Постанова № 141374777 у справі № 420/18500/25 від 10.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/18500/25

Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,

повний текст судового рішення

складено 09.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Кравченка К.В.,

судді - Вербицької Н.В.,

судді - Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог та ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2025, просив суд:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі відповідач, Адміністрація Держприкордонслужби) щодо зменшення в довідці від 26.03.2025 №11/23350-суд про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 за посадою начальника об`єднаної техніко-експлуатаційної частини - інструктора інженерно-авіаційної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 надбавки за особливості проходження служби у відсотковому розмірі для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023;

- зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача за зазначеною посадою станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100 відсотків від посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023;

- стягнути з Адміністрації Держприкордонслужби на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 26.04.2017 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач зазначав, що він звільнений з посади льотного складу, а наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 09.01.2023 №18-ОС військовослужбовцям, які займають посади льотного складу авіаційного управління, встановлено надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100%, тоді як відповідач у довідці від 26.03.2025 №11/23350-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 протиправно зменшив розмір цієї надбавки до 40%.

Також позивач вказував, що у складеній відповідачем довідці про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 за посадою, відповідною його останній штатній посаді, надбавку за особливості проходження служби було зазначено у розмірі 100%.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено:

- визнано протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо зменшення позивачу розміру надбавки за особливості проходження служби до 40% у довідці від 26.03.2025 №11/23350-суд станом на 01.01.2023 при обчисленні грошового забезпечення за відповідною посадою для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023;

- зобов`язано Адміністрацію Держприкордонслужби скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, в якій включити надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 100%, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023;

- стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Держприкордонслужби сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Адміністрація Держприкордонслужби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що довідку від 26.03.2025 №11/23350-суд про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області саме на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №420/21769/24, і до неї включено розмір надбавки за особливості проходження служби (40%), який фактично був встановлений на 01.01.2023 за аналогічною або прирівняною посадою позивача відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 05.01.2023 №8-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2023 році».

Апелянт вказує, що відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 05.01.2023 №8-ОС командирам авіаційних ескадрилей надано право на збільшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 60% включно лише військовослужбовцям, які займали посади льотного складу та були допущені до самостійного виконання завдань у складі екіпажів літаків, вертольотів, тоді як наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.01.2023 №18-ОС, на який послався суд першої інстанції, поширюється виключно на військовослужбовців авіаційного управління Адміністрації Держприкордонслужби як центрального органу виконавчої влади і не стосується військовослужбовців авіаційних ескадрилей, до яких належала посада позивача.

Апелянт також зазначає, що конкретний розмір надбавки за особливості проходження служби визначається окремим наказом індивідуально для кожного військовослужбовця в межах до 100% залежно від важливості та якості виконуваних ним завдань, а не для всіх категорій військовослужбовців за аналогічною посадою.

Також апелянт посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а, відповідно до якої відомчі накази щодо виконання бюджету на відповідні роки не породжують правових підстав для проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, а встановлені цими наказами розміри надбавки за особливості проходження служби та премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі - закриттю з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 26.04.2017 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №420/21769/24, яке набрало законної сили, зобов`язано Адміністрацію Держприкордонслужби підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нові довідки про розміри грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (2481 грн) та на 01.01.2023 (2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023.

На виконання зазначеного рішення суду Адміністрація Держприкордонслужби склала довідку від 26.03.2025 №11/23350-суд про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, відповідно до якої грошове забезпечення позивача становить 42976,50 грн та включає: посадовий оклад - 9450,00 грн, оклад за військовим званням (підполковник) - 2150,00 грн, надбавку за вислугу років 50% - 5800,00 грн, надбавку за особливості проходження служби 40% - 6960,00 грн, надбавку за службу в умовах режимних обмежень 10% - 945,00 грн, надбавку за кваліфікацію (клас майстра) 7% - 661,50 грн, премію 180% - 17010,00 грн.

Не погодившись з розміром надбавки за особливості проходження служби, зазначеним у довідці від 26.03.2025 №11/23350-суд, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 09.01.2023 №18-ОС розмір надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям, які займають посади льотного складу авіаційного управління, встановлено у розмірі 100%, а позивач, з урахуванням займаної ним посади, належав до льотного складу, при цьому з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.03.2024 у зразковій справі №380/19324/23, розмір надбавки за особливості проходження служби у довідці про розмір грошового забезпечення, яка видається на виконання рішення суду, зазначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилась на пенсію.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини третьої статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Розділом IV КАС України визначено процесуальні засоби та порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною другою статті 383 КАС України заява може бути подана до суду протягом десяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу, в якій за наявності підстав визнає протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинені суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, і зобов`язує суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії для відновлення прав позивача.

Отже, процесуальним законом визначено спеціальний механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який полягає у вирішенні судом, що ухвалив відповідне рішення, питань щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання такого рішення, та щодо відновлення прав позивача, підтверджених рішенням суду.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26 відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №340/7985/25, та погодилась з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі №620/13341/25, відповідно до якого вимоги позивача щодо правомірності дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у тому числі щодо змісту відомостей, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення, виданій на виконання такого рішення, за своєю суттю є вимогами щодо належного виконання судового рішення, які підлягають вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, визначеному статтями 382, 383 КАС України, а не шляхом пред`явлення нового позову.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, довідку від 26.03.2025 №11/23350-суд про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, зміст якої оскаржується позивачем у цій справі, відповідач склав саме на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №420/21769/24, яким відповідача зобов`язано підготувати та надати до органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою.

Ця обставина підтверджується приміткою до самої довідки, відповідно до якої її складено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №420/21769/24, реєстраційний номер довідки містить позначку «суд», а апелянт в апеляційній скарзі також наголошує на тому, що довідку складено саме на виконання зазначеного рішення суду, тоді як позивач фактично оспорює правильність визначення в цій довідці розміру надбавки за особливості проходження служби, тобто повноту та належність виконання відповідачем зазначеного судового рішення.

Більше того, суд першої інстанції, задовольняючи позов, сам виходив з того, що довідка від 26.03.2025 №11/23350-суд видана на виконання рішення суду у справі №420/21769/24, та, посилаючись на висновки Верховного Суду щодо порядку зазначення розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії у довідках, які видаються особам на виконання рішень суду, фактично перевірив повноту та правильність виконання відповідачем рішення суду в іншій справі в межах нового позовного провадження.

Отже, спірні правовідносини у цій справі стосуються виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №420/21769/24, а питання щодо правомірності дій відповідача, вчинених на виконання цього рішення, у тому числі щодо розміру надбавки за особливості проходження служби, зазначеного у довідці від 26.03.2025 №11/23350-суд, підлягають вирішенню в порядку, визначеному статтями 382, 383 КАС України, в межах справи №420/21769/24.

Пред`явлення нового позову з вимогами щодо правомірності дій відповідача, вчинених на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, фактично спрямоване на повторний судовий розгляд спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого вже ухвалено судове рішення, що суперечить принципу правової визначеності та обов`язковості судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова або ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрало законної сили.

Згідно з частиною першою статті 319 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційний суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися до суду, який ухвалив рішення у справі №420/21769/24, із заявою в порядку статті 383 КАС України щодо визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання зазначеного рішення суду, або ініціювати здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку, визначеному статтею 382 КАС України.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції містить внутрішні суперечності, оскільки суд першої інстанції, дійшовши висновку про протиправність дій відповідача, водночас зазначив, що позовні вимоги «не обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню», тоді як у резолютивній частині рішення позов задовольнив, що не відповідає вимогам статті 246 КАС України щодо змісту рішення суду та свідчить про його невмотивованість.

З огляду на висновок апеляційного суду про наявність підстав для закриття провадження у справі, інші доводи апеляційної скарги, які стосуються суті спору, зокрема щодо поширення на посаду позивача дії наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 05.01.2023 №8-ОС та від 09.01.2023 №18-ОС, оцінці апеляційним судом не підлягають, оскільки питання щодо правомірності визначення розміру надбавки за особливості проходження служби у довідці, складеній на виконання рішення суду у справі №420/21769/24, підлягають вирішенню в порядку судового контролю за виконанням цього рішення.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглянувши по суті позовні вимоги, які стосуються виконання рішення суду, що набрало законної сили, допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 242, 257, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія