Ухвала № 141374716 у справі № 420/9326/26 від 09.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

У Х В А Л А

09 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/9326/26

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2026 року було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду апелянт подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів найнижчого, третього, рівня та здійснює оплату судового збору на підставі відповідних заявок, поданих до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, в межах бюджетних асигнувань. Зазначив, що строк фактичного проведення виплати не залежить безпосередньо від військової частини, оскільки її здійснення залежить від надходження відповідного фінансового ресурсу та проведення платежу фінансовим органом у встановленому порядку.

Апелянт вказав на те, що 21.09.2026 юридичною службою військової частини НОМЕР_1 направлено подання на сплату судового збору, а 09.10.2026 за вих. №1156/15/ НОМЕР_2 Військовою частиною НОМЕР_1 подано заявку розпоряднику коштів на фінансування за КПКВ 2101020/1/21 КЕКВ 2800 код видатків 120 на суму 1597,44 для оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 по справі №420/9326/26 за позовом ОСОБА_1 . Однак, станом на 30.10.2026 зазначені кошти не були зараховані на рахунок Військової частини НОМЕР_1 . Посилається на те, що військовою частиною НОМЕР_1 виконані всі необхідні дії для сплати судового збору.

З огляду на зазначене апелянт просив відстрочити Військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору до закінчення розгляду справи за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2026р., а у разі неможливості відстрочення сплати судового збору Військовою частиною НОМЕР_1 в даній справі - продовжити строк для усунення недоліків поданої заяви на 10 (десять) днів.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна була забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак суб`єкти владних повноважень, які діють від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно.

Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу на наступне:

За приписом частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

З огляду на відмову апелянту у відстроченні сплати судового збору, а також враховуючи встановлену законом процедуру виділення бюджетних коштів для сплати судового збору, з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя, колегія суддів доходить висновку про можливість продовження військовій частині НОМЕР_1 строку для усунення недоліків апеляційної скарги, визначеного в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2026 року, на десять днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 132, 325 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі № 420/9326/26.

Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі № 420/9326/26.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук