно забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об`єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв`язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.

З системного аналізу наведених правових норм слідує, що орган, до якого направлена скарга, зобов`язаний об`єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на ст. 8 Закону України №393/96-ВР як на підставу для відмови в розгляді скарги позивача є помилковим, оскільки звернення особи з вимогою переглянути експертний висновок за наявності медичних документів не ототожнюється зі звичайним зверненням громадян у розумінні Закону №393/96-ВР, а тому відмова в його розгляді з підстав повторності свідчить про ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього спеціальних функцій.

Окремо колегія суддів звертає увагу, що ЦВЛК ЗСУ листом від 29.04.2025 №598/9/10595 позивача повідомлено, що у разі надання належним чином оформленої скарги із належним чином оформленими додатками (оскаржуваною постановою ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 10.02.2025, виписними епікризами, консультативними висновками та результатами медичних досліджень разом із рішенням 12 регіональної ВЛК), скаргу буде розглянуто.

Щодо доводів апелянта про можливість надання відповіді у формі листа згідно з п.3.4 Положення № 402, колегія суддів зауважує, що вимога щодо законності та обґрунтованості актів суб`єкта владних повноважень стосується не лише зовнішньої форми документа, а перш за все його змісту.

Навіть у разі оформлення рішення листом-роз`ясненням відповідно до абзацу 5 пункту 3.4 Положення № 402, таке роз`яснення повинно містити змістовний, вмотивований аналіз наданих заявником медичних документів та доводів скарги, з наведенням конкретних обґрунтувань, чому встановлені підпорядкованими ВЛК діагнози вважаються правильними і чому відсутні підстави для контрольного огляду. Водночас, формальна відмова у розгляді скарги із посиланням на її повторність, не містила жодної оцінки діагнозів ОСОБА_1 .

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про протиправність бездіяльності відповідача щодо не розгляду звернення позивача у встановленому діючим законодавством порядку.

При цьому колегія суддів погоджується з аргументами апелянта про те, що суд не повинен перебирати на себе дискреційні повноваження ВЛК та самостійно встановлювати діагнози чи ступінь придатності. В свою чергу, зобов`язання ЦВЛК ЗСУ повторно розглянути скаргу позивача по суті порушених питань та прийняти обґрунтоване й мотивоване рішення не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: Г.П. Казанчук